Iндивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 19.04.2018 р. №1721/6/99-99-15-02-02-15/IПК
Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з продажу або іншого відчуження нерезидентам корпоративних прав, виражених в іншій, ніж цінні папери, формі, та визначення зобов'язань з податку на прибуток підприємств у разі сплати дивідендів на користь резидента
Суттєво. На запитання про оподаткування продажу нерезидентам корпоративних прав ДФСУ надала відповідь про оподаткування продажу нерезидентом корпоративних прав.
! Емітентам корпоративних прав
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з продажу або іншого відчуження нерезидентам корпоративних прав, виражених в іншій, ніж цінні папери, формі, та визначення зобов'язань з податку на прибуток підприємств у разі сплати дивідендів на користь резидента та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
Відповідно до пп. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Кодексу корпоративні права — права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно з пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.
Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Відповідно до абзацу «е» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема, прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу.
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 — 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
Таким чином, резидент при виплаті на користь нерезидента прибутку від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження корпоративних прав має утримати податок за ставкою 15 відсотків, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору.
Прибуток нерезидента від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження корпоративних прав розраховується згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).
Доцільно зазначити, що перелік документів, на підставі яких інвесторам здійснюється повернення за кордон іноземних інвестицій, а також доходів, прибутків, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні, визначено п. 2 глави 3 розділу II Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. №281 (зі змінами та доповненнями).
Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначений п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу.
Відповідно до пп. 57.1-1.1 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток — емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.
Згідно з пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується зі суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому в разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкта оподаткування, обчислене пропорційно до кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок уноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових унесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання підприємством — емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду — на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.
Таким чином, товариство, що прийняло рішення про виплату дивідендів учаснику товариства — резиденту, на підставі пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1ст. 57 Кодексу сплачує авансовий внесок з податку на прибуток до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Відповідно до пп. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування).
Отже, товариство — платник податку на прибуток на загальних підставах зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму дивідендів, нарахованих на його користь іншим резидентом — платником податку на прибуток.
Iндивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).