Iндивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 05.04.2018 р. №1427/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Про податок на додану вартість
Суттєво. Судові рішення касаційної інстанції1 змусили ДФСУ визнати, що при експорті товарів за ціною, нижчою від ціни придбання, достатньо однієї податкової накладної з ПДВ за нульовою ставкою.
! Експортерам
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні платником ПДВ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту за ціною нижче ціни придбання таких товарів та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
1 Наприклад, постанова ВАСУ від 22.03.2016 р. №К/800/48575/15 у справі №804/7619/15, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57033878. Див. також коментар: https://news.dtkt.ua/taxation/pdv/43693. — Прим. ред.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ установлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а», «б» і «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:
постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України;
вивезення товарів за межі митної території України.
Відповідно до підпункту «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ встановлено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижчою від ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижчою від звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижчою від балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення.
Згідно з пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за №137/28267, у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
Разом з тим висновки судових органів касаційної інстанції щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ операцій з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, викладені у відповідних судових рішеннях, які набрали законної сили, свідчать, що до таких операцій застосовується нульова ставка, незалежно від співвідношення ціни придбання товарів та фактичної ціни їх вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту.
З огляду на викладене та враховуючи висновки судових органів касаційної інстанції до загального обсягу операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, яка оподатковується ПДВ за нульовою ставкою, включається сума різниці між ціною придбання таких товарів та фактичною ціною їх вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту. При цьому необхідності складання другої податкової накладної на суму перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання за такою операцією немає.
Відповідні роз'яснення із порушеного у зверненні питання містяться на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС у рубриці «Запитання — відповіді з бази знань» (підрозділ «Чинні») за адресою: www.sfs.gov.ua.