Бухгалтер у 2016 р. зробив заявку-розрахунок на отримання матеріального забезпечення, але не відправив її до Фонду. Згодом бухгалтер звільнився, а підприємство змінило місце реєстрації. Гроші працівникові виплатили власним коштом. Які дії треба вчинити? Куди подавати заявку-розрахунок? Яка за це передбачена відповідальність?
Щодо строку, протягом якого роботодавець після нарахування допомоги повинен подати заяву-розрахунок до робочого органу Фонду, то для вирішення цього питання слід керуватися нормами Закону №11051 та Положенням про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затвердженим постановою правління Фонду від 23.06.2008 р. №25.
Зокрема, ч. 3 ст. 30 Закону №1105 передбачено, що рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві.
Відповідно до Положення комісія здійснює контроль за своєчасним направленням до робочих органів відділень Фонду заяв-розрахунків про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення. Щоправда, жорстких строків надання заяв-розрахунків та прямої відповідальності за порушення таких строків у чинному законодавстві не передбачено.
Таким чином, строк подання заяв-розрахунків до робочих органів Фонду прямо залежить від страхувальника та комісії із соціального страхування, але, водночас, він не повинен суперечити строкам, передбаченим ст. 32 Закону №1105.
Підставою для фінансування страхувальників-роботодавців робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами (п. 2 Порядку №262).
1 Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
2 Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою ФСС з ТВП від 22.12.2010 р. №26.
Для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення працівнику, нарахованого роботодавцем, роботодавець звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування (для зареєстрованих після 01.01.2011 р.), із заявою-розрахунком за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства (п. 5 Порядку №26).
Зверніть увагу: страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам (ч. 2 ст. 34 Закону №1105, лист НБУ від 14.12.2010 р. №25-111/2972-22535 (див. «ДК» №1-2/2011)).
Отже, навіть якщо ви, як підприємство-роботодавець, вже виплатили працівнику лікарняні, компенсувати собі понесені витрати за рахунок ФСС з ТВП ви не зможете. Це суперечить Порядку №26 і вважатиметься нецільовим використанням коштів ФСС, що загрожуватиме під час документальної перевірки не лише вимогою повернути Фонду отримані від нього кошти, а й сплатити 50% штрафу.
Закон №1105 та Порядок №26 передбачають єдиний шлях виплати матеріального забезпечення від ФСС з ТПВ — це замовлення коштів від Фонду, перерахування їх Фондом на спецрахунок роботодавця і виплата допомоги працівнику за рахунок отриманих коштів (не раніше).
Можна спробувати виправити раніше зроблену помилку: повернути від працівника раніше виплачені кошти, що не були попередньо профінансовані ФСС з ТВП.
Але зверніть увагу: відрахування із заробітної плати на підставі наказу керівника підприємства можуть провадитись тільки у випадках, передбачених ст. 127 КЗпП (до яких випадок, зазначений у запитанні, не належить).
В інших випадках є два варіанти відшкодування коштів, а саме:
1) працівник добровільно вносить неправомірно видану суму лікарняних до каси підприємства або погоджується на те, щоб їх утримували із його заробітної плати, з наданням керівнику відповідної заяви;
2) працівник добровільно не повертає неправомірно отриману суму лікарняних. I тоді знову з'являються два варіанти.
Варіант перший: можна звернутися до суду з позовом на працівника, якому виплатили кошти, але шанси мізерні, бо в ст. 1215 ЦКУ зазначено: не підлягає поверненню безпідставно отримана виплата, у тому числі зарплата, якщо її роботодавець провів добровільно, за відсутності рахункової помилки з його боку і недобросовісності з боку працівника.
Після того як кошти будуть працівником повернені (добровільно чи примусово), можна буде:
1) подати заявку-розрахунок до ФСС за місцем поточної реєстрації;
2) після надходження фінансування від ФСС на спецрахунок — виплатити лікарняні працівнику.
Варіант другий: якщо утримати ці кошти з того, хто їх отримав, не вдалося, можна застосувати ч. 1 ст. 132 КЗпП та відшкодувати матеріальну шкоду за рахунок працівника, із вини якого сталася неправомірна виплата.
Докладно про це ми писали у статті про відшкодування збитків (див. «ДК» №39/2017).
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»