Підприємець на загальній системі оподаткування займається зовнішньоекономічною діяльністю. Чи потрібно включати до складу доходів курсові різниці?
У підприємця на загальній системі за приписами п. 177.2 ПКУ дохід — це виручка у грошовій та негрошовій формі. Для визначення об'єкта оподаткування згідно з п. 177.1 ПКУ враховуються доходи, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
При здійсненні ЗЕД-операцій підприємцю доведеться мати справу з валютою. У разі продажу валюти підприємець має включити до доходів або витрат додатну чи від'ємну різницю між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти.
Балансова вартість валюти — це її вартість, визначена за офіційним курсом НБУ на дату здійснення операції (на дату отримання валюти від покупця). До такого висновку можна дійти, аналізуючи відповідь податківців на запитання «Що є базою оподаткування ПДФО для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті?»: «базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів» (ЗІР, категорія 103.02).
Крім того, на запитання «Чи включається до складу доходів ФОП позитивна курсова різниця, яка перерахована на його розрахунковий рахунок у національній валюті та виникла при продажу валютної виручки, отриманої від здійснення ЗЕД, на міжбанківському валютному ринку?» податківці відповідають: «Валютні кошти, що надходять на валютний рахунок фізичної особи — підприємця від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, перераховуються у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження і включаються до валового доходу та відображаються у Книзі обліку доходів та витрат... при подальшому продажу частини валютної виручки на міжбанківському валютному ринку, де курс іноземної валюти значно вище за офіційний курс Національного банку України, в результаті чого виникає позитивна різниця, яка перераховується на розрахунковий рахунок в національній валюті фізичної особи — підприємця, сума позитивної різниці включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податків та відображається у річній податковій декларації про доходи».
Чи може підприємець — платник єдиного податку здійснювати ЗЕД? Чи потрібно включати до складу доходів курсові різниці?
Заборони здійснювати ЗЕД платниками єдиного податку прямо не встановлено. Але слід враховувати те, до якої групи платників єдиного податку належить підприємець, а також умови перебування в таких групах.
Наприклад, підприємець 1-ї групи має право здійснювати виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадити господарську діяльність з надання побутових послуг населенню. Це обмежує його можливість здійснювати ЗЕД, адже на ринку імпорт-експорт здійснити неможливо, а під населенням податківці розуміють виключно фізосіб на території України.
Аналогічне обмеження існує і для підприємців 2-ї групи, адже вони можуть надавати послуги виключно платникам єдиного податку та/або населенню. З іншого боку, щодо товарів для них цього обмеження не встановлено.
А ось підприємці 3-ї групи можуть здійснювати ЗЕД, і для них обмеження встановлене лише щодо видів діяльності, які в принципі можуть здійснювати платники єдиного податку.
Щодо обліку курсових різниць, ПКУ наразі не містить чітких норм. Так, за п. 292.5 ПКУ дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу.
За роз'ясненнями ДФСУ, розміщеними в «ЗІР» (категорія 170.04):
— перерахунок іноземної валюти за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ, яка на дату закінчення звітного періоду обліковується на поточному рахунку фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку, не здійснюється;
— додатна різниця від продажу банком іноземної валюти за дорученням фізичної особи — підприємця не є доходом фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку;
— до складу доходу платника єдиного податку від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг) включається сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок в гривнях від обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України. Валютні кошти (тобто 25% валютної виручки, яка не підлягає обов'язковому продажу), перераховуються у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження їх на валютний рахунок фізичної особи — підприємця.