• Посилання скопійовано

Підтверджувати придбання фізособою частки в СК ТОВ не треба

Чи є достатнім договір купівлі-продажу частини корпоративних прав ТОВ між фізособами (який не підлягає обов'язковому нотаріальному засвідченню), де зазначається пункт «розрахунки проведені повністю до підписання договору», для обчислення суми витрат фізособи при поданні декларації про доходи? Податківці вимагають розрахунково-касових документів — договору їм недостатньо, як убезпечитися в цій ситуації, на які нормативні документи можна посилатися?

Згідно з ч. 1 ст. 147 ЦКУ та ч. 1 ст. 53 Закону про госптовариства1 учасники ТОВ мають право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) в статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Закон не обмежує цього права необхідністю отримати згоду інших учасників товариства на передачу частки.

1 Закон України від 19.09.91 р. №1576-XII «Про господарські товариства».

Водночас приписи ч. 2 ст. 147 ЦКУ та ч. 2 ст. 53 Закону про госптовариства надають можливість передбачити в статуті товариства обмеження на відчуження частки третім особам. Недотримання встановленого статутом обмеження щодо відступлення частки третім особам може бути підставою для визнання недійсним договору про відступлення, купівлю-продаж або інше відчуження частки третій особі.

Щодо форми договору про відступлення частки корпоративних прав у ТОВ фізособами, то такий договір має бути у письмовій формі та не потребує нотаріального посвідчення. Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦКУ у письмовій формі належить вчиняти правочини фізосіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір н. м. д. г. (340 грн і більше). Але, на нашу думку, це стосується правочинів на будь-яку суму, навіть якщо підприємство створене без статутного капіталу або статутний капітал становить одну грн1. Адже нагадаємо, що для державної реєстрації зміни власника частки у статутному капіталу юрособи державному реєстратору подається, окрім протоколу загальних зборів засновників ТОВ та нової редакції статуту, ще й примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи (п. 10 ч. 4 ст. 17 Закону про держреєстрацію2).

1 Нагадаємо, що на сьогодні мінімального розміру статутного капіталу для ТОВ не встановлено.

2 Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

Проте сам Закон про держреєстрацію не вказує на необхідність подання підтвердних документів про оплату частки, переданої новому учасникові (засновникові). Навіть коли такі договори про перехід частки у статутному капіталі ТОВ оформлюються у нотаріуса, у тексті зазначається інформація про вчинені розрахунки між фізособами на дату укладення такого договору без жодних документів про фактичне здійснення таких розрахунків.

Але оскільки з боку органів ДФС лунають претензії щодо оплати, не можна не врахувати приписів ч. 3 ст. 86 ГКУ.

Так, фінансове становище засновників — юридичних осіб щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного капіталу господарського товариства у випадках, передбачених законом, має бути перевірене незалежним аудитором (аудиторською організацією) у встановленому порядку, а майнове становище засновників-громадян має бути підтверджене довідкою органу доходів і зборів про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію).

Щодо оподаткування інвестиційного прибутку, то варто нагадати: відповідно до пп. 170.2.2 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як додатна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається зі суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 — 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи — резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Відповідно до пп. 170.2.6 ПКУ, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається додатне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Отже, під оподаткування у продавця частки у статутному капіталі ТОВ потрапляє сума, яка становить додатну різницю між вартістю корпоративних прав, що продаються (йдеться про суму, яка зазначається у договорі про перехід права власності на частку засновника), та вартістю придбаного корпоративного права таким продавцем (це може бути або сума внеску до статутного капіталу, або сума її придбання у попереднього власника (засновника) ТОВ).

У ситуації, коли в договорі не прописано порядку розрахунків, органам ДФС доволі складно відстежувати сплату податків. Водночас вимагати будь-яких розрахунково-касових документів, якщо в договорі про перехід частки у статутному капіталу ТОВ від однієї фізособи до іншої не зазначено про безготівкові розрахунки між сторонами, фіскальні органи не мають права.

У разі якщо органи ДФС матимуть інформацію, що договір про перехід частки є формально складеним, тимчасом як фактично розрахунки здійснені у значно більшій сумі, ніж зафіксована у договорі, то податкові органи мають право скласти письмовий запит про виявлені порушення з проханням надати підтвердні документи.

Утім, за умови готівкових розрахунків між сторонами за придбану/продану частку в статутному капіталі жодна зі сторін не зобов'язана вимагати від іншої сторони будь-яких підтверджень на передачу/отримання готівкових коштів. Цілком достатньою має бути інформація з податкових декларацій про майнове становище сторін, з яких вбачаються спроможність покупця сплатити суму коштів, попередньо офіційно отриманих та задекларованих, і задекларований інвестиційний прибуток продавця корпоративних права, якщо такий буде.

Тому, виходячи з умов запитання, убезпечитися можна посиланням на відсутність права у фіскального органу вимагати розрахунково-касових документів, які підтверджують оплату за корпоративні права, якщо умовами договору про перехід права на частку в статутному капіталі зазначено про готівкові розрахунки, вчинені на дату укладення договору.

Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру