У нашого підприємства (реєстрація — м. Київ) замовили послуги з перевезення, напрямок Київ — Судак (АР Крим). Як оподатковувати ПДВ таку операцію — як перевезення на території України чи міжнародне перевезення?
За загальним правилом, відповідно до пп. «б» п. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Згідно з п. 186.4 ПКУ, місцем постачання послуг, у т. ч. послуг з перевезення вантажів, є місце реєстрації постачальника.
Тож якщо послуги з перевезення надаються перевізником — платником ПДВ, то вони підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах (незалежно від того, надаються вони резиденту чи нерезиденту).
Згідно з п. 3.1 Закону про ВЕЗ «Крим»1 на території ВЕЗ «Крим» діє особливий правовий режим економічної діяльності, у т. ч. особливий порядок застосування норм податкового законодавства України. Відповідно до п. 5.3 Закону про ВЕЗ «Крим», юрособа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюється з метою оподаткування до нерезидента, а СГ із податковою адресою (місцезнаходженням) на іншій території України — до резидента.
Крім того, виходячи зі ст. 6 Закону про ВЕЗ «Крим», на сьогодні з метою оподаткування та митного контролю територія ВЕЗ «Крим» не належить до «митної території України». Адже адміністративний кордон між ВЕЗ «Крим» та материковою Україною є митним кордоном, на якому розміщені митні пости (п. 6.3 Закону про ВЕЗ «Крим»). Сьогодні це вільна економічна зона «Крим», яка запроваджується у межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: АР Крим та м. Севастополя.
Як прописано в абз. «а» пп. 195.1.3 ПКУ, операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за ставкою ПДВ 0%. При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. І це основний документ, який підтверджує та дає право на застосування ставки 0% у перевізника — платника ПДВ.
В УПК №6101 податківці посилаються на перелік документів, визначений у ст. 9 Закону про ТЕД2. Згідно з цією статтею, факт надання послуги перевезення, якщо перевезення є міжнародним, підтверджується єдиним транспортним документом, складеним мовою міжнародного спілкування, залежно від обраного виду транспорту або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Увага: нормативно не передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами залежно від відрізка маршруту. Такими документами можуть бути: міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.
Тож виходячи з норм Закону про ВЕЗ «Крим» та ПКУ, як пояснено в УПК №610, якщо перевезення вантажу з м. Києва до ВЕЗ «Крим» оформляється єдиним міжнародним перевізним документом, то послуги з такого перевезення оподатковуватимуться за нульовою ставкою ПДВ.
Але на практиці такі перевезення оформляють, зокрема, з допомогою ТТН. При цьому на «гарячій лінії» Херсонської митниці3 зазначили, що перевезення товарів до ВЕЗ «Крим» на сьогодні (а фактично з 27.09.2014 р.) можна оформити як за допомогою ТТН, так і за допомогою, наприклад, міжнародної автомобільної накладної (CMR). Тож, якщо буде CMR, операція перевезення вантажу оподатковуватиметься ПДВ за ставкою 0%. А за наявності ТТН оподаткування буде за ставкою 20%.
2 Закон України від 01.07.2004 р. №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність».
3 На сьогодні саме на Херсонській митниці потрібно замитнювати товари, які вивозяться до Криму. Телефон «гарячої лінії» Херсонської митниці — (0552) 42-01-84.
На жаль, на сьогодні ДФСУ так і не надала роз'яснень з цього питання. Тож радимо звернутися за роз'ясненням до територіального органу ДФСУ за місцем реєстрації. А перевізникам — платникам ПДВ підтверджувати послуги перевезення саме міжнародними автомобільними накладними (CMR).
Вирішуючи, як діяти в такому разі, візьміть до уваги, що де-юре територія ВЕЗ «Крим» на сьогодні все-таки є невід'ємною частиною України. Деякі експерти та бухгалтери слушно зауважать, що тут є сумніви щодо самого факту міжнародного перевезення, адже кордону між країнами ніхто не перетинав: кордон між територією материкової України та ВЕЗ «Крим» — адміністративний.
Проте, вважаємо, з погляду податкового обліку та митниці ВЕЗ Крим — уже не «митна територія України». А отже, варто говорити, що в аналізованому випадку йдеться саме про міжнародне перевезення. Мало того, переміщення товарів через адміністративний кордон із ВЕЗ «Крим» є експортом/імпортом. Тож, у принципі, слід діяти за аналогією.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»