Працівники таких професій, як журналісти, дизайнери або працівники, чиї графіки не пов'язані з виробничим циклом, часом можуть працювати в зручний для них час. Для таких категорій встановлюється гнучкий режим робочого часу. Чим він регулюється, які особливості обліку робочого часу, як оплачується праця та інші питання розглянемо далі.
Бухгалтерам-практикам, які займаються кадрами, важливо знати суть гнучкого режиму робочого часу (далі — ГРРЧ) та гнучкого графіка.
Гнучкий режим робочого часу — це така форма організації праці, за якою для деяких категорій працівників, для працівників окремих підприємств або їх структурних підрозділів установлюється режим праці з саморегулюванням часу початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня (п. 1.2 Методрекомендацій №359).
Суть гнучкого графіка полягає в тому, що працівник може самостійно регулювати початок та закінчення робочого дня. За певними дослідженнями гнучкий графік — це найкращий спосіб організації робочого часу. Такий графік роботи є найсприятливішим для поєднання роботи працівника з особистим життям. Як зазначають деякі фахівці, гнучкий графік — «найдовершеніша модель реалізації професійних здібностей особистості».
Такий режим роботи зручний для працівників творчих професій, управлінського апарату, а також тих, хто має дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Перевага ГРРЧ над роботою на умовах неповного робочого часу полягає в тому, що працівник не втрачає в заробітку, норма робочого часу не зменшується.
Законодавчі норми запровадження ГРРЧ
Згідно зі ст. 13 КЗпП режим роботи, тривалість робочого дня та часу відпочинку встановлюють у колективному договорі.
Також, виходячи з норм КЗпП, маємо можливість встановлення ГРРЧ через відображення їх у правилах внутрішнього трудового розпорядку (далі — ПВТР) підприємства, а саме:
— час початку та закінчення щоденної роботи (зміни) як загалом для підприємства, так і для окремих категорій працівників або структурних підрозділів (ст. 57 КЗпП);
— розподіл робочого дня (зміни) на частини (ст. 60 КЗпП);
— час початку та закінчення перерв для відпочинку та харчування (ст. 66 КЗпП).
Про можливість застосування ГРРЧ при підсумованому обліку робочого часу йдеться в п. 1.3 Методрекомендацій №359. Обов'язковою вимогою є повне відпрацювання працівником встановленої кількості робочих годин в обліковому періоді, який прийнято для підсумованого обліку робочого часу (тиждень, місяць, квартал, рік). Однак ГРРЧ може застосовуватися й за поденного обліку робочого часу. У цьому разі працівник повинен працювати встановлену тривалість робочого дня, незалежно від часу його початку та закінчення, а також обідньої перерви.
Коли краще не застосовувати ГРРЧ
Пунктом 2.4 Методрекомендацій №359 не рекомендується застосування ГРРЧ:
— на безперервно діючих виробництвах;
— за багатозмінної організації роботи у разі відсутності вільних робочих місць до початку чи після закінчення зміни;
— якщо встановлення цього режиму несумісне з вимогами щодо безпечних умов праці працівників;
— в інших випадках, обумовлених специфікою виробництва, коли виконання обов'язків працівником потребує його присутності у чітко визначені години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи тощо).
Хоча «не рекомендується» не означає «заборонено» чи «не допускається», на нашу думку, варто взяти до уваги п. 2.4 Методрекомендацій №359, тому що на практиці застосування ГРРЧ у вищезазначених умовах цілком може спричинити збої в роботі.
Порядок встановлення ГРРЧ
Умови застосування ГРРЧ зазначаються у ПВТР відповідно до п. 2.9 Методрекомендацій №359.
Рішення роботодавця щодо можливості запровадження ГРРЧ узгоджується з профкомом чи фіксується в колективному договорі. Працівники підприємства можуть бути ініціаторами запровадження ГРРЧ. У такому разі роботодавець розглядає можливість запровадження ГРРЧ та приймає відповідне рішення (п. 2.6 Методрекомендації №359).
