Норми пп. 20.1.9 ПКУ дають право податківцям вимагати під час перевірок проведення різних видів інвентаризації. До чого слід бути готовим платнику податків, в чому полягають основні нюанси та ризики для підприємства за підсумками таких інвентаризацій?
Суть інвентаризації на вимогу податкового органу
Однією з підстав обов'язкового проведення інвентаризації є судове рішення або належним чином оформлений документ органу, який відповідно до закону має право вимагати такої інвентаризації (абз. шостий п. 7 розд. І Положення №8791). А таким органом може бути податковий орган.
Зверніть увагу: проведення інвентаризації з боку податкового органу є можливим саме під час перевірки. Це може бути як камеральна, так і всі види документальних перевірок.
Причому незалежно від того, що саме перевіряється, перелік об'єктів інвентаризації чітко обмежується нормою пп. 20.1.9 ПКУ: це може бути інвентаризація ОЗ, ТМЦ, коштів, зняття залишків ТМЦ та готівки. Цей перелік є вичерпним, тобто податковий орган може поставити перед підприємством завдання проінвентаризувати тільки ці об'єкти. А отже, різного роду зобов'язання підприємства, у т. ч. дебіторська та кредиторська заборгованість, нематеріальні активи, резерви, забезпечення до переліку об'єктів такої інвентаризації входити не повинні.
Але нормами абзацу четвертого п. 1 розд. ІІ Положення №879 передбачено можливість податківців бути присутніми під час проведення інвентаризації (за їх підтвердженою письмовою згодою). Як бачимо, таку можливість представники контролюючого органу справді мають, проте жодної вказівки керівнику підприємства включити такого представника до складу інвентаризаційної комісії немає. Тобто представник податкового органу може бути присутнім, але без будь-яких прав члена інвентаризаційної комісії, виключно як пасивний спостерігач. Тому перше, на що звертаємо увагу, отримавши вимогу від податківців провести певний вид інвентаризації, — це той факт, що визначення складу інвентаризаційної комісії — повністю прерогатива платника податків.
А як щодо строків? Проведення інвентаризації, ініційоване податковим органом, має розпочатися у термін, зазначений у належно оформленому документі цього органу (абз. шостий п. 7 розд. І Положення №879). Тож на усні вказівки податківців реагувати не слід, як і розпочинати інвентаризацію раніше отримання офіційного документа. Який вигляд повинен мати такий документ, не уточнено. Можемо зробити власне припущення, що такий офіційний документ має бути оформлено у письмовому вигляді, містити підпис та печатку відповідного контролюючого органу. Жодних інших документів від податкового органу очікувати не слід. Оскільки такий вид інвентаризації проводиться у межах податкової перевірки, то і строк її проведення має бути обмежений строком такої перевірки. Підтвердження цього знаходимо в листі ДПАУ від 26.05.2011 р. №6322/5/23-4016 (див. «ДК» №47/2012). Як і у випадку зі звичайною інвентаризацією, її початок визначається наказом керівника підприємства.
Підакцизні товари та продукція
Підприємства, що працюють із підакцизною продукцією, повинні добре пам'ятати приписи п. 230.14 ПКУ: інвентаризація спирту етилового на акцизному складі, у т. ч. інвентаризація, що проводиться на перше число кожного місяця, проводиться у присутності представника контролюючого органу на акцизному складі. До складу об'єктів такої інвентаризації належать і сировина, спирт етиловий, горілка та лікеро-горілчані вироби, нафтопродукти, паливо моторне альтернативне та скраплений газ і марки акцизного податку. Якщо під час такої інвентаризації виявиться, що підакцизний товар, продукція є зіпсованими, знищеними чи втраченими і це буде оформлено відповідним актом, його дата стане датою виникнення податкового зобов'язання з акцизного податку (п. 216.2 ПКУ). Якщо буде доведено факт того, що певний підакцизний товар, продукція були втрачені внаслідок форс-мажорних обставин і це належним чином документально оформлено, податкові зобов'язання не виникатимуть1 (п. 216.3 ПКУ). У разі псування, знищення та втрат підакцизних товарів чи продукції, що перевищують встановлені норми втрат згідно з п. 214.6 ПКУ, базою оподаткування є вартість та обсяги таких недостач, що перевищують встановлені норми втрат (п. 214.7 ПКУ). Якщо за підсумками інвентаризації виявиться факт понаднормативних втрат спирту етилового або якщо причиною таких втрат не є форс-мажорні події, платник має сплатити акцизний податок виходячи з розміру таких втрат та ставки акцизного податку, що діє на дату складення акта інвентаризації (п. 230.14 ПКУ).
Відповідальність
У чому полягають ризики для підприємства, якщо керівництво відмовиться проводити інвентаризацію на вимогу податківців? Норми пп. 20.1.9 ПКУ вказують на те, що в разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню, патентуванню та/або сертифікації) від проведення такої інвентаризації або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовується адміністративний арешт активів такого платника податків (ч. 8 п. 3.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. №568). І навпаки, сам факт проведення платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у т. ч. зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки, зможе звільнити активи від арешту (пп. 94.19.9 ПКУ).
Чи може тут застосовуватися відповідальність за адміністративне правопорушення у вигляді несвоєчасного або неякісного проведення інвентаризацій коштів і матеріальних цінностей на підставі ст. 164-2 КпАп (136 — 255 грн, при повторному порушенні 170 — 340 грн)? На нашу думку — ні, адже накладати такі штрафи мають право Держфінінспекція та її територіальні органи, а не податківці2.
1 А також у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат унаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) або з іншої причини, пов'язаної з природним результатом.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор