Земельна звітність не належить до складних звітів — у більшості випадків для її коректного заповнення достатньо прочитати виноски до окремих граф таблиць. Новою формою декларації, затвердженою наказом Мінфіну від 23.01.2017 р. №9, усунено низку технічних неточностей. Враховуючи, що багатьом доведеться уточнювати податкове зобов'язання через зміну ставок посеред року, не слід зволікати з вивченням новацій.
Коло суб'єктів та база оподаткування
Відповідно до ст. 269 ПКУ, платниками земельного податку є власники земельних ділянок (часток, паїв) та землекористувачі. Відповідно до пп. 4 п. 297.1 ПКУ, платники єдиного податку звільняються від сплати земельного податку щодо тих земельних ділянок, які використовуються у господарській діяльності (1-ша — 3-тя група), та ділянок для сільськогосподарського товаровиробництва (4-та група). Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ПКУ).
Платниками орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є орендарі земельних ділянок (п. 288.2 ПКУ). Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ст. 271 ПКУ, базою оподаткування є:
1) нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
2) площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Звітність
За приписами ст. 285 ПКУ, базовим періодом є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того самого року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку з набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки посеред року — з дня виникнення права власності та/або користування до 31 грудня звітного року).
Юридичні особи повинні самостійно обчислити суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подати до ДПI за місцезнаходженням земельної ділянки декларацію з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Якщо подається річна декларація, то це звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (п. 286.2 ПКУ). На 2017 рік землевласники та землекористувачі звітували за формою декларації, затвердженою наказом Мінфіну від 16.06.2015 р. №560. Під час подання першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом із нею має бути подана довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (додаток 1 до декларації з плати за землю).
Якщо в юрособи кілька земельних ділянок
Якщо одна юрособа має кілька земельних ділянок на території різних адміністративних одиниць, то до ДПI за місцезнаходженням кожної з ділянок подається окрема декларація. Податкові зобов'язання за кожною з таких декларацій також сплачуються окремо щомісяця — до різних бюджетів за місцезнаходженням конкретної ділянки.
Облік фізосіб (суб'єктів земельних відносин) та нарахування сум плати за землю проводяться щороку до 1 травня (п. 287.2 ПКУ), а узгоджені податкові зобов'язання сплачуються протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ПКУ). Для них питання декларування не є актуальним.
Але так сталося, що вже після подання річної звітності ми маємо нову форму земельної декларації (затверджена наказом Мінфіну від 23.01.2017 р. №9), тож тим, хто уточнюватиме вже здану звітність або ж подає помісячну звітність, варто звернути увагу на новації у формі декларації.
У розділах I та II графа «Площа земельної ділянки» тепер поділена надвоє: у графі 8 зазначають інформацію про розмір земельної ділянки у гектарах, а в новій графі 9 — у метрах квадратних (слід зазначати з двома десятковими знаками). Ця новація спричинена тим, що досі і площу земельної ділянки, і нормативну грошову оцінку треба було привести до одного вимірювального показника — гектара. А фактично площа земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, наводилася у метрах квадратних, і платники податків потім плуталися в різних одиницях виміру. Тепер ця проблема має бути знята, адже можна зазначати площу земельної ділянки або в гектарах, або в метрах квадратних. На нашу думку, одночасно проставляти площу в обох одиницях виміру не треба. Для обрахунку податкового зобов'язання достатньо заповнити або графу 8, або графу 9.
Крім того, змінено назви граф, в яких відображається розмір нормативної грошової оцінки, необхідний для розрахунку плати за землю. У назвах граф 10 та 11 розділу I та графи 10 розділу II тепер чітко сказано, що тут відображається нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки, а не всієї земельної ділянки, як це було раніше.
Як ми пам'ятаємо, раніше в розділі III суму донарахованого податку фіксували у двох рядках. У рядку 5 — дані за періоди, строк сплати за які на момент уточнення ще не настав, а в рядку 7 — за ті періоди, строк за якими вже минув. Суми завищеного податкового зобов'язання розподілялися між рядками 6 та 8 за таким самим принципом. Завдяки новаціям розмір донарахованого податку слід буде відображати в рядку 5, а заниженого — в рядку 6.
Уточнюючі розрахунки
Нова форма звітності набрала чинності 21 березня 2017 року1, тож за логікою норми п. 46.6 ПКУ фактично нова форма звітності стане актуальною вже у травні при поданні звітності за квітень (для тих, хто звітує помісячно, або тих, у кого виникне обов'язок подання такої звітності через набуття права власності та/або користування земельною ділянкою) або вже з 21 березня2, у разі якщо йдеться про уточнюючі розрахунки. У разі якщо йдеться про річний звітний період і уточнювати звітність на 2017 рік немає потреби, новою формою декларації платник податків скористається аж при підготовці звітності на 2018 рік.
Особливістю 2017 року є те, що місцева влада переглядає ставки місцевих податків уже посеред року, що має своїм наслідком уточнення ставок земельного податку. Як ми знаємо, для сільгоспугідь, нормативну грошову оцінку яких проведено, розмір ставки повинен бути від 0,3% до 1% нормативної грошової оцінки. Якщо ж оцінка не проведена, орієнтуємося на показники від 0,3% до 5% нормативної грошової оцінки одиниці ріллі по АР Крим та по області. Досі встановлювалася тільки максимальна ставка податку, і часто трапляється, що чинні в 2016 році ставки є меншими, ніж регламентовані «законодавчою вилкою». До моменту, поки місцева влада затвердить нові ставки податку на 2017 рік, діють ставки 2016 року3. Перегляд та затвердження нових ставок призведе до необхідності уточнювати періоди, за які строк нарахування та сплати податкового зобов'язання вже минув.
