Дедалі більше стає працівників-надомників або працівників на віддаленій роботі. Чи все так просто у співпраці з такими працівниками? А також чи зможе надомник працювати в коворкінгу? Про це ми й поговоримо сьогодні.
На сьогодні в українському просторі робота надомників регламентується доволі давнім документом — Положенням про умови праці надомників, затвердженим ще в СРСР. Також у цій галузі є такі міжнародні документи, як Женевська конвенція 177 про надомну працю від 20.06.96 р. та Рекомендації 184 Міжнародної організації праці щодо надомної праці від 20.06.96 р. Ці документи на сьогодні не ратифіковані Україною, але ними можна користуватися як інструкціями.
Отже, на сьогодні організація праці надомників повинна регулюватися Положенням про умови праці надомників (з урахуванням, що його норми, які суперечать законодавству України, не діють), а також колективним та трудовим договорами.
КЗпП та Законом про оплату праці не заборонено укладати як при прийнятті на роботу, так і згодом трудові договори про роботу вдома, але з додержанням трудового законодавства.
Довідкова інформація
Коворкінг (англ. co-working — спільно працювати) у широкому сенсі — це модель організації роботи людей, найчастіше фрилансерів, з різним типом зайнятості у єдиному робочому просторі; у вузькому — колективний офіс.
Коворкінги характеризує гнучка організація робочого простору і прагнення до формування спільноти резидентів та внутрішньої культури. Учасники залишаються незалежними і вільними, мають можливість спілкуватися, обмінюватися ідеями та допомагати одне одному, на відміну від роботи вдома.
Iдея коворкінгу включає в себе телеворкінг, фриланс, деякі принципи аутсорсингу.
Фрилансер (англ. freelancer — «вільний стрілець») — вільнонайманець, який сам шукає собі проекти, може одночасно працювати на декілька фірм. Фрилансер виконує роботу без укладання довгострокового договору з роботодавцем, найманий тільки для виконання певного переліку робіт (позаштатний працівник). Також фрилансером є працівник, запрошений для виконання робіт в ході аутстафінгу. Будучи поза постійним штатом якої-небудь компанії, фрилансер може одночасно виконувати замовлення для різних клієнтів. В Україні фрилансерами переважно називають людей, що виконують будь-яку роботу через Iнтернет віддалено.
Вікіпедія
Працівник-надомник — хто це?
Особа, яка уклала своєрідний трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особистою працею з матеріалів і з використанням знарядь і засобів праці, що виділяються підприємством або придбані за рахунок коштів цього підприємства (п. 1 Положення про умови праці надомників).
Також надомник — це особа, яка виконує трудову функцію вдома систематично, а не час від часу. Така особа не є підприємцем, вона отримує статус найманого працівника.
У міжнародному законодавстві надомник — це особа, що виконує роботу за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором та не у виробничих приміщеннях роботодавця (Конвенція 177).
Деякі категорії осіб мають переважне право на укладення трудового договору про роботу вдома.
Хто має переважне право працювати надомником
Переважне право на укладення трудового договору при роботі вдома згідно з п. 4 розділу II Положення про умови праці надомників надається:
— жінкам, які мають дітей віком до 15 років;
— інвалідам і пенсіонерам (незалежно від виду призначеної пенсії);
— особам, які досягли пенсійного віку, але не одержують пенсію;
— особам зі зниженою працездатністю, яким у встановленому порядку рекомендована праця в надомних умовах;
— особам, які здійснюють догляд за інвалідами або тривало хворими членами сім'ї, які за станом здоров'я потребують догляду;
— особам, зайнятим на роботах з сезонним характером виробництва (в міжсезонний період), а також навчаються в очних навчальних закладах;
— особам, які з об'єктивних причин не можуть бути зайняті безпосередньо на виробництві в конкретній місцевості (наприклад, в районах і місцевостях, що мають вільні трудові ресурси).
Як організувати працю надомника
Визначити місце роботи працівника та забезпечити його необхідними для роботи засобами — це обов'язок роботодавця (ст. 29 КЗпП). При цьому слід пам'ятати головне правило: організація трудових процесів у надомних умовах допускається лише для осіб, які мають необхідні житлово-побутові умови. На роботодавця покладено обов'язок оцінити житлово-побутові умови потенційного надомника як з погляду забезпечення його права на охорону праці, так і з погляду дотримання прав і законних інтересів його сусідів.
Житлово-побутові умови громадян, які виявили бажання працювати вдома, обстежуються адміністрацією підприємства, яке використовує надомну працю, за участі представників комітету профспілки, а в деяких випадках — і представників санітарного та пожежного нагляду (п. 9 та п. 12 розділу III Положення про умови праці надомників).
Зверніть увагу: Положенням про умови праці надомників встановлена пряма заборона на види робіт, які створюють незручності для проживання сусідів. Перед укладенням трудового договору з надомником роботодавцю доцільно ознайомитися з умовами, в яких той працюватиме, та документально закріпити результат ознайомлення шляхом оформлення акта або довідки.
Конкретний вид роботи для надомника обирається з урахуванням його стану здоров'я та професійних навичок (п. 12 розділу III Положення про умови праці надомників).
У разі виконання роботи надомником не в місці реєстрації фізособи, а в місці фактичного проживання, роботодавцю слід отримати письмову згоду від власника або орендодавця житлового приміщення.
Обов'язок роботодавця перед надомником — забезпечити йому безпечні умови праці. Тобто роботодавець повинен ознайомити працівника-надомника з локальними нормативними актами, що регулюють питання охорони праці, та провести з ним інструктаж і навчання безпечних методів роботи. За потреби також проводиться атестація надомного робочого місця.
Укладаємо трудовий договір з надомником
При укладенні трудового договору з працівником-надомником до початку роботи слід ознайомити його з посадовою інструкцією відповідно до ст. 29 КЗпП.
Також такому працівнику може бути встановлено випробний термін відповідно до ст. 26 КЗпП.
Відносини з надомником слід узаконювати за допомогою трудового договору: це випливає з Положення про умови праці надомників.
З надомником можна укласти як строковий, так і безстроковий трудовий договір.
Відповідно до п. 7 Положення про умови праці надомників, варто укласти саме письмовий договір із зазначенням основних та додаткових умов, що визначають зобов'язання сторін. Зокрема, розподіл робочого часу, оплата праці, а за бажанням сторін — відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням для підприємства роботи вдома (електроенергія, вода тощо).
Що слід передбачити в договорі з надомником:
— місце роботи (зазначається, що трудова функція виконується працівником не у виробничих приміщеннях роботодавця, а вдома);
— порядок і строки виплати заробітної плати (згідно з нормами ст. 115 КЗпП*);
— порядок користування, профілактики та ремонту інструментів та механізмів, обладнання;
— у разі використання надомником власного обладнання слід зазначити суму та порядок відшкодування зносу;
— порядок відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням робіт вдома;
— порядок і строки забезпечення працівника необхідною сировиною, матеріалами, напівфабрикатами;
— у разі використання працівником власних витратних матеріалів слід визначити порядок відшкодування їх вартості;
— порядок та строки вивезення виготовленої продукції;
— контроль за якістю роботи.
* Але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 к. д., та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Зверніть увагу: за працівниками-надомниками зберігаються всі трудові гарантії, що їх мають звичайні працівники підприємства: відпустка, лікарняні тощо.
Особливості оплати праці надомника
У працівника-надомника не може бути доплат за надурочну роботу та доплат за роботу у вихідний чи святковий день або за роботу у вечірній час, оскільки працівник-надомник самостійно розподіляє робочий час на власний розсуд. Це означає, що оплата праці провадиться за фактично виконану роботу і роботодавець табель обліку робочого часу на таких працівників не веде (додатково див. лист Мінсоцполітики від 29.04.2016 р. №245/13/116-16). Тобто вся виконана робота надомника оплачується в одинарному розмірі.
Але роботодавець зобов'язаний вести облік усіх надомників, яким він надає роботу, та вести реєстраційні листи робочих завдань, доручених надомнику, із зазначенням часу, відведеного для виконання завдань, а також тарифних ставок оплати праці.
У пункті 13 розділу IV Положення про умови праці надомників зазначається, що у разі роботи працівника вдома роботодавець може використовувати відрядну чи акордну форму оплати праці. Про інші форми оплати надомної праці не сказано, і це логічно, адже з огляду на складність контролю за використанням робочого часу надомника доцільно обирати форми оплати праці саме із запропонованих в Положенні. Працівник-надомник може отримувати оплату в розмірі посадового окладу.
