З 25 березня діють нові правила оподаткування спадщини та подарунків
! Спадкоємцям
25 березня набрав чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини».
Згідно із Законом, за нульовою ставкою ПДФО тепер оподатковуватиметься і спадщина, успадкована членами сім'ї спадкодавця II ступеня споріднення, а це: рідні брати та сестри, баба та дід, онуки. До цього часу не оподатковувалася лише спадщина, що успадковувалася членами сім'ї спадкодавця I ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти).
Аналогічні зміни стосуються й подарунків, оскільки вони оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини. Тобто подарунки від родичів I та II ступеня споріднення також оподатковуватимуться за нульовою ставкою.
Скасовано необхідність оцінки майна у разі:
— спадкування будь-яких об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою;
— дарування об'єктів, які оподатковуються за нульовою ставкою.
В інших випадках отримання доходів у вигляді об'єктів спадщини/дарунків об'єктом оподаткування є оціночна вартість таких об'єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом.
Закон України від 23.02.2017 р. №1910-VIII чинний з 25.03.2017 р.
Затверджено порядок та форму ведення Реєстру отримувачів бюджетної дотації
! Сільгосптоваровиробникам
Кабмін затвердив:
1) Порядок ведення Реєстру отримувачів бюджетної дотації;
2) форму Реєстру отримувачів бюджетної дотації;
3) Порядок надання Державною фіскальною службою та Державною казначейською службою інформації стосовно бюджетної дотації, яка підлягає перерахуванню отримувачам бюджетної дотації.
Ведення Реєстру та облік у Реєстрі перерахованих сум бюджетної дотації на поточний рахунок платника у банку за кожний звітний податковий період, у якому відбулася виплата бюджетної дотації, здійснюватиме ДФС, а дані Реєстру оприлюднюватимуться на її офіційному веб-сайті.
До Реєстру вноситимуться такі дані:
— найменування або прізвище, ім'я, по батькові сільськогосподарського товаровиробника — отримувача бюджетної дотації, його податковий номер та індивідуальний податковий номер;
— дата подання заяви про внесення до Реєстру, дати включення/виключення до/з Реєстру, дати набуття/припинення статусу отримувача бюджетної дотації;
— перелік видів діяльності сільськогосподарського товаровиробника, здійснення яких дає право на отримання бюджетної дотації, та дата внесення запису/дата внесення змін про такі види діяльності;
— реквізити поточного банківського рахунку отримувача бюджетної дотації для перерахування бюджетної дотації;
— дата і сума перерахування бюджетної дотації на поточний рахунок платника у банку за кожний звітний податковий період, у якому відбулася виплата бюджетної дотації.
Для внесення до Реєстру сільгоспвиробнику треба подати до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника ПДВ заяву.
Заяву подають протягом 5-ти календарних днів після закінчення граничного строку подання декларації з ПДВ за звітний податковий період (місяць), у якому досягнуто встановлених цим Порядком обсягів.
Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 р. №179 чинна з 24.03.2017 р.
Оновлено Порядок розрахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби
! Постачальникам лікарських засобів
МОЗ унесло зміни до Порядку розрахунку граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби на основі референтних цін.
Дія Порядку поширюється на зареєстровані в Україні готові лікарські засоби для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу та бронхіальної астми, які закуповуються та/або вартість яких відшкодовується, що включені до Переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів.
Референтні ціни на лікарські засоби визначаються на основі даних про зареєстровані ціни, а саме як медіана зареєстрованих цін для кожної лікарської форми в перерахунку на визначену добову дозу (DDD) згідно з рекомендаціями ВООЗ з Переліку МНН, отриманих з офіційних джерел уповноважених державних органів референтних країн.
Реєстр граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби оновлюється двічі на рік станом на 1 січня та 1 липня поточного року. Перерахунок реєстру граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби здійснюється також у разі зміни офіційного курсу гривні до долара США, установленого НБУ, більше ніж на 5% за місяць або на 10% за квартал.
Iнформація про граничні оптово-відпускні ціни одиниці лікарської форми кожної сили дії кожного лікарського засобу з Переліку МНН у референтних країнах до Мінохорони здоров'я подається державним підприємством, що належить до сфери його управління.
Наказ МОЗ від 21.03.2017 р. №299 чинний з 25.03.2017 р.
ПДВ-відшкодування: затверджено порядок взаємодії Мінфіну, ДФСУ та Держказначейства
! Платникам ПДВ
Мінфін затвердив Порядок інформаційної взаємодії Міністерства фінансів із Державною фіскальною службою та Державною казначейською службою в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ.
Згідно з Порядком, формування та оприлюднення Реєстру здійснюватиметься щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) на підставі баз даних ДФС та Казначейства з урахуванням хронологічного порядку надходження заяв про повернення сум бюджетного відшкодування.
ДФС до 10-ї години (крім вихідних, святкових та неробочих днів) вносить до Реєстру інформацію, визначену пп. 200.7.1 ПКУ та п. 4 Порядку №26, за попередній робочий день.
ДФС при внесенні до Реєстру заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ також вносить інформацію про дату закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, яка є датою узгодження суми відшкодування.
Крім того, ДФС уносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до держбюджету.
Iнформація щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, а також заявлених сум бюджетного відшкодування, які вважатимуться узгодженими, із зазначенням платіжних реквізитів передається з накладанням не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатки відповідного територіального органу ДФС.
