Лист Державної фіскальної служби України від 26.04.2016 р. №9396/6/99-99-15-03-02-15
Щодо нарахування ПДВ при ліквідації основних виробничих чи невиробничих засобів, які ліквідуються за самостійним рішенням платника податку
Суттєво. У разі ліквідації ОЗ за самостійним рішенням слід нарахувати ПЗ з ПДВ виходячи з їх ринкової ціни, визначеної на момент такої ліквідації, але не нижче від їх балансової вартості.
! Платникам ПДВ і податку на прибуток
Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо нарахування ПДВ при ліквідації основних виробничих чи невиробничих засобів, які ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (пп. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ).
Згідно з пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, унаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
Відповідно до п. 189.9 ст. 189 ПКУ, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування ПДВ розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Відповідно до пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичайною ціною, зокрема, є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ.
Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.
Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах (пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, платник податку, який за самостійним рішенням ліквідує основні виробничі або невиробничі засоби, повинен нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ за операцією з ліквідації таких необоротних активів виходячи з їх ринкової ціни, визначеної на момент такої ліквідації, за правилами, встановленими пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, але не нижче їх балансової вартості. У разі якщо при ліквідації основних фондів обов'язковим є проведення оцінки, податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються з вартості об'єкта оцінки, але не нижче їх балансової вартості.
Голова Р. НАСІРОВ