Але запровадження ГРРЧ є не чим іншим, як зміною істотних умов праці, а отже, строк повідомлення працівника має становити не менше ніж два місяці (ст. 32 КЗпП). Такий самий термін слід застосовувати, якщо працівників переводять з ГРРЧ на звичайний режим роботи.
ГРРЧ може встановлюватися як при прийнятті на роботу працівників, так і безпосередньо під час роботи (п. 2.5 Методрекомендацій №359).
Працівників переводять на ГРРЧ за їх згоди відповідним наказом роботодавця із зазначенням строків та умов його застосування (див. зразок 1).
Зразок 1
Зразок наказу про встановлення гнучкого режиму робочого часу
Також слід пам'ятати про встановлені КЗпП гарантії, а саме:
— норма тривалості робочого часу не може бути більше ніж 40 год. на тиждень (ст. 50 КЗпП);
— напередодні святкових та неробочих днів, перелік яких встановлено в ст. 73 КЗпП, тривалість роботи скорочується на годину (ст. 53 КЗпП).
Організація праці в умовах ГРРЧ
Згідно з п. 3.1 Методичних рекомендацій №359, організація праці працівників на умовах ГРРЧ передбачає три можливі складові часу, на які може поділятися робочий день (зміна):
фіксований час — це час, коли працівник обов'язково повинен бути на робочому місці і виконувати безпосередньо свої виробничі функції (наприклад, час проведення нарад, засідань, тренінгів);
змінний час — це час, коли працівник на свій розсуд може починати і закінчувати свій робочий день чи його частину;
час перерви на відпочинок і харчування, який може становити від 30 хвилин до двох годин на зміну. Цей час працівник використовує на свій розсуд й може бути відсутнім на робочому місці.
Відсутність працівника на його робочому місці у фіксований час без поважних причин вважається порушенням трудової дисципліни (п. 3.6 Методрекомендацій №359). Звичайно, що при гнучкому графіку фіксованої частини робочого часу може й не бути передбачено.
Роботодавець, виходячи зі структури робочого дня та встановленого облікового періоду кожного окремого працівника, бригади або структурного підрозділу, які переводяться на ГРРЧ, повинен узгодити їх час роботи з роботою інших працівників, бригад або структурних підрозділів шляхом регулювання фіксованого, змінного часу і часу перерви на відпочинок та харчування.
В умовах ГРРЧ тривалість робочого часу (зміни) не може перевищувати 12 годин на добу (п. 3.4 Методрекомендацій №359).
Робота в умовах ГРРЧ може бути організована за двома варіантами:
— при підсумованому обліку робочого часу працівник повинен відпрацювати встановлену відповідно до законодавства кількість робочих годин в обліковому періоді, який прийнято для підсумованого обліку робочого часу. У цьому разі протягом встановленого облікового періоду працівник повинен недопрацьовані впродовж тижня (місяця) години роботи відпрацювати в інший час, а в разі коли працівник за тиждень (місяць) відпрацював понад нормальну тривалість робочого часу, йому має бути надано відповідний час відпочинку;
— за поденного обліку робочого часу працівник зобов'язаний додержуватися встановлених ПВТР тривалості робочого дня незалежно від його початку, закінчення та тривалості перерви на обід.
Обов'язковою умовою застосування ГРРЧ є забезпечення обліку відпрацьованого робочого часу та контролю за трудовою дисципліною працюючим із таким режимом (п. 3.5 Методрекомендацій №359).
Фіксація перебування працівника, а також облік відпрацьованого робочого часу здійснюються в порядку, визначеному ПВТР, у т. ч., наприклад, за допомогою книги обліку чи технічних засобів (системи доступу до приміщень чи комп'ютерних програм) із подальшим перенесенням до табелю обліку робочого часу типової форми №п-5, в якому відображається фактично відпрацьований працівником час.
Під час виконання роботи за межами підприємства (участь в інших роботах, службове відрядження тощо) згідно з п. 3.9 Методрекомендацій №359 ГРРЧ не застосовується. Але, як зауважують фахівці, на практиці не виключений варіант: якщо журналіста скеровано у відрядження, то там він також може користуватися ГРРЧ, оскільки цього вимагає специфіка його роботи.
Оплата праці
Застосування ГРРЧ не впливає на нормування та оплату праці працівників, не впливає також на розміри та порядок обчислення преміальних, доплат та не дає додаткових пільг у момент обчислення стажу роботи (п. 1.5 Методрекомендацій №359).
Перепрацювання та робота у нічний час
У момент закінчення облікового періоду (а за підсумованого обліку робочого часу обліковим періодом може бути тиждень, місяць, квартал, рік) робляться підрахунки кількості відпрацьованого часу та визначаються понаднормові, що оплачуються в подвійному розмірі (ст. 106 КЗпП).
Якщо робота провадиться у нічний час, вона оплачується у підвищеному розмірі — не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (ст. 108 КЗпП).
Оплата залежить від обліку робочого часу — денний чи підсумований.
У випадку підсумованого обліку робочого часу при оплаті праці, відпусткових, лікарняних слід керуватися Методрекомендаціями №138.
За підсумованого обліку робочого часу частіше застосовується погодинна оплата праці.
Якщо за поденного обліку робочого часу працівник порушив правила трудового розпорядку і зі своєї провини не відпрацював встановлену тривалість робочого часу, невідпрацьовані години слід вважати простоєм з вини працівника й оплаті ці години не підлягають (ст. 113 КЗпП).
Доплата до МЗП
У ст. 3-1 Закону про оплату праці запроваджено гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати. Передбачено, що до мінімальної зарплати входять доплати, надбавки та премії, крім визначених цією статтею.
Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Але розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
Отже, маємо таку ситуацію:
— доплата до МЗП нараховується працівникам, яким нараховано заробітної плати менше ніж 3200,00 грн;
— в МЗП не враховується виплата за середнім заробітком: лікарняні, декретні, відпусткові тощо;
— за умов неповного робочого часу або невиконання місячної (годинної) норми праці фактична зарплата порівнюється з МЗП у пропорційному розмірі.
Якщо працівник має оклад у розмірі 3200,00 грн, тобто в розмірі МЗП, і він працює за ГРРЧ та не відпрацював норму часу, встановлену йому за місяць, у такому випадку він отримає заробітну плату меншу, ніж розмір МЗП, розрахований пропорційно до відпрацьованого ним часу.
Приклад 1 На підприємстві «А» працює дизайнер. З 01.09.2017 р. він буде працювати на ГРРЧ:
фіксований час перебування на роботі — з 10:00 до 12:00, з 14:00 до 16:00;
змінний час — з 08:00 до 10:00, з 12:00 до 14:00, з 16:00 до 19:00;
перерва на відпочинок та харчування — у період з 12:00 до 14:00, одна година.
Вихідні дні: субота, неділя.
Також запроваджено для цього працівника підсумований облік робочого часу з обліковим періодом тиждень.
Своє бажання він виклав у заяві, а роботодавець, своєю чергою, видав наказ про встановлення ГРРЧ (зразок 2).
Зразок 2
Зразок заяви працівника про запровадження ГРРЧ
Приклад 2 Системний адміністратор буде працювати за ГРРЧ, а саме фіксований час перебування на роботі на планових зборах у понеділок з 8:00 до 10:00, а решту часу згідно з виробничими потребами, визначеними на свій розсуд, але в межах 8 годин на день. Вихідні: субота, неділя (зразок 3).
Зразок 3
Зразок заяви працівника про запровадження ГРРЧ
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Методрекомендації №138 — Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. №138.
- Методрекомендації №359 — Методичні рекомендації щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 04.10.2006 р. №359.
- Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р.№108/95-ВР «Про оплату праці».
Галина КАЗНАЧЕЙ, бухгалтер-експерт