Лист Державної фіскальної служби України від 07.09.2015 р. №19077/6/99-99-17-02-01-15
Про розгляд листа
Суттєво. У разі смерті орендодавця справляється ПДФО з нарахованих на його користь доходів за період, який закінчується днем, на який припадає смерть такого платника податку, і подається форма №1ДФ.
! Орендарям
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), розглянула лист від ______ №______ і повідомляє.
Щодо відображення в формі №1ДФ нарахованого доходу на користь померлих осіб
Особливості оподаткування доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) регламентуються п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Згідно з п. 162.3 ст. 162 ПКУ у разі смерті платника податку (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку.
Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. №4, за ознакою доходу «106» відображається орендна плата за договором оренди нерухомого майна, яка нарахована на користь померлого орендодавця — фізичної особи податковим агентом із зазначенням його реєстраційного номера облікової картки.
Такий розрахунок подається за останній звітний період, на який припадає смерть фізичної особи.
Щодо відображення в формі №1ДФ сум орендної плати, яка продовжує нараховуватися з моменту смерті до моменту звернення спадкоємців
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України (далі — ЦКУ), Законом України від 6 жовтня 1998 року №161-XIV «Про оренду землі» (далі — Закон №161), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 13 Закону №161 та ст. 759 ЦКУ договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Однією з істотних умов договору оренди землі є строк дії договору оренди (ст. 15 Закону №161).
Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (ст. 31 Закону №161).
При цьому перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (ст. 32 Закону №161).
Спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦКУ).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).
Пунктом 1 ст. 1225 ЦКУ встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах зі збереженням її цільового призначення.
Згідно зі ст. 21 Закону №161 орендна плата за землю — це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ).
Водночас слід зазначити, що відповідно до п. 162.3 ст. 162 ПКУ у разі смерті платника податку — орендодавця (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку.
У разі якщо податковим агентом (орендарем) після смерті фізичної особи (орендодавця) за договором оренди землі продовжується нарахування орендної плати, то податковий агент не відображає відомості про нараховані суми орендної плати у податковому розрахунку форми №1ДФ, оскільки відсутній суб'єкт, на користь якого проводиться таке нарахування.
Разом з цим у податковому розрахунку форми №1ДФ відображається орендна плата за договором оренди землі, яка нарахована податковим агентом — орендарем на користь спадкоємців, у тому податковому періоді, в якому така сума фактично буде виплачена, із відповідним оподаткуванням та зазначенням суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого (перерахованого) до відповідного бюджету.
Голова Р. НАСІРОВ