Покупець повернув товар, в якого закінчився термін придатності. Чи нараховуються в такому разі податкові зобов'язання з ПДВ?
Якщо умови договору щодо якості продукції (у наведеному випадку це термін придатності) порушив постачальник, то можливість повернення такого товару прямо передбачена законом (ідеться про Закон України від 12.05.91 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів»). А ось якщо під час прийняття товару він був належної якості, але став непридатним для подальшої реалізації або використання під час перебування у покупця, то в цьому постачальник не винен. Тому обов'язок прийняти або не прийняти товар назад постачальник бере на себе згідно з договором.
У разі якщо покупець — суб'єкт господарювання, він оформляє на таке повернення накладну (часто її називають поворотною накладною), в якій відображається повернена продукція (товари). Якщо товар повертає фізособа, то на підставі її заяви та розрахункових документів на придбання постачальник складає акт про повернення товару або накладну.
А постачальник, якщо він є платником ПДВ, складає на таке повернення розрахунок коригування (за нормами п. 192.1 ПКУ), який має зареєструвати в ЄРПН покупець (якщо він також є платником ПДВ). Якщо ж покупець — неплатник ПДВ, то розрахунок коригування підлягає реєстрації самим постачальником.
Однак зауважте, що розрахунок коригування складається лише в разі надання отримувачу повної грошової компенсації вартості поверненого товару. Якщо кошти не повертаються, а зараховуються в рахунок іншого постачання, то розрахунок коригування на зменшення зобов'язань не складається.
А от далі все залежить від того, як постачальник розпоряджатиметься товаром, термін придатності якого закінчився.
Списання та утилізація
Якщо товар не підлягає подальшому використанню (наприклад, в інших операціях або переробці), то власник товару може прийняти рішення про його списання з балансу. Списання товарів/власної продукції через втрату якісних характеристик розглядається як використання їх за межами господарської діяльності платника податку. А тому згідно з п. 198.5 ПКУ на таке списання слід нарахувати ПЗ з ПДВ та скласти зведену податкову накладну, яка залишається у власника таких товарів/продукції (тип причини — 13). При цьому база для нарахування ПЗ з ПДВ визначається згідно з п. 189.1 ПКУ для товарів на рівні ціни придбання.
Щодо списання власної продукції п. 189.1 ПКУ не містить відповідної бази. Однак, аналізуючи лист податківців від 06.02.2017 р. №2103/6/99-99-15-03-02-15, можна дійти думки, що базою оподаткування в такому разі буде вартість витрат на виробництво продукції, за якими було нараховано податковий кредит.
Якщо зіпсований товар ще можна використати
А от якщо зіпсований товар надалі буде віддано на переробку чи якимсь іншим чином використано в господарській діяльності та оподатковуваних операціях, то податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ нараховувати не треба.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»