Чи треба оформлювати трудові відносини з охоронцем приміщення, чи можна укласти з ним договір цивільно-правового характеру? Чи можна у трудовому договорі прописувати погодинну оплату праці? Які нюанси сплати ЄСВ, якщо сторож має інвалідність III групи?
Загальне визначення цивільно-правового договору подається у ст. 626 ЦКУ: договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Головна відмінність цивільно-правового договору від трудового — це те, що фізособа, яка працює за договором ЦПХ, не підпорядковується внутрішньому розпорядку і графіку госпсуб'єкта, якому надає послуги. Тобто така особа самостійно встановлює свій робочий час, що жодним чином не відповідає характеру надання послуг з охоронної діяльності.
Крім того, виходячи з визначення цивільно-правового договору можна дійти висновку, що оплата за таким договором здійснюється саме за результат роботи, а не за сам робочий процес. Підставою для оплати за таким договором буде акт виконаних робіт, що підтверджує обсяг виконаної роботи.
Але це не єдиний підводний камінь. Зверніть увагу, що відповідно до Закону «Про охоронну діяльність» охоронна діяльність здійснюється на підставі отриманої ліцензії. А таку ліцензію може отримати лише госпсуб'єкт (ФОП або юрособа). Відповідно, можливість надання послуг з охоронної діяльності фізособою на умовах договору ЦПХ не передбачено.
Отже, оскільки ви бажаєте, щоби ваші охоронці та сторожі виконували роботу за графіком, встановлюваним вами, ви надаєте їм робоче місце (можливо, і ще якесь майно) для виконання ними обов'язків, та ще й прагнете встановити не фіксовану, а погодинну оплату такої праці, то, на нашу думку, з охоронцями та сторожами слід укладати саме трудові договори, а не договори цивільно-правового характеру. Цим ви уникнете ризику перекваліфікації цивільно-правових договорів у трудові під час перевірки, а також штрафів, які потягне за собою така перекваліфікація.
Погодинна оплата праці
Погодинна оплата праці є однією із систем почасової форми оплати праці і передбачає нарахування працівникам заробітної плати виходячи з погодинної тарифної ставки і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.
Обов'язковою умовою застосування погодинної оплати праці є дотримання нормальної тривалості робочого часу працівників, яка встановлена ст. 50 КЗпП та не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Тож законодавство дозволяє застосовувати погодинну оплату праці за дотримання нормальної тривалості робочого часу.
ЄСВ
Згідно з ч. 1 п. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, ЄСВ нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, однак не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (3723 х 22% = 819,06).
Та ця вимога не стосується працівників-сумісників. Для них ставка 22% застосовується до фактично нарахованої їм зарплати (в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ).
Також така вимога не встановлюється для працівників з інвалідністю. На оплату їхньої праці ЄСВ нараховується на суми фактично нарахованої зарплати у розмірі 8,41% без застосування мінімального страхового внеску.
Оплата за роботу у нічні години
Згідно зі ст. 108 КЗпП робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. При цьому нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»