Лист Державної фіскальної служби України від 12.08.2015 р. №17056/6/99-99-15-03-01-15
Про розгляд листів (витяг)
Суттєво. ДФСУ висловила свою думку щодо деяких аспектів оподаткування платників єдиного податку.
! Платникам єдиного податку
Щодо дати включення до складу доходу платника єдиного податку — юридичної особи комісійної винагороди
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
Згідно з п. 292.4 ст. 292 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт, зокрема за договорами комісії, доходом платника єдиного податку є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Статтею 1011 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (п. 1 ст. 1013 ЦКУ).
Пунктом 292.6 ст. 292 ПКУ встановлено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.
Таким чином, платник єдиного податку у разі надання послуг (виконання робіт) за договорами комісії включає до складу доходу суму отриманої винагороди в день її надходження на розрахунковий рахунок суб'єкта господарювання.
Щодо порядку заповнення Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат платниками єдиного податку — фізичними особами
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи — підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Відповідно до п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої — третьої групи ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 — 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ. Зокрема, платники єдиного податку першої і другої групи та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи — підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів (пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи — підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пп. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Форми Книги обліку доходів і Книги обліку доходів та витрат (далі — Книга), порядки їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 р. №1637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 р. за №1534/20272 (далі — Порядок).
Відповідно до п. 4 Порядку у Книзі фізичними особами — підприємцями відображається фактично отримана сума доходу від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. На підставі даних Книги платники єдиного податку заповнюють податкову декларацію платника єдиного податку (п. 7 Порядку).
Ведення Книги обліку доходів і Книги обліку доходів та витрат з урахуванням змін, унесених до ПКУ, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. №579, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 р. за №800/27245.
Щодо продажу юридичною особою — платником єдиного податку легкового автомобіля, який обліковується на балансі суб'єкта господарювання, та залишків паливно-мастильних матеріалів
Згідно з пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ основними засобами є матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
При продажу основних засобів юридичними особами — платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу (п. 292.2 ст. 292 ПКУ).
Відповідно до абзацу третього пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи юридичні особи, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
Згідно з пп. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що підакцизними товарами (продукцією) є товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
Пунктом 215.1 ст. 215 ПКУ передбачено, що до підакцизних товарів належать, зокрема, нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.
Щодо справляння авансових внесків юридичною особою — платником єдиного податку при виплаті дивідендів засновникам
Починаючи з 01.01.2015 р., справляння авансових внесків при виплаті дивідендів здійснюється відповідно до положень п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ.
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток — емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (пп. 57.1-1.1 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ).
Згідно з цим пунктом ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ).
Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами зі сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
При цьому, якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати відповідно до норм, визначених згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку (пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ).
Авансовий внесок, передбачений пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ, не справляється лише у разі виплати дивідендів суб'єктам, визначеним пп. 57.1-1.3 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПКУ (в редакції, чинній з 01.01.2015 р.) спрощена система оподаткування, обліку та звітності як особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, установлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності, застосовується юридичними особами — сільськогосподарськими товаровиробниками, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Такі сільськогосподарські товаровиробники мають право застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (п. 291.4 ст. 291 ПКУ) і бути платниками четвертої групи.
Для платників єдиного податку — юридичних осіб у разі виплати власникам корпоративних прав (засновникам платників єдиного податку) дивідендів установлено обов'язок їх оподаткування відповідно до розділів III і IV ПКУ (п. 292.12 ст. 292 ПКУ).
Так, відповідно до вимог п. 137.3 ст. 137 розділу III ПКУ відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зокрема зазначеного в п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.
Винятків щодо несплати авансового внеску, передбаченого пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ для юридичних осіб — сільськогосподарських товаровиробників, ПКУ не передбачено.
Голова Р. НАСІРОВ