Акордна оплата праці
Акордна оплата праці — форма відрядної оплати праці, за якою загальну суму заробітної плати робітникові або найчастіше колективові робітників встановлюють за весь обсяг виконаної роботи (акорд) на підставі реальної обґрунтованості норм виробітку, витрат необхідного часу роботи і відрядних розцінок на окремі види робіт або операцій. Нараховану суму виплачують за умови своєчасного і якісного виконання всього комплексу запрограмованих робіт. Якщо ж для прискорення виконання робіт потрібно матеріально заінтересувати виконавців у економії часу і витрат, то за поточний місяць, враховуючи обсяги фактичного своєчасного виконання робіт при акордній оплаті праці, застосовують виплату спеціальних премій (акордно-преміальна оплата). Знання робітником обсягу робіт, терміну їх виконання і розміру майбутнього додаткового заробітку сприяє підвищенню продуктивності праці та якості виконуваної роботи.
Економічна енциклопедія
Забезпечення розміру МЗП
Розгляньмо важливе питання щодо гарантій забезпечення мінімальної заробітної плати.
Згідно з частиною першою ст. 3-1 Закону про оплату праці, розмір заробітної плати працівника не повинен бути меншим ніж розмір мінімальної заробітної плати (у 2017 р. — 3200,00 грн).
Якщо на підприємстві використовується робота надомників, зверніть пильну увагу на ч. 3 ст. 3-1 Закону про оплату працю та на уточнення умови «який виконав місячну норму праці». Адже у зазначеній статті йдеться про те, що за умови виконання місячної норми праці працівник повинен отримати не менше ніж установлений законодавчо розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з ч. 5 цієї статті, у разі невиконання працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
Це говорить про те, що у трудовому договорі має бути чітко зазначена норма праці за місяць, яку працівник має виконати. Якщо він не дасть собі ради з цією нормою, йому слід виплатити заробітну плату пропорційно до виконаної норми праці.
Оподаткування заробітної плати надомника
Заробітна плата працівника-надомника оподатковується за загальними правилами.
Iз заробітної плати утримуються ПДФО за ставкою 18% (абз. 1 п. 167.1 ПКУ) та військовий збір у розмірі 1,5% (пп. 1.2, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).
Відповідно до частини 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, розмір ЄСВ становить 22% до бази нарахування.
Якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць та ставки ЄСВ (22%). Ще одна важлива умова — цей працівник працює за основним місцем роботи, тобто трудова книжка працівника зберігається на підприємстві. Тому, якщо надомнику-працівнику нараховано заробітну плату меншу за 3200,00 грн (у 2017 році) у зв'язку з пропорційним нарахуванням до виконаної норми праці, то ЄСВ слід нарахувати у розмірі 704,00 грн, не менше ніж з розміру мінімальної заробітної плати.
Якщо ж це сумісник, ставка ЄСВ у розмірі 22% застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Якщо працівник-надомник — інвалід, ЄСВ нараховуємо на базу нарахування у розмірі 8,41%. Iншими словами, теж нараховуємо на фактичну заробітну плату (ч. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ). Аналогічно слід діяти і щодо інвалідів, які працюють в товариствах УТОГ та УТОС, — ЄСВ нараховується на фактичну заробітну плату за ставками 5,3% та 5,5% відповідно (ч. 14 ст. 8 Закону про ЄСВ).
Отже, працівник-надомник не зможе працювати в коворкінгу відповідно до норм чинного законодавства. Оскільки якщо працівник — надомник, то має працювати в місці, яке обумовлене в укладеному трудовому договорі.
Щодо фрилансера, то можна сказати, що це різновид працівників-надомників, але в чинному законодавстві такого визначення немає. Вважаємо, працювати з такими працівниками слід так само, як і з надомниками, і дотримуватися тих самих умов, що і для працівників-надомників, якщо з ними оформити трудові відносини.
Також, на думку автора, з так званим фрилансером та особою, яка може працювати в коворкінгу, краще укласти договір цивільно-правового характеру1, якщо роботи не виконуються постійно і не потребують безперервного трудового циклу, але така особа вже не буде працівником і не матиме жодних гарантій відповідно до трудового законодавства.
1 Про відмінності договору цивільно-правового характеру та трудового договору див. «ДК» №41/2017.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Конвенція 177 — Женевська конвенція 177 про надомну працю від 20.06.96 р.
- Рекомендації 184 — Рекомендації 184 Міжнародної організації праці щодо надомної праці від 20.06.96 р.
- Положення про умови праці надомників — Положення про умови праці надомників, затверджене постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 29.09.81 р. №275/17-99.
Галина КАЗНАЧЕЙ, бухгалтер-експерт