До листа Державної фіскальної служби України від 05.05.2016 р. №10088/6/99-99-14-03-03-15
Останнім часом не можна не помітити, що наші законотворці намагаються максимально «уніфікувати» порядок проведення перевірки та оформлення її результатів для всіх органів ДФС. Зокрема, це стосується податкових та митних органів. Хоча якщо перші ми вже називаємо фіскальними органами, зберігаючи при цьому попередню назву ДПІ, то назва других «митні органи» так і не зазнала змін.
Утім, ми не можемо не визнати, що є певні відмінності у здійсненні перевірок структурними складовими органу ДФС, про які слід пам'ятати.
1. Допуск посадових осіб до перевірки. Щодо податкових органів платники податків мають керуватися приписами ст. 81 ПКУ, для митних передбачена окрема норма у ст. 349 МКУ. Фактично, єдиною відмінністю між умовами та підставами допуску цих органів є назва документа, що дає право на перевірку (для податкових — це направлення, для митних — посвідчення).
2. Підстави для проведення перевірки. Для податкових органів — ст. 78, 80 ПКУ, для митних — ст. 346 МКУ. Відмінності стосуються й проведення зустрічних звірянь (п. 73.5 ПКУ, ст. 348 МКУ). Порядок проведення зустрічних звірянь митними органами затверджений наказом Мінфіну від 25.11.2015 р. №1088, для податкових органів є постанова КМУ від 27.12.2010 р. №1232.
3. Тривалість документальної виїзної перевірки митними органами не повинна перевищувати 30 робочих днів з можливістю продовження до 15 робочих днів (ч. 8, 9 ст. 346 МКУ). Для податкових органів строки проведення диференційовані залежно від виду перевірки (планова, позапланова, фактична) та статусу платника податків (суб'єкти малого підприємництва та великі платники податків) — ст. 82 ПКУ.
4. Права та обов'язки посадових осіб митних органів під час проведення документальних виїзних перевірок наведені у ст. 347 МКУ, тимчасом як платники податків керуються ст. 350 цього кодексу. При здійсненні перевірок податковими органами посадові особи та платники податків керуються приписами ст. 20, 21 ПКУ та 16, 17 ПКУ відповідно.
Щодо оформлення результатів перевірок зазначимо таке. З 2015 року Мінфіном уніфіковано Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків — юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (наказ Мінфіну від 20.08.2015 р. №727). Зважаючи на певні відмінності, зумовлені сферою повноважень податкових та митних органів, наведений Порядок передбачає особливості внесення до актів перевірок відповідної інформації, отриманої під час перевірки саме митними органами. Це, зокрема, стосується вступної частини акта (п. 2, 3 розділу ІІІ Порядку №727), описової частини — пп. 7, 8, 10, 16 п. 4 розділу ІІІ Порядку №727.
Проте є певні особливості у порядку вручення актів перевірки митними органами. На відміну від актів податкових органів, які вручаються з метою підписання (п. 86.4 ПКУ), акти за результатами перевірки митних органів надаються платнику під зобов'язання повернути підписаний акт через 5 робочих днів із дня, наступного за днем отримання акта (ч. 4 ст. 354 МКУ).
У разі відмови від підписання акта податкової перевірки складається акт відмови, а один примірник наступного робочого дня надсилається платнику в порядку, встановленому для направлення податкових повідомлень-рішень (п. 86.4 ПКУ). У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта документальної перевірки митних органів або неповернення контролюючому органу у визначені строки примірника акта чи його повернення без підпису платника податків (його законних представників) посадові особи митного органу складають відповідний акт, що засвідчує такий факт. Наслідки такої відмови одні для всіх — це не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені фіскальним (податковим та митним) органом за результатами перевірки грошові зобов'язання (п. 4 розділу V Порядку №727).
У контексті наведеного слід звернути увагу на те, що у коментованому листі ДФСУ згадує про можливість проведення перевірки ГУ ДФС у м. Києві у сфері податкового, митного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДФС. При цьому є посилання на Положення про Головне управління ДФС у м. Києві, затверджене наказом ДФСУ від 20.08.2014 р. №54. Утім, контролюючими органами вищого рівня є контролюючі органи в АРК, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи — для ДПІ, які їм підпорядковуються (п. 55.2 ПКУ). Про митні органи тут не згадується. Натомість у ч. 2 ст. 25 МКУ сказано, що органами вищого рівня щодо митниць, спеціалізованих митних органів, митних організацій є ДФСУ (про ГУ ДФС у м. Києві також не згадується). Тож, на нашу думку, ГУ ДФС у м. Києві не може здійснювати перевірок відповідно до МКУ.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»