Розгляньмо питання надання соціальних відпусток працівникам, які мають дітей. На деякі з них можуть претендувати лише жінки. Але доглядати дитину до 3-х років може і батько або інший родич.
Які є види соціальних відпусток?
Нагадаємо, що згідно зі ст. 4 Закону про відпустки до соціальних відпусток належать:
— відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (ст. 17);
— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 18);
— відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (ст. 18-1);
— додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19).
Розгляньмо, кому і як ці види відпусток надаються.
Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами
Кому надається?
З одного боку, оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю і пологами надається на підставі листка непрацездатності з таким діагнозом.
Як правило, така відпустка надається тривалістю:
— до пологів — 70 календарних днів;
— після пологів — 56 календарних днів. У разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів — 70 календарних днів.
Таким чином, сумарно тривалість відпустки становить 126 календарних днів (140 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів).
Хоча на цей період і оформлюється відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпусткові за таку відпустку не платять. Натомість надається допомога по вагітності та пологах як за основним місцем роботи, так і на роботі за сумісництвом (ст. 30 Закону №1105).
Згідно зі ст. 31 Закону №1105 підставою для призначення допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи.
З іншого боку, особам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей). У разі усиновлення дитини (дітей) обома батьками ця відпустка надається одному з батьків на їхній розсуд.
Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами виплачується застрахованій особі, яка усиновила дитину протягом двох місяців з дня її народження, зазначеного у свідоцтві про народження, за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів — для жінок, віднесених до 1 — 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
Зверніть увагу!
За бажанням працівниці чи працівника (варто, щоб воно було оформлено заявою) до відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами роботодавець зобов'язаний приєднати щорічну відпустку, незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році (ст. 20 Закону про відпустки). Як правило, таке приєднання відбувається до початку відпуски у зв'язку з вагітністю та пологами (адже після така працівниця має право на відпустку для догляду за дитиною до 3-х років). Хоча, безумовно, працівники мають право вибору, коли скористатися такою щорічною відпусткою (що підтверджує і п. 3 частини 12 ст. 10 Закону про відпустки).
Як оформлюється?
Щодо вагітних працівниць, то за ст. 17 Закону про відпустки виходить: відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами не обов'язково оформляти наказом, адже вона надається на підставі листка непрацездатності (медичного висновку).
Але на практиці такий наказ видати варто — як і отримати від працівниці заяву про її надання. Адже чинне законодавство не вимагає від працівниці йти в таку відпустку або використовувати її повної тривалості. А ось надання допомоги безпосередньо пов'язане з використанням працівницею права на таку відпустку. Адже за ст. 25 Закону №1105 допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Обчислення середнього заробітку для виплати допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами здійснюється за нормами Порядку №1266.
Не забудьте зазначити інформацію про такі відпустки (дату початку і дату закінчення) в таблиці 5 Звіту з ЄСВ.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного та шестирічного віку
Кому надається?
Часто після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 179 КЗпП і ст. 18 Закону про відпустки). Також такий вид відпустки може надаватися й іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною. Це може бути батько дитини, бабуся, дідусь чи інший родич. Право на таку відпустку мають також особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину, або один із прийомних батьків чи батьків-вихователів.
Як оформлюється?
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення 3-х років (або більшої тривалості) надається на підставі заяви жінки чи осіб, які мають право на таку відпустку (якщо дитині вже є 3 роки, до заяви додається ще й довідка за формою №080-1/о1).
1 Форма первинної облікової документації №080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді», затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11.06.2012 р. №430.
У заяві зазначається період, на який працівник бере відпустку. Відповідно до цього оформлюється наказ роботодавця.
Якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку.
Підприємства, установи, організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості (ст. 179 КЗпП).
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення шестирічного віку (без збереження заробітної плати) надається на підставі медичного висновку та заяви жінки чи осіб, які мають право на таку відпустку, в межах установленого періоду й оформлюється наказом роботодавця. Як правило, таку відпустку треба періодично продовжувати, адже лікарі не видають медичного висновку відразу на три роки наперед.
Останнім днем перебування жінки у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку є день виповнення трьох (шести) років. Жінка, яка повністю використала право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку, повинна вийти на роботу на наступний день після дня, в якому дитині виповнюється три роки (шість років). Та ще раз нагадуємо — це максимально можлива тривалість таких відпусток (працівник може фактично використати ці відпустки не повністю).
З цими видами відпусток бухгалтери не мають проблем, бо жодних розрахунків та обчислень робити за ними не потрібно. Адже ці відпустки не оплачуються за кошти підприємства. Головне — не забути відобразити відомості про таких працівниць у Звіті з ЄСВ, у таблиці 5, дати початку та закінчення таких відпусток.
Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей
Кому надається?
Надається така відпустка щорічно тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів таким категоріям осіб:
— жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років,
— жінці, яка має дитину з інвалідністю;
— жінці, яка усиновила дитину;
— матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
— одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
— особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків.
Але якщо підстав для надання цієї відпустки в працівника чи працівниці кілька (наприклад, одинока мати, яка виховує трьох дітей віком до 15 років), то така відпустка надається за рік одна, але більшої тривалості. Загальна тривалість такого виду відпусток не може перевищувати 17 к. д.
Як оформлюється?
Для надання такої відпустки потрібні заява від працівника та наказ від роботодавця. Але Мінсоцполітики в листі від 12.05.2015 р. №256/13/116-15 вказало на деякі нюанси додаткових відпусток працівникам, які мають дітей.
Таку відпустку віднесено Законом про відпустки не до щорічних, а до соціальних, тому вона не підлягає поділу на частини. Та якщо працівниця користується правом на соціальну відпустку за двома підставами, в неї з'являється можливість використовувати її спочатку за однією підставою (10 календарних днів), а через деякий час — за іншою підставою (сім календарних днів).
Разом з тим на цю відпустку поширюються умови ст. 11 Закону про відпустки щодо перенесення відпусток. Таким чином, у разі хвороби працівника частина відпустки, на яку припала тимчасова непрацездатність, має бути перенесена на інший період або надана відразу після зникнення підстави (тобто відпустка продовжується).
Така відпустка може надаватися в будь-який час, незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини.
Якщо працівницю прийнято на роботу в середині календарного року і до того вона вже працювала в цьому ж календарному році на іншому підприємстві, то ні соціальна відпустка, ні компенсація за невикористані дні такої відпустки у разі звільнення не надаються, адже вона повинна була її отримати за попереднім місцем роботи. Для того щоб випадково не порушити права працівниці і для 100-відсоткової впевненості, що відпустку за попереднім місцем роботи працівниця не відгуляла й не отримала компенсації при звільненні за невикористані дні щорічної відпустки, у неї треба запитати довідку в довільній формі з попереднього місця роботи.
Для обчислення середньої заробітної плати для оплати таких відпусток слід застосовувати Порядок №100. Розрахунковим період тут є 12 календарних місяців із місяця, що передує місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки (п. 2 Порядку №100). Докладніше про розрахунок відпусткових ми розповімо в одному з наступних номерів «ДК».
Нормативна база
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
- Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»