Наказ Мінфіну України від 03.03.2017 р. №326 чинний з 01.04.2017 р.
Роз'яснено порядок декларування акцизного податку
! Роздрібним торговцям, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів
Податківці нагадують, що суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами повинні заповнювати розділ Д «Податкові зобов'язання з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» декларації з акцизного податку. У згаданому розділі зазначаються податкові зобов'язання з акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, розраховані окремо за кожним кодом за КОАТУУ.
Додаток 6 до декларації заповнюється окремо для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов'язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.
При цьому суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, які мають декілька пунктів продажу товарів, що розташовані в одній або різних адміністративно-територіальних одиницях, тобто мають один або різні коди КОАТУУ, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним контролюючим органом, подають одну декларацію з відповідною кількістю додатків 6.
Лист ДФСУ від 21.03.2017 р. №5535/6/99-95-42-03-15
Самозайнята особа зобов'язана сплачувати ЄСВ
! Самозайнятим особам
ДФСУ нагадує: базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Отже, з 1 січня 2017 року, якщо така особа не отримує доходу у звітному році або окремому місяці звітного року від такої діяльності, вона зобов'язана визначити базу нарахування ЄСВ, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
При цьому законодавство не містить жодних винятків для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та є одночасно найманими працівниками, — вони підлягають соцстрахуванню на загальних підставах і як наймані працівники, і як особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Лист ДФСУ від 13.03.2017 р. №3422/В/99-99-13-02-03-14
Витрати на відрядження працівників: оподаткування ПДВ
! Роботодавцям
ДФСУ розглянула питання щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з відшкодування замовником послуг витрат виконавця на відрядження спеціалістів, залучених до виконання таких послуг, та повідомила.
Витрати виконавця на відрядження спеціалістів, які беруть участь у наданні послуг, здійснені ним у межах договору про надання послуг, є витратами на забезпечення виконання складових частин загального обсягу послуги, а тому є складовою частиною вартості послуги, операція з постачання якої є об'єктом оподаткування ПДВ у межах п. 185.1 ПКУ.
При отриманні виконавцем оплати частини вартості послуг у розмірі понесених ним витрат на відрядження спеціалістів для надання відповідних послуг такий виконавець послуг згідно з пунктом 201.1 ПКУ повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін. Зареєстрована у ЄРПН податкова накладна для замовника послуг є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.
Лист ДФСУ від 10.02.2017 р. №2734/6/99-99-15-03-02-15
ДФС про амортизацію малоцінних необоротних активів
! Платникам ПДВ
Податківці зазначили: оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, за такими активами у платника не виникають.
Відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі п. 138.1 ПКУ, здійснюється у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РI «Різниці» до рядка 03 РI декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої Наказом №897:
— у рядку 1.1.1 додатка РI до декларації відображається сума нарахованої амортизації необоротних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
— у рядку 1.2.1 АМ додатка РI до декларації відображається сума розрахованої амортизації необоротних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Таким чином, у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, без урахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів.
Лист ДФСУ від 02.03.2017 р. №4349/6/99-99-15-02-02-15
Госпоперації між резидентами не вважаються контрольованими
! Суб'єктам контрольованих операцій
ДФСУ нагадала, що відповідно до пп. 39.2.1 ПКУ з метою нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податку і здійснюються:
1) з пов'язаними особами — нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 ПКУ;
2) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
3) з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, або які є резидентами цих держав;
4) з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Отже, господарські операції між резидентами не підпадають під визначення контрольованих незалежно від того, чи є вони пов'язаними особами, чи ні.
Лист ДФСУ від 09.03.2017 р. №424/2/99-99-15-02-02-10
Сплата частини прибутку до бюджету не може бути здійснена за рахунок податкових переплат
! Державним унітарним підприємствам
Державна фіскальна служба розглянула питання щодо порядку сплати частини чистого прибутку (доходу) платниками податку та повідомила.
Оскільки частина чистого прибутку, що сплачується до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, не є податковим платежем, сплата зобов'язання за ним не може бути здійснена за рахунок надміру сплачених податкових зобов'язань з інших податків відповідно до процедури, передбаченої ст. 43 ПКУ.
Лист ДФСУ від 13.03.2017 р. №5061/6/99-99-15-02-02-15
Є дивіденди — має бути авансовий внесок
! Держпідприємствам
ДФСУ пояснює, що з метою оподаткування податком на прибуток частина чистого прибутку (доходу) держпідприємства, що сплачується на користь його засновника, є дивідендами.
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток — емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.
Крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Отже, у разі сплати частини чистого прибутку до державного чи місцевого бюджету платник податку сплачує авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пп. 57.1-1.2 ПКУ.
При цьому частина чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, відображається в рядку 1.4 «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів» додатка АВ до рядка 20 АВ декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої Наказом №897.
Лист ДФСУ від 03.03.2017 р. №4487/6/99-99-15-02-02-15
Умови для визнання заборгованості безнадійною
! Кредиторам
ДФСУ наголошує: достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участі сторін, або припинення юридичної особи, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Крім того, відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.
Враховуючи вищезазначене, фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, після отримання документів, що підтверджують відповідність дебіторської заборгованості ознакам, визначеним пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ.
Лист ДФСУ від 09.03.2017 р. №4676/6/99-99-15-02-02-15
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»