Додаток до листа Міндоходів від 27.06.2014 р. №15323/7/99-99-19-04-01-17
Інструкційні матеріали з питань авансової сплати податку на прибуток підприємств та відшкодування податку на додану вартість
Відповідно до статті 57 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) платники податку на прибуток щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
Цією самою статтею встановлено винятки, а саме: не повинні сплачувати авансові внески з податку на прибуток:
- новостворені платники податку на прибуток;
- виробники сільськогосподарської продукції;
- неприбуткові установи (організації);
- платники податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень.
Статтею також визначено, що:
- платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску;
- платники податку, в яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік, і не сплачують авансових внесків.
Розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців, подається платником податку у складі річної податкової декларації. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року до лютого наступного звітного (податкового) року включно.
Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому — четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), встановлено статтею 200 Кодексу.
При цьому пунктом 200.5 статті 200 Кодексу визначено осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, а саме:
- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Кодексу, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку (пункт 200.18 статті 200 Кодексу).
При цьому пунктом 200.19 статті 200 Кодексу встановлено перелік критеріїв, відповідність яким дає право платникам податку на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку.
Враховуючи зазначене, Кодексом не встановлено залежності права платника податку на отримання бюджетного відшкодування від того, чи є він платником авансових внесків з податку на прибуток, а тому відсутність таких внесків чи їх розмір не можуть бути підставою для прийняття рішення щодо надання або відмови у наданні бюджетного відшкодування (в тому числі в автоматичному режимі) платникам податків.