Податок на прибуток

Яким чином формується собівартість імпортних товарів? Чи має в цьому разі значення статусу контрагента і з якої країни ми імпортуємо товар? Якщо раніше ми імпортували на умовах часткової передоплати (50%), а зараз за умовами договору ми маємо право розраховуватися за товар протягом наступних 35 к.д. після розмитнення, цей факт якось впливає на облік?

Нюанси відображення обліку витрат на придбання імпортних товарів визначаються, зокрема, і приписами пп. 134.1.1 ПКУ в частині коригування фінрезультату до оподаткування на податкові різниці. Ті платники податку на прибуток, у кого річний оборот за минулий рік становить менше ніж 20 млн грн і хто не прийняв добровільного рішення проводити такі коригування, при формуванні витрат мають орієнтуватися виключно на бухоблік. Ті платники податку на прибуток, хто зобов'язаний проводити коригування, мають узяти до уваги норми пп. 140.5.4 ПКУ. Так, фінрезультат податкового (звітного) періоду збільшується на 30% вартості товарів, у т. ч. необоротних активів, робіт і послуг (крім зазначених у п. 140.2 та у пп. 140.5.5 ПКУ й операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних у нерезидентів (у т. ч. нерезидентів — пов'язаних осіб), що зареєстровані у державах, зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ (на сьогодні це Перелік №977-р). Якщо товар імпортується не від пов'язаної особи і постачальник-нерезидент не зареєстрований в країні, що входить до Переліку №977-р, жодних податкових різниць не виникає, тож коригування не проводяться.

За умови придбання товарів на умовах повної передоплати слід керуватися приписами п. 6 П(С)БО 21: сума авансу (передоплати) в іноземній валюті, сплачена постачальнику-нерезиденту для придбання немонетарних активів (запасів, ОЗ, нематеріальних активів тощо) й отримання робіт і послуг, має бути перерахована в гривню із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу. Тобто для перерахунку суми сплаченого нерезиденту авансу в гривнях береться сума авансу у валюті та множиться на курс валюти на день здійснення авансу. Отриманий гривневий еквівалент і буде ціною придбання імпортних товарів, придбаних на умовах передоплати. Незалежно від строків поставки, періодичності таких поставок, курсу НБУ на дату розмитнення далі ця сума гривневого еквівалента не змінюється: заборгованість нерезидента за перерахованою йому передоплатою є немонетарною статтею, тож курсові різниці за такою заборгованістю не нараховуються (п. 4, п. 7 та п. 8 П(С)БО 21). Зверніть увагу, що до первісної вартості імпортного товару також мають потрапити ввізне мито, плата за митне оформлення, оплата послуг митного брокера, витрати на зберігання товарів на митно-ліцензійному складі, витрати на доставку тощо (п. 9 П(С)БО 9).

Приклад 1. Підприємство імпортує товар за ціною 20000 доларів США на умовах 50% передоплати. Передоплата була здійснена у сумі 10 000 доларів США за курсом 29,4 грн/дол. США, а через два тижні було оприбутковано товар на 20000 (курс на дату оприбуткування 31,5 грн/дол.), остаточний розрахунок із постачальником-нерезидентом відбувся через тиждень після митного оформлення товару за курсом 31,00 грн/дол. США, Право власності на товар переходить датою перетину товарами митного кордону України. Курс на дату митного оформлення товару — 31,8 грн/дол. США. Мито — 12000 грн. Курси та сума мита є умовними цифрами. А сума ПДВ у МД дорівнює: (20000 х 31,8 + 12000) х 20% = 129600 грн. Витрати на придбання імпортного товару формуються так, як показано у таблиці 1.

Таблиця 1

Придбання імпортних товарів на умовах часткової передоплати

Придбання товарів на умовах відстрочення платежу характерне перерахунком заборгованості перед нерезидентом аж до її повного погашення на кожну дату балансу (якщо на дату балансу така заборгованість не буде погашена) та на дату здійснення госпоперації (оплати нерезиденту).

Приклад 2. Умови прикладу ті самі, що у прикладі 1, за винятком того, що товар вартістю 20000 дол. було розмитнено 03.03.2016 р. за курсом 29,5 грн/дол. США, а розрахунок із постачальником-нерезидентом відбудеться 11.04.2016 р. за курсом 32,0 грн/дол. США. Валютний курс на 31.03 становить 29,90 грн/дол. США. Витрати на придбання імпортного товару формуються так, як показано у таблиці 2.

Таблиця 2

Придбання імпортного товарів на умовах відстрочення платежу

Наше підприємство отримало кредит-ноту, яка зменшує суму компенсації і, відповідно, вартість товару. Чи мусить воно коригувати первісну вартість товару (кредитувати субрахунок 281)? Адже сума, що має бути сплачена постачальнику, в цьому разі змінюється. Чи змінить вона об'єкт оподаткування податком на прибуток?

На нашу думку, ні, коригувань не має бути (якщо зменшення ціни не пов'язано з дефектом товару). Суть кредит-ноти полягає в тому, що коригуванню підлягає тільки заборгованість перед постачальником, жодні інші показники не змінюються. Саме тому ми дотримуємося думки, що вартість товару після отримання кредит-ноти не змінюється.

На момент оприбуткування товару та відображення в обліку його первісної вартості все відображено правильно та коректно. Курсові різниці за монетарними статтями в іноземній валюті перераховуються на дату здійснення господарської операції (в межах її обсягу) та на дату балансу і знаходять своє місце у складі інших операційних доходів (витрат) (ст. 8 П(С)БО 21). Отже, на дату отримання повідомлення про зменшення заборгованості перед контрагентом відображаємо в обліку курсові різниці (рах. 714 «Дохід від операційної курсової різниці» та рах. 945 «Втрати від операційної курсової різниці») — так наче відбувається розрахунок за поставлений товар (зменшується заборгованість).

Підстав для коригування собівартості товарів немає. Сума за кредит-нотою відобразиться у складі інших операційних доходів за курсом НБУ на дату отримання кредит-ноти з відповідним відображенням такої суми на рах. 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Підставою для такого відображення є норми п. 5 П(С)БО 11: «Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду». Через таку операцію сума по кредит-ноті збільшуватиме фінрезультат до оподаткування, а отже, потрапляє до складу об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Наше підприємство (платник ПДВ) планує отримати послугу від нерезидента із місцем надання на території України. Чим підтверджується факт отримання такої послуги?

На відміну від імпорту товару, отримання послуг від нерезидента не супроводжується оформленням митної декларації. Отримання послуг від нерезидента може бути оформлено актом виконаних робіт (наданих послуг).

Затвердженої форми такого акта немає, тож він може бути складений в довільній формі, але бажано, щоб він містив всі обов'язкові для первинного документа реквізити (ст. 9 Закону про бухоблік). Це потрібно для того, щоб підтвердити в ході податкової перевірки понесені на придбання імпортних послуг витрати.¹ Акт виконаних робіт (наданих послуг), як і сам договір, може оформлюватися двома мовами (українською та мовою постачальника), а при складанні документів іноземною мовою слід мати впорядкований автентичний переклад українською.

¹ Принаймні раніше цього вимагали самі податківці щодо підтвердження податкових витрат — див. лист Міндоходів від 27.09.2013 р. №12058/6/99-99-19-03-02-15.