Навіть найбільш виважене та обдумане рішення нам часто доводиться змінювати. Не є винятком і рішення змінити місце роботи. Про те, як правильно відкликати заяву на звільнення, поговоримо далі.
Коли працівник має намір звільнитися за власним бажанням, він подає керівнику заяву на звільнення1. Подати заяву можна як перебуваючи фактично на робочому місці, так і в період тимчасової непрацездатності або відпустки.
Керівник на заяві, як правило, проставляє свою резолюцію, і далі відділ кадрів готує наказ, який має підписати керівник підприємства і з яким під підпис має бути ознайомлено працівника. Керівник може прийняти рішення звільнити працівника вже з дати подання заяви на звільнення або ж за два тижні від дати написання заяви (максимальний термін) — тут у більшості випадків усе визначається усною домовленістю між керівником та працівником і наявністю поважних причин, передбачених ст. 38 КЗпП.
Часом ці два тижні використовуються працівником, аби з'ясувати причини, які спонукали написати заяву на звільнення. Найгірші рішення — це рішення, до яких нас спонукали емоції. Часто трапляється так, що після того як емоції вщухнуть і прийде усвідомлення «добре там, де нас немає», ми доходимо висновку, що працювати без мотивації, коли не горять очі, — набагато складніше, ніж коли на додачу до гарного матеріального заохочення ми отримуємо й моральне задоволення від робочого процесу.
Доти, поки не настала погоджена дата звільнення, працівник за власним бажанням може відкликати свою заяву на звільнення (навіть якщо є вже наказ керівника і підпис про ознайомлення з ним працівника).
Відкликати заяву потрібно в письмовому вигляді, щоб потім не треба було доводити, що відкликання заяви справді мало місце. Сам факт відкликання заяви не потрібно погоджувати ні з керівництвом, ні з відділом кадрів.
Зміст заяви приблизно такий: «Прошу вважати мою заяву про звільнення за власним бажанням від ____ відкликаною». Таку заяву бажано належним чином зареєструвати, щоб у разі спору можна було довести факт її відкликання.
Заява на відкликання має подаватися виключно з ініціативи працівника, що вже унеможливлює звільнення працівника за його власним бажанням (у межах приписів ст. 38 КЗпП України). Після того як працівник відкликав свою заяву на звільнення, підстав для виконання наказу керівника (навіть якщо працівник під підпис ознайомився із його змістом) на звільнення немає, тобто бухгалтерія не повинна нараховувати та робити виплати, належні при звільненні (компенсацію за невикористану відпустку та зарплату на день звільнення, якщо це не кінець місяця).
У ситуації, коли на місце працівника, що написав заяву на звільнення, уже запрошено нового працівника за переведенням з іншого підприємства, — відкликання заяви не матиме сенсу. Річ у тім, що, згідно з нормами ч. 2 ст. 38 КЗпП, якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не може його звільнити за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. До складу таких осіб ч. 5 ст. 24 КЗпП відносить саме працівників, запрошених за переведенням із інших підприємств та організацій.
Зверніть увагу, що цей механізм передбачено тільки для ситуацій, коли працівник написав заяву на звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП). За жодних інших підстав для звільнення — зокрема за погодженням сторін (ст. 36 КЗпП) — відкликання заяви не передбачено.
1 Типова форма наказу на звільнення регламентована наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. №489, але підприємство може відступити від цієї типової форми.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор