• Посилання скопійовано

Що нового

Мінприроди ліцензує діяльність з поводження з небезпечними відходами

! Суб'єктам господарювання

КМУ вніс зміни до пункту 14 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою №609. Згідно зі змінами, Мінприроди визначено органом ліцензування таких видів господарської діяльності:

1) виробництво особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається КМУ;

2) поводження з небезпечними відходами.

Не підлягає ліцензуванню зберігання (накопичення) суб'єктом господарювання утворених ним небезпечних відходів, якщо протягом року з дня утворення небезпечні відходи передаються суб'єктам господарювання, що мають ліцензію на поводження з небезпечними відходами.

Постанова Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 р. №547
набере чинності з дня опублікування
(станом на 05.09.2016 р. не опублікована)


План-графік документальних планових перевірок — у новій редакції

! Платникам податків

Мінфін оновив Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Порядком, зокрема, відкориговано розділ I плану-графіка. Відтепер він складається з 2-х підрозділів:

1) підрозділ А. Платники податків, які належать до кластерних об'єднань платників податків, та їх контрагенти;

2) підрозділ Б. Iнші платники податків.

Також, розділ IV плану-графіка тепер поділяється на групи таким чином:

— I група — великі платники — платники податків — юридичні особи, які мають чисельність найманих працівників понад 250 осіб;

— II група — середні платники — платники податків — юридичні особи, які мають чисельність найманих працівників від 50 до 250 осіб;

— III група — малі платники — платники податків — юридичні особи, які мають чисельність найманих працівників менше 50 осіб.

У групах розділів I, II та IV плану-графіка розподіл платників — юридичних осіб проводиться за такими категоріями:

суб'єкти великого підприємництва;

суб'єкти середнього підприємництва;

суб'єкти малого підприємництва.

Наказ Міністерства фінансів України від 04.08.2016 р. №723
набере чинності з дня опублікування
(станом на 05.09.2016 р. не опублікований)


Відповідальність за організацію бухобліку несе власник підприємства

! Платникам податку на прибуток

ДФСУ розглянула питання щодо врахування при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток витрат за договорами про надання автотранспортних послуг у разі відсутності товарно-транспортних накладних та повідомила.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Окремо ДФС зазначила, що відповідальність за організацію бухобліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх госпоперацій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше 3 років, несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Лист ДФСУ від 25.08.2016 р. №18467/6/99-99-15-02-02-15


Валютний контроль за імпортними операціями на умовах відстрочення поставки

! Iмпортерам

ДФСУ нагадує, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

На сьогодні постановою Правління НБУ від 07.06.2016 р. №342 встановлено 90-денний строк розрахунків за експортними, імпортними операціями.

А відповідно до Iнструкції №136, у разі імпорту товару з увезенням його на територію України банк знімає з контролю таку операцію резидента після отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу IM-40 «Iмпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування») — якщо для митного оформлення продукції використовується МД.

Порушення резидентами строків тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 4 Закону №185.

Лист ДФСУ від 19.08.2016 р. №18026/6/99-99-15-02-02-15


Як відобразити в податковому обліку операції з інвестиційною нерухомістю

! Платникам ПДВ

Податківці зазначили: якщо підприємство обирає оцінку інвестиційної нерухомості за первісною вартістю, то об'єкт інвестиційної нерухомості підлягатиме амортизації згідно з П(С)БО 7.

Якщо підприємство обирає оцінку інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю, то об'єкт інвестиційної нерухомості не підлягатиме амортизації. У разі продажу основних засобів, які використовуються у госпдіяльності та підлягають амортизації у податковому обліку, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної відповідно до правил бухобліку, та зменшується на суму залишкової вартості цих активів.

Враховуючи, що амортизація основних засобів, які не використовувалися у госпдіяльності, з метою оподаткування не нараховувалася, то залишкова вартість цих активів у разі їх продажу дорівнюватиме їх первісній вартості.

Таким чином, у разі продажу цих активів фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної згідно з бухобліком, та зменшується на суму первісної вартості таких активів.

У разі здійснення операцій з продажу інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за справедливою вартістю, коригування фінансового результату до оподаткування згідно з нормами п. 138.1 ПКУ не відбувається. Результат від продажу таких активів визначається згідно з правилами бухобліку та відображається у складі фінансового результату до оподаткування без коригувань.

Лист ДФСУ від 15.08.2016 р. №17633/6/99-99-15-02-02-15


Як відобразити витрати, не підтверджені первинними документами

! Платникам податку на прибуток

Якщо при отриманні від контрагента первинних документів такий платник виправляє помилки у фінансовій звітності і таке виправлення впливає на фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) та на об'єкт оподаткування податком на прибуток, то такий платник податків має виправити відповідні показники у декларації з податку на прибуток.

При поданні декларації (уточнюючого розрахунку) платники податку на прибуток підприємств мають право подати доповнення до такої декларації (розрахунку), передбачене п. 46.4 ПКУ, з відповідними поясненнями та зазначенням відповідних сум, зазначивши про цей факт у спеціально відведеному місці у декларації, а також копії фінансової звітності з виправленими показниками.

Лист ДФСУ від 09.08.2016 р. №17202/6/99-99-15-02-02-15


Компенсація коштів материнською компанією представництву: оподаткування

! Платникам податку на прибуток

ДФСУ нагадує, що суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. З метою оподаткування таке постійне представництво прирівнюється до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ.

Розділом III ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування із компенсації коштів материнською компанією своєму представництву вартості реалізованих товарів таким представництвом резиденту України.

Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку.

Лист ДФСУ від 15.08.2016 р. №17631/6/99-99-15-02-02-15


ПДВ з вартості оренди приміщень комерційного призначення

! Орендодавцям та орендарям

ДФС у Рівненській області роз'яснила: згідно з Правилами користування електричною енергією, орендодавець є основним споживачем електроенергії, а орендар — субспоживачем. Споживача не позбавлено права відпускати енергію субспоживачам, але в орендаря, як субспоживача електроенергії, має бути два договори: з основним споживачем, тобто орендодавцем, і з постачальником електроенергії.

Якщо договором оренди не обумовлено передачі орендареві відповідних повноважень щодо врегулювання договірних відносин з електропередавальною організацією та/або постачальником електричної енергії щодо електрозабезпечення орендованої електроустановки або її частини, енергопостачальна компанія не має підстав для укладення з таким орендарем відповідних договорів. За електричну енергію у такому випадку має розраховуватись орендодавець, як власник відповідного майна. Усі відносини між власником майна та орендарем мають бути врегульовані договором оренди відповідного майна.

Аналогічний порядок рекомендується застосовувати і щодо розрахунків з орендарями за комунальні послуги та інші енергоносії.

Отже, якщо орендар самостійно не укладає договорів на споживання комунальних послуг та енергоносіїв з їх безпосередніми постачальниками, а здійснює відшкодування (компенсацію) орендодавцю витрат на їх оплату, то в договорі оренди визначається порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та енергоносіїв та їх оплати.

У разі якщо орендодавцем є бюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря у вигляді відшкодування витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та енергоносії, не включаються орендодавцем до бази оподаткування ПДВ.

Лист ДФС у Рівненській області від 26.08.2016 р. №2047/10/17-00-12-01-07


Дохід у вигляді завдатку оподатковується ПДФО і військовим збором

! Фізособам та юрособам

Податківці зазначили, що дохід у вигляді завдатку, нарахований (виплачений) юридичною особою фізичній особі, включається до складу її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Зокрема, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом

Лист ДФСУ від 18.08.2016 р. №17968/6/99-99-13-02-03-15


Коригуємо фінрезультат до оподаткування за відсотками на користь нерезидентів

! Підприємствам

Податківці роз'яснили: якщо на початок та кінець звітного податкового періоду підприємство не мало боргових зобов'язань, що виникли за операціями з пов'язаними особами — нерезидентами протягом звітного періоду, коригування фінансового результату до оподаткування за відсотками на користь пов'язаних осіб — нерезидентів не здійснюється.

Фінансовий результат до оподаткування підлягає коригуванню у разі нарахування у бухгалтерському обліку платником податку процентів за будь-якими борговими зобов'язаннями (кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов'язаннями за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення), що виникли за операціями з пов'язаними особами — нерезидентами. Також це стосується кредитів, використаних платником для надання поворотної фінансової допомоги третім особам.

Лист ДФСУ від 11.08.2016 р. №17496/6/99-99-15-02-02-15


Оподаткування виплат за договором перестрахування перестраховику-нерезиденту

! Страхувальникам

Державна фіскальна служба роз'яснила, що страхувальник-резидент з виплат за договором перестрахування на користь нерезидентів через страхових брокерів сплачує податок за власний рахунок у момент перерахування таких виплат постійному представництву нерезидента. А оподаткування таких виплат здійснюється з урахуванням рейтингу фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів.

Щодо застосування нульової ставки за договорами перестрахування з нерезидентами, то така ставка може застосовуватися у разі, якщо рейтинг фінансової надійності перестраховиків-нерезидентів відповідає вимогам, установленим Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 11.07.2013 р. №2262.

Враховуючи вищезазначене, перерахування постійним представництвом головній компанії сум отриманих від страхувальників — резидентів України страхових платежів (страхові внески, страхові премії) та страхових виплат (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, не передбачає повторної сплати податку з таких доходів.

Лист ДФСУ від 09.08.2016 р. №17201/6/99-99-15-02-02-15


Відображаємо авансові внески при виплаті дивідендів у декларації з прибутку

! Платникам податку на прибуток

ДФСУ роз'яснила, що авансовий внесок при виплаті дивідендів за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті, якщо на момент виплати таких дивідендів декларація з податку на прибуток за звітний рік, на який припадають такі періоди, не подана. Якщо на момент виплати дивідендів за IV квартал звітного року декларація з податку на прибуток підприємств за такий рік подана та зобов'язання, нараховані у такій декларації, погашені, то авансові внески нараховуються на суму перевищення дивідендів, що підлягають виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об'єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеним на 12 та помноженим на 3 (пропорційно до кількості місяців, за які виплачуються дивіденди).

Отже, у рядку 16.3 додатка ЗП до Декларації за перший квартал, півріччя, три квартали, рік відображаються сплачені у першому кварталі, півріччі, трьох кварталах, році авансові внески при виплаті дивідендів за попередній або звітний рік.

Лист ДФСУ від 11.08.2016 р. №17512/6/99-99-15-02-02-15


Допомога на лікування за кордоном працівника — без ПДФО

! Роботодавцям та працівникам

ДФСУ нагадала, що кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку, не оподатковуються ПДФО.

ПКУ не визначає відмінностей в оподаткуванні ПДФО та військовим збором сум допомоги для оплати вартості таких послуг в Україні або за кордоном.

Звільнення від оподаткування можливе за наявності відповідних підтвердних документів.

Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи — платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні, документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.

Лист ДФСУ від 19.08.2016 р. №18024/6/99-99-13-02-03-15

Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру