Отримання прибутку — головна мета суб'єктів господарювання (далі — СГ), що займаються комерційною діяльністю. Але є і вища та благородніша мета, а для її досягнення також може використовуватися об'єднання фізичних та/або юридичних осіб в організації. Розглянемо окремі питання, що можуть виникати в обліку таких неприбуткових організацій, на прикладі громадського об'єднання (далі — ГО), а саме — дитячого спортивного клубу.
Статус неприбуткової
Некомерційній господарській діяльності присвячена гл. 5 ГКУ. Некомерційне господарювання — це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється СГ, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку (ч. 1 ст. 52 ГКУ). Така діяльність може здійснюватися СГ на підставі права власності або на підставі права оперативного управління. Організаційна форма визначається власником або відповідним органом управління чи органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених ГКУ й іншими законами (ч. 1 ст. 53 ГКУ).
Наприклад, якщо говорити про неприбуткову організацію, основною метою якої є створення сприятливих умов для морально-фізичного оздоровлення дітей за допомогою занять футболом, організація змагань, спортивно-патріотичне виховання молоді та підготовка молодих футболістів, то, як правило, організаційно-правовою формою здійснення її діяльності є громадське об'єднання. Регулює створення та діяльність неприбуткової організації (громадського об'єднання) Закон про ГО. Згідно з ч. 1 ст. 1 цього закону, громадським об'єднанням є добровільне об'єднання фізичних осіб або юридичних осіб приватного права для здійснення і захисту прав та свобод, задоволення громадських, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Такі громадські об'єднання можуть мати статут юридичної особи, але основними принципами створення і діяльності таких організацій повинні бути, зокрема: добровільність, самоврядування та відсутність майнового інтересу їхніх членів (учасників).
Відсутність майнового інтересу
Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку його майна, не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи чи будь-які активи громадського об'єднання не розподіляються між його учасниками та не використовуються для вигоди.
Крім громадських об'єднань, до неприбуткових організацій також належать: благодійні фонди, профспілки, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, установи культури, бюджетні організації, творчі спілки та інші1. Їхню діяльність можуть регулювати різні законодавчі акти. Щодо спортивної дитячої або молодіжної організації, то її організаторам слід керуватися, зокрема, Законом України від 01.12.98 р. №281-XIV «Про молодіжні та дитячі громадські організації», Законом України від 24.12.93 №3808-XII «Про фізичну культуру і спорт».
1 У кожної з перерахованих видів неприбуткових організацій своя специфіка в обліку. У цій статті ми не розглядаємо особливості обліку таких організацій.
Трудові відносини
Якщо ми говоримо про суспільно-корисну діяльність, то основною мотивацією для її здійснення є ніяк не заробітна плата. Часто люди безоплатно займаються суспільною діяльністю: допомагають у лікарнях, інтернатах, розвивають здоровий спосіб життя, культуру, мистецтво. Така діяльність може бути пов'язана з професією людини (але не обов'язково). Як правило, громадська діяльність провадиться у вільний від основної роботи час. При цьому людина може здійснювати таку діяльність у межах спеціального договору з неприбутковою організацією про виконання безоплатно певної волонтерської діяльності. Такий договір не є трудовим, і такий волонтер не вважатиметься працівником неприбуткової організації.
Волонтер
Волонтер — фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги.
Стаття 7 Закону України від 19.04.2011 р. №3236-VI
«Про волонтерську діяльність»
Водночас наявність відносин із добровольцями-волонтерами не виключає і наявності трудових відносин, коли неприбуткова організація виступає як працедавець та наймає працівників для здійснення певних трудових обов'язків. Це, як правило, можуть бути посадові особи організації, а також особи, що відповідають за ведення обліку в такій організації. Такі особи, що працюють в організації, користуються всіма правами, встановленими трудовим законодавством України. Тобто вони мають право на заробітну плату, відпустку та інші блага. Згідно з ч. 2 ст. 54 ГКУ, при укладенні трудового договору (контракту, угоди) СГ, що здійснює некомерційну господарську діяльність, зобов'язаний забезпечити належні та безпечні умови праці, її оплату не нижче від визначеного законом мінімального розміру, а також інші соціальні гарантії, передбачені законом.
Директор без зарплати
Одне з важливих запитань, що виникають у відповідальних за організацію обліку в громадській організації, — можливість існування такої організації без найманих працівників. Особливої актуальності воно набуває на першому етапі її організації. Враховуючи, що одним із принципів діяльності громадської організації є самоврядування, то, на думку автора, відсутність посадових осіб із трудовими функціями для неї є цілком припустимою.
Фізособа може бути засновником, членом правління та заступником голови неприбуткової громадської організації, але не перебувати з нею в трудових відносинах і не отримувати жодних доходів від діяльності організації1. Тобто на одного або кількох засновників громадської організації може бути покладено функцію управління організацією без укладення трудового договору та без отримання винагороди за таку діяльність. З такою позицією погоджується і Мінсоцполітики в листі від 02.03.2015 р. №228/13/84-15: «Голова і члени правління, а також інші члени організації можуть виконувати свої обов'язки на громадських засадах (на безоплатній основі)».
1 Див. також додаткове роз'яснення Національного агентства України з питань державної служби від 15.08.2014 г.: https://docs.dtkt.ua/ua/doc/1041.62563.0.
Таке рішення про виконання обов'язків на громадських засадах (безоплатно) доцільно прийняти загальними зборами та відобразити в статуті.
Отримання прибутку
Згідно з пп. 14.1.121 ПКУ, неприбуткові підприємства, установи й організації не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПКУ.
Неприбуткова організація
Неприбутковим підприємством, установою й організацією є підприємство, установа й організація, що одночасно відповідає таким вимогам:
— утворена і зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
— установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутку) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних із ними осіб;
— установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету в разі припинення юридичної особи (в результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
— внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ і організацій*.
* До набрання чинності Порядком №440 (набере чинності з дня офіційного опублікування) з метою надання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ і організацій у частині застосування ознаки неприбутковості згідно з п. 34 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ використовується Положення №37.
Водночас, згідно зі ст. 86 ЦКУ непідприємницькі організації можуть разом зі своєю основною діяльністю здійснювати і підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлене законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню. Згідно з пп. 133.4.2 ПКУ, будь-які отримані доходи неприбуткової організації повинні використовуватися виключно для фінансування витрат на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Приклад 1 Громадське об'єднання — дитячий футбольний клуб отримало оплату за погодинну оренду футбольного поля, що належить йому, в розмірі 5000 грн. Зазначена сума коштів була спрямована: 2000 грн — на оплату автобуса для транспортування дитячої команди до місця проведення змагань, 3000 грн — на оплату проживання дитячої футбольної команди в місці проведення змагання. Усі кошти були витрачені в межах затвердженого бюджету такої неприбуткової організації, для реалізації її мети і основних завдань.
У наведеному прикладі отримані доходи від підприємницької діяльності були в повному обсязі спрямовані на витрати діяльності неприбуткової організації, визначені її установчими документами. Отже, така організація не вчиняє жодних порушень, які можуть призводити до негативних наслідків.
Приклад 2 Громадське об'єднання — дитячий футбольний клуб — отримало оплату за погодинну оренду футбольного поля, що належить йому, в розмірі 5000 грн. Зазначена сума була спрямована в повному розмірі на оплату навчання в навчальному закладі сторонньої фізособи. Ці витрати не передбачені затвердженим бюджетом такої неприбуткової організації та не відповідають її меті.
Враховуючи норми пп. 133.4.2 ПКУ, така організація вчиняє порушення — використовує отриманий дохід на діяльність, яка не визначена її установчими документами. Таке порушення призводить до негативних наслідків, про які піде мова далі.
Якщо неприбуткова організація отримує будь-які доходи, зокрема доходи від діяльності, не пов'язаної зі статутною, і не використовує їх для фінансування витрат на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених її установчими документами, то вважається, що така організація вчиняє порушення, що призводить до низки негативних наслідків.
По-перше, така неприбуткова організація повинна самостійно визначити своє податкове зобов'язання виходячи зі суми нецільового використання отриманого прибутку (пп. 133.4.3 ПКУ).
По-друге, вона повинна подати звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації1 за період з початку року і до останнього дня місяця, в якому вчинено згадане вище порушення2 (у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, до 20 числа місяця, наступного за місяцем порушення). У цьому звіті слід показати суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток (додатково див. лист ДФСУ від 25.03.2016 р. №3096/У/99-99-19-02-02-15).
Найнеприємніше в цій історії — те, що така неприбуткова організація позбувається статусу неприбуткової: вона вилучається контролюючим органом із Реєстру неприбуткових установ і організацій.
До кінця року3 неприбуткова організація зобов'язана щокварталу подавати до податкової звітність (наростаючим підсумком) з податку на прибуток і платити податок на прибуток у строк, визначений для квартального періоду.
1 За формою, затвердженою наказом Міндоходів від 27.01.2014 р. №85.
2 Зверніть увагу, що період порушення — це не період отримання підприємницького доходу, а період, коли отримані доходи були використані на витрати діяльності, не пов'язаної зі статутною.