1 Дата публікації в «Офіційному віснику України» №23/2017.
2 Програмне забезпечення податківців налаштоване таким чином, що УР за новою формою звітності можна подати тільки з дня набрання чинності новою формою звітності.
3 Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №1797 передбачено, що у 2017 році на плату за землю вимоги пп. 4.1.9 та пп. 12.3.4 ПКУ не поширюються. Отже, щойно відповідний орган встановить нові ставки та пільги, вони почнуть діяти.
Проведення уточнень
… оскільки податковим періодом з плати за землю є податковий (звітний) рік, а сплата податкових зобов'язань здійснюється щомісяця, то для виправлення помилок, допущених у податковій декларації на поточний рік, суб'єкт господарювання може подати одну уточнюючу податкову декларацію з уточненням показників як за місяці, строк сплати податкових зобов'язань за які минув, так і за місяці, строк сплати за які не настав.
ЗIР, підкатегорія 112.05, відповідь на запитання: «Чи може СГ виправити
помилки, що допущені у податковій декларації з плати за землю
на поточний рік, у одній уточнюючій податковій декларації як за
місяці, строк сплати податкових зобов'язань за які минув,
так і за місяці, строк сплати за які не настав?»
Якщо обрано місячний звітний період, уточнювати слід лише ті періоди, строк декларування та сплати податкового зобов'язання зі які вже минув. Щодо майбутніх звітних періодів уточнюватися не треба: всі актуальні дані будуть відображені при поданні наступних звітних декларацій.
Строки подання УР
У які строки слід подати уточнюючий розрахунок? Податківці у ЗIР, підкатегорія 112.05, відповідаючи на це запитання, радять усі уточнюючі розрахунки подавати протягом 20 календарних днів після місяця, в якому мав місце факт зміни протягом року функціонального використання землі, зміни розміру орендної плати, настання інших чинників, що впливають на розмір податкового зобов'язання (зміна ставок протягом року якраз підпадає під це визначення).
Алгоритм заповнення уточнюючої декларації майже нічим не відрізняється від заповнення звітної декларації. Уточнюючі декларації нумеруються окремо від звітних. Якщо уточнююча декларація в 2017 році подається вперше, то в комірці «Порядковий номер за рік за видом декларації» ставимо «1». Крім того, слід проставити «Х» у полі 03 «Уточнююча». У реквізиті «з урахуванням уточнень з» — вписати число та місяць, починаючи з яких має місце факт уточнення уже задекларованих даних.
У розділі I відображаємо правильні нові дані щодо всіх наявних земельних ділянок. Якщо має місце факт виправлення даних за підсумками перегляду ставок, у першому рядку показуємо нарахування виходячи зі старої ставки та кількості місяців її дії у 2017 році (до затвердження нової ставки), а у другому — уже виходячи з розміру нової ставки (від дня затвердження нової ставки і до кінця року). Заповнюючи графу 13 «Річна сума земельного податку», слід бути особливо уважними, бо зробити обрахунок за формулою тут не вдасться. Оскільки протягом року діятиме різна ставка, при заповненні звітності в електронній формі треба вимкнути функцію авторозрахунку та контролю заповнення звітності. Розрахунок податку робимо вручну самостійно.
Далі переходимо до заповнення розділу III. Спочатку нарахований податок за обома ставками (гр. 16 розділу I) переносимо до рядка 3 розділу III уточнюючого розрахунку. Далі цю суму розбиваємо у межах року, але орієнтуючись на те, яка ставка в який період діяла. У рядку 4 розділу III зазначаємо раніше задекларовані суми земельного податку, розрахованого за старою ставкою, а раніше нараховані податкові зобов'язання в рядку 4 порівнюємо із заново нарахованими показниками з рядка 3 розділу III уточнюючого розрахунку. Порівняння цих показників дасть нам уявлення про те, переплату чи недоплату ми маємо. Якщо має місце додатне значення різниці між показниками рядків 3 та 4, заповнюємо рядок 5. Якщо ж результуючий показник із мінусом, заповнюємо рядок 6.
Теоретично дані в рядках 7 та 8 будуть заповнені тільки у тому разі, якщо уточнення матимуть місце після граничної сплати податкових зобов'язань за конкретний період. Але зміна ставок посеред року — явище нестандартне і жодним чином не може контролюватися самим платником податків. Ось тут важливо уважно стежити за 20-денним строком після місяця, коли мав місце факт зміни ставок (у різних регіонах вони різні). По суті, факт зміни ставки визначає звітний місяць, після закінчення 20-денного строку за яким треба подати уточнюючий розрахунок, а ще протягом наступних 10 днів здійснити доплату податкового зобов'язання. Після 30-денного строку за звітним місяцем сума несплаченої дельти (донарахованого податкового зобов'язання внаслідок зміни ставки) уже вважатиметься недоїмкою з необхідністю сплатити штраф та пеню (за виключенням щодо норм пп. 129.1.3 ПКУ).
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор