Нерідко підприємство потребує робочих рук у вихідні чи святкові дні. З'ясуймо, як правильно, без порушень законодавства, оформити та оплатити таке залучення.
Вихідні, святкові та неробочі дні
Між поняттями «вихідні», «святкові» та «неробочі» є суттєва різниця.
Вихідні — це дні щотижневого відпочинку, що надаються згідно зі ст. 67 КЗпП.
Загальним вихідним днем є неділя. За п'ятиденного робочого тижня працівникам надаються два вихідні на тиждень. Другий вихідний визначають відповідно до графіка роботи підприємства. Як правило, це субота (поряд із неділею), але може бути й інший день.
Тобто другий вихідний встановлюється на підприємстві самостійно. Також може бути встановлено й шестиденний робочий тиждень — на тих підприємствах, де за умовами роботи та характером виробництва встановлення п'ятиденного робочого тижня є недоцільним.
Принципова відмінність вихідних днів від святкових полягає в тому, що святкові — визначено законом, а вихідні — визначаються трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Відповідно вихідні дні можуть різнитися для кожного працівника або групи працівників. Наприклад, виробництво може працювати змінами із плаваючими вихідними днями, а адміністрація — за 5-денним робочим тижнем із двома вихідними днями.
Теза: святкові дні встановлено законом. А вихідні дні — у кожного працівника свої (згідно з графіком).
Відповідно до ст. 73 КЗпП, святковими днями є:
1 січня — Новий рік;
7 січня — Різдво Христове;
8 березня — Міжнародний жіночий день;
1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;
9 травня — День перемоги;
28 червня — День Конституції України;
24 серпня — День незалежності України;
14 жовтня — День захисника України.
Неробочими є дні релігійних свят, під час яких робота на підприємствах також не проводиться, а саме:
Різдво Христове (25 грудня, 7 січня);
Великдень;
Трійця.
Зверніть увагу!
За поданням релігійних громад інших конфесій, зареєстрованих в Україні, роботодавці мають надавати особам, які сповідують ці релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їхніх великих свят із відпрацюванням за ці дні.
1 грудня в «Голосі України» №225 опубліковано Закон України від 16.11.2017 р. №2211-VIII «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів».
Нагадаємо, що цим Законом 25 грудня (Різдво за григоріанським календарем) визнано офіційним святковим днем в Україні. Натомість скасовано святковий день 2 травня. Святковим залишилося лише 1 травня (День праці).
Робота у святкові та неробочі дні регулюється ч. 4 ст. 73, ст. 107 КЗпП.
Також робота в ці дні частково регулюється ст. 67 КЗпП, а саме — нею передбачено перенесення робочих днів. Якщо вихідний збігається зі святковим або неробочим днем, вихідний переноситься на наступний після святкового або неробочого день.
Для раціонального використання святкових і неробочих днів КМУ може бути рекомендовано перенесення вихідних і робочих днів (ч. 4 ст. 67 КЗпП).
Залучаємо до роботи у свята
Законодавством заборонено виконувати роботи у святкові та неробочі дні. Залучення у ці дні можливе лише за таких умов (ч. 3 ст. 73 КЗпП):
— для виконання робіт, які неможливо припинити з виробничо-технічних умов. Це стосується безперервно працюючих підприємств;
— для виконання робіт, необхідних для обслуговування населення.
Наголошуємо, що підстави для залучення до роботи у вихідні й у святкові дні різняться. Залучення до роботи у святкові й неробочі дні — це, як правило, систематичне явище (коли йдеться про підприємства, що за своїм характером мають працювати на свята, — це безперервні заводи й фабрики, що працюють цілодобово, або магазини чи розважальні заклади, що мусять завжди працювати на свята).
Категорії працівників, які до роботи у вихідні не залучаються:
вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП);
працівники, молодші за 18 років (ст. 192 КЗпП);
батьки, які виховують малолітніх дітей без матері (в т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі) (ст. 186-1, ст. 176 КЗпП);
опікуни (піклувальники) (ст. 186-1, ст. 176 КЗпП);
прийомні батьки (ст. 186-1, ст. 176 КЗпП).
Залучаємо до роботи у вихідні
Для вихідних же днів законодавець встановлює трохи інші випадки залучення до роботи.
Незважаючи на те що цих випадків більше, вони є винятковими, тобто йдеться про непередбачені події. Тож може здатися, що право більше захищає людей від роботи у вихідні, ніж від роботи у святкові дні. Так і є: коли людина влаштовується на безперервне виробництво чи в сферу обслуговування, вона завчасно погоджується, що її робота може бути за графіком у святковий день. Коли ж людина влаштовується на звичайне підприємство, то вона дізнається про вихідні, які плануватиме на свій власний розсуд для вирішення сімейних й особистих справ. Тож для того, щоби викликати людину на роботу у вихідні, мають бути виняткові обставини.
Залучення до роботи у вихідні дні є припустимим лише у випадках, зазначених у частині другій ст. 71 КЗпП, а саме:
— для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
— для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
— для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації загалом або їхніх окремих підрозділів;
— для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Важливо: якщо працівника залучають до роботи у вихідний, святковий або неробочий день, він повинен виконувати лише ту роботу, що її передбачено трудовим договором. У випадку залучення його до будь-якої іншої роботи він має право відмовитися від її виконання (ст. 31 КЗпП).
Механізм залучення до роботи у вихідні
Розгляньмо покроково оформлення залучення працівників у вихідні дні.
1. Доповідна записка
Необхідність залучення працівників до роботи у вихідні відбувається через надання доповідної чи службової записки керівником відділу чи структурного підрозділу. У цьому документі зазначаються причини, що призвели до залучення працівників у ці дні (див. зразок 1).
Зразок 1
Зразок доповідної записки про залучення працівників у вихідний день
2. Отримання дозволу профкому
Закон, справді, вимагає одержання згоди профкому на роботу у вихідні. Але з огляду на невідкладність таких робіт ця норма завжди виглядала і виглядає фікцією. Виходить, що спочатку треба зібрати профком, а вже потім усувати наслідки стихійного лиха чи виконувати інші невідкладні роботи. Якщо така необхідність виникла, приміром, уночі зі суботи на неділю, а всі члени профкому вихідні, то зібрати їх неможливо. У таких випадках апріорі вихід на роботу працівників у вихідний буде незаконним.
У читачів відразу постає запитання: а якщо немає профкому? Тоді цей пункт пропускаємо. Але зазвичай залучення у вихідні та святкові дні відбувається на великих підприємствах, де є профспілковий орган.
Керівник підприємства повинен звернутися до профспілки для отримання згоди на залучення працівників, які є членами профспілки. Якщо працівники не є членами профспілки, така згода не потрібна.
Для підприємств, що працюють змінами, як правило, невідкладні заміни працівників на випадок хвороби не оформлюють, як роботу у вихідні. Працівники добровільно міняються між собою у графіку, і рішення про це приймається на рівні цеху або відділу з подальшим внесенням змін до графіка змінності. Таким чином, плаваючий вихідний для працівника переноситься, і, по суті, роботи у вихідний немає. Звичайно, такі речі робляться за згодою працівника, який виходить для заміни відсутнього.
3. Заява працівника про компенсацію
Після отримання згоди профспілки (за її наявності) на роботу у вихідний день працівник має подати заяву керівнику про обрання виду компенсації. Щодо компенсації за роботу у святкові дні дивіться нижче.
Компенсацією за роботу у вихідні може бути інший день відпочинку або оплата у подвійному розмірі (див. зразки 2 і 3).
Зразок 2
Зразок заяви працівника про обрання компенсації за роботу у вихідний день у вигляді оплати в подвійному розмірі
Зразок 3
Зразок заяви працівника про обрання компенсації за роботу у вихідний день у вигляді надання іншого дня відпочинку
4. Наказ
У наказі роботодавця має бути чітко визначено причини й умови залучення до роботи у вихідні дні. З цим наказом ознайомлюються усі працівники, які залучені до виконання робіт.
У наказі обов'язково потрібно зазначити інший день відпочинку, якщо обрано таку компенсацію (див. зразок 4).
Зразок 4
Зразок наказу про залучення працівників до роботи у вихідний день
Cамовільне використання відгулу дає роботодавцеві право звільнити працівника за прогул згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП (п. 24 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.92 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).
Компенсуємо за роботу у святковий та неробочий день
Робота у святковий та неробочий день згідно зі ст. 107 КЗпП оплачується у подвійному розмірі:
— відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
— працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
— працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день проводилась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилась понад місячну норму.
За бажанням працівника може бути надано інший день відпочинку (ст. 107 КЗпП).
Тут маємо другу принципову відмінність між роботою у вихідні та святкові дні. За роботу у вихідний компенсацією може бути або інший день відпочинку, або оплата у подвійному розмірі. У святковий чи неробочий день робота компенсується завжди як оплата у подвійному розмірі, і лише за бажання працівника йому може бути надано інший день відпочинку.
Для святкових днів у законодавстві немає порядку залучення працівників. Тобто йдеться про те, що у трудовому договорі, графіку, правилах внутрішнього розпорядку завчасно передбачено, що людина працюватиме й на свята. Хоча й тут можливі невідкладні ситуації — виробнича аварія чи інша невідкладна ситуація також може бути в святковий день, а не у вихідний. Законодавець про це мовчить, а на практиці застосовують такий самий механізм, як при роботі у вихідні (але робота у святковий день у будь-якому разі оплачується в подвійному розмірі).
Галина КАЗНАЧЕЙ, бухгалтер-експерт