3 З першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року.
Щоб повернути собі статус неприбуткової, така організація може подати документи для повторного включення до реєстру неприбуткових організацій (п. 4 розділу II Положення №37 і п. 10 Порядку №440).
З наступного податкового (звітного) року, згідно з роз'ясненнями вищезгаданого листа, така неприбуткова організація відповідно до вимог п. 57.1 ПКУ сплачує податок на прибуток на підставі річної декларації з податку на прибуток (без сплати авансових внесків).
Щодо отриманих неприбутковою організацією коштів (унески учасників, кредит, безповоротна фінансова допомога) для фінансування витрат згідно з кошторисом витрат такої неприбуткової організації, якщо такі витрати спрямовані на реалізацію мети і завдань її діяльності, визначених її установчими документами, то тут жодних запитань бути не повинно.
Звітність
Згідно з п. 46.2 ПКУ, неприбуткові підприємства, установи й організації, визначені пунктом 133.4 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації в терміни, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Форма Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ і організацій (далі — звіт неприбуткової організації) затверджена наказом Міндоходів від 27.01.2014 р. №85. Термін подання звіту — протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року, згідно з пп. 49.18.3 НКУ1.
Формування доходів і витрат у звіті неприбуткової організації за звітний податковий період здійснюється на підставі первинних документів, складених за правилами бухгалтерського обліку. Тобто якщо йдеться про витрати, то вони формуються за правилами бухгалтерського обліку, тобто у момент їх виникнення незалежно від дати сплати коштів.
Суми коштів, отримані неприбутковою організацією, відображають у рядках 1 — 9 звіту неприбуткової організації. А витрати — в рядках 11 і 12 звіту.
Звичайно, у разі виплат фізособам за трудовими відносинами неприбуткова організація зобов'язана подати звіт з ЄСВ2 та розрахунок за ф. №1ДФ3. Останній звіт подається у разі здійснення будь-яких виплат (наприклад: подарунки, призи, благодійність, матеріальна допомога).
1 Додатково див. ЗІР, підкатегорія 102.04, відповідь на запитання: «Який термін подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації з 2016 року?».
2 Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб і суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма №Д4), затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435, у редакції наказу Мінфіну від 11.04.2016 р. №441.
3 Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4.
Для неприбуткових підприємств, установ та організацій установлено скорочену за показниками фінансову звітність (частина третя ст. 11 Закону про бухоблік). Отже, неприбуткові організації повинні також подавати фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати, до органів статистики (див. додатково письмо Держстату від 19.03.2013 р. №18.1-25/Н-19-13/20).
При цьому неприбуткові установи й організації не повинні подавати фінансову звітність до податкової разом зі звітом неприбуткової організації (див. ЗІР, підкатегорія 102.04, відповідь на запитання: «Чи повинні неприбуткові організації при поданні податкової звітності подавати фінансову звітність?»).
РРО
Ще одне запитання, що хвилює відповідальних за облік у неприбутковій організації: як приймати до каси неприбуткової організації добровільні членські внески або благодійні пожертвування, спонсорську допомогу тощо? Чи треба в цьому разі використовувати РРО?
Норми Закону про РРО не поширюються на такі операції, бо отримання таких коштів не є розрахунковою операцією за товари (послуги). Закон про РРО визначає правові засади застосування РРО виключно для сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, а також поширюється на випадки, коли готівкові кошти приймаються для подальшого їх переказу.
ДФСУ в роз'ясненні в ЗІР (підкатегорія 109.03) у відповіді на запитання: «При здійсненні яких операцій (не пов'язаних із реалізацією товарів) суб'єкт господарювання має право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій?» — зазначає, що при здійсненні операцій, безпосередньо не пов'язаних із реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, зокрема відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, роялті, дохід (відсотки) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження, — РРО та розрахункові книжки не застосовуються. Отже, операції з приймання добровільних внесків, членських внесків тощо можна здійснювати в касі підприємства без застосування РРО.
Згідно з п. 3.3 розділу 3 Положення №637, приймання готівки до кас відбувається за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. При прийманні коштів до каси за прибутковими касовими ордерами платникам видається відривна частина прибуткового касового ордера (квитанція), яка буде підтвердним документом про сплату добровільних членських унесків.
Нормативна база
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Закон про ГО — Закон від 22.03.2012 р. №4572-VI «Про громадські об'єднання».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Положення №37 — Положення про Реєстр неприбуткових установ і організацій, затверджене наказом Мінфіну від 24.01.2013 р. №37.
- Порядок №440 — Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затверджений постановою КМУ від 13.07.2016 р. №440.
- Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 15.12.2004 р. №637.
Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»