• Посилання скопійовано

Коментар

До листа НБУ від 28.07.2014 р. №18-112/40258

Як військовим сплачувати податки та кредити

Уже кілька місяців поспіль в Україні триває складна політична та економічна ситуація. За весь цей час законотворці видали чимало нормативних документів, які регулюють різні питання, що виникають у зв'язку з ситуацією у країні. Поговоримо про те, як громадянину України поєднати виконання свого військового обов'язку та сплату податків і виконання цивільних зобов'язань.

Мобілізація

З 24 липня набрав чинності Указ №607. Це вже третій президентський указ про мобілізацію -перед цим були видані укази від 17.03.2014 р. №303/2014 та від 06.05.2014 р. №454/2014. Як передбачається Указом №607, нова хвиля мобілізації триватиме 45 діб із дня набрання чинності цим Указом. Під час мобілізації громадяни (крім тих, що проходять службу у військовому резерві) зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів тощо), згідно з ч. 3 ст. 22 Закону про мобілізацію. Громадяни України, які призиваються або приймаються на військову службу, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. На підтвердження цього факту громадянам видається довідка довільної форми, завірена підписом завідуючого відділенням та печаткою лікувально-профілактичного закладу згідно з п. 2.18 Інструкції №455.

Зверніть увагу: до отримання висновку військово-лікарської комісії, який дозволяє задіяти громадянина у військовій службі, громадянин не вважається таким, що є мобілізованим. Отже, він не має права на гарантії, встановлені мобілізованим. Однак за час проходження медичного обстеження за направленням військкомату за працівником зберігаються місце роботи (посади) і середня зарплата згідно з ч. 2 ст. 21 Закону про військову службу. Розрахунок середньої заробітної плати проводиться згідно з пп. «и» п. 1 і третім абзацом п. 2 Порядку №100 — виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому працівник проходить медичне обстеження.

З 08.06.2014 р. внесено зміни до КЗпП. Не є підставою припинення трудового договору призов працівника на військову службу під час мобілізації на особливий період (тобто період антитерористичної операції (далі — АТО), але не більше одного року (п. 3 ст. 36 КЗпП). Отже, за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на період АТО, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток (ст. 119 КЗпП). Таким чином, протягом періоду АТО (але не більше року) мобілізований працівник одночасно перебуває у трудових відносинах з працедавцем, а також перебуває на обліку у військовій частині.

Зверніть увагу: середній заробіток, який зберігається за мобілізованим працівником, має компенсуватися за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному КМУ. Це передбачено ст. 119 КЗпП і п. 2 Постанови №1644. Але середній заробіток працівникам, які проходять медичний огляд у військово-лікарській комісії, працедавцям з бюджету не відшкодовується. Порядку згаданого відшкодування спеціально на особливий період мобілізації під час АТО КМУ й досі не затвердив. Однак, на нашу думку, працедавці можуть звертатися за таким відшкодуванням за правилами, встановленими п. 12 Інструкції №80 (тобто подати до військкомату за місцем обліку працівника відповідний рахунок і відомість на виплату середньої заробітної плати).

Особливості звітування з ЄСВ за таких обставин розглянуто у спільному листі ДФСУ та ПФУ від 22.07.2014 р. №127/7/99-99-17-03-01-17, №19426/05-10 (див. «ДК» №32/2014).

Мобілізація фізичних осіб — підприємців

Якщо ФОП мобілізовано на військову службу на період АТО, вона має право припинити трудові договори з працівниками за своєю ініціативою згідно з п. 10 ст. 40 КЗпП. Згідно зі ст. 47 КЗпП, ФОП зобов'язана у день звільнення працівника видати йому належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок. Але у випадку припинення трудового договору внаслідок мобілізації роботодавця-ФОП він може виконати цей обо'вязок протягом місяця після своєї демобілізації без застосування санкцій та штрафів. Мобілізовані підприємці під час АТО на весь час їхньої військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДФО та єдиного податку (далі — ЄП) згідно з п. 25 підр. 10 р. ХХ ПКУ. Також ці особи звільняються від виконання своїх обов'язків щодо нарахування та сплати ЄСВ (у частині сплати ЄСВ «за себе», якщо вони не є роботодавцями), згідно з п. 9-2 розділу VIII Закону про ЄСВ.

Щоб скористатися цими пільгами, ФОП подає заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації. Ці документи подаються до ДПІ за місцем обліку ФОП протягом 10 днів після її демобілізації. У заяві слід зазначити суми ПДФО (ЄП) та ЄСВ, які мали бути нараховані та сплачені протягом періоду мобілізації. Якщо демобілізована ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв'язку з виконанням обов'язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Далі, для сплати до бюджету сум ПДФО (або ЄП) та ЄСВ, нарахованих за період участі в АТО, ФОП має 180 к. д. з першого дня демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Звітність з ПДФО, ЄП та ЄСВ про нараховані суми протягом строку військової служби ФОП подає після демобілізації у порядку, визначеному ПКУ та Законом про ЄСВ, теж без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Всі ці пільги діють з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента від 17.03.2014 р. №303 «Про часткову мобілізацію», тобто з 18.03.2014 р. Крім того, платникам ЄП 1-ї та 2-ї груп, які через мобілізацію не провадили господарської діяльності та не отримували доходів, можуть пробачити податковий борг (у сумі авансових внесків з ЄП), який виник унаслідок їхньої мобілізації1.

Якщо ФОП має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на період АТО уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то утримання і сплату ПДФО, ЄСВ за такими доходами і подання звітності за ними здійснює така уповноважена особа.

Соціальний захист учасників бойових дій

З 22.05.2014 р. до ч. 1 ст. 6 Закону про статус ветеранів включено новий пункт 19, в якому статус учасників бойових дій надано особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в АТО. З 19.07.2014 р. діє нова, розширена редакція цього пункту, згідно з якою статус учасників бойових дій отримують, зокрема, також і «працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством». Оскільки цю категорію осіб наведено окремо від військовослужбовців, то, на нашу думку, до неї можуть потрапити волонтери, медики та інші цивільні особи, які не брали участі безпосередньо у бойових діях, але брали участь у забезпеченні проведення АТО. У цьому ж пункті зазначено, що порядок надання статусу учасника бойових дій цим особам, категорії таких осіб та терміни їхньої участі (забезпечення проведення) в АТО, а також райони АТО визначає КМУ. Отже, як надаватиметься новий статус, дізнаємося найближчим часом.

З 08.06.2014 р. діє норма п. 15 ст. 14 Закону про соцзахист військовослужбовців, згідно з якою військовослужбовцям з початку і до закінчення періоду АТО, а резервістам та військовозобов'язаним — з моменту призову під час мобілізації і до закінчення періоду АТО штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом2 не нараховуються. Це стосується будь-яких цивільно-правових відносин зазначених осіб, у тому числі і кредитних договорів. Але зверніть увагу, що основні зобов'язання виконувати таки доведеться, їх ніхто не скасовував. До того ж нарахування санкцій, пені та процентів має розпочатися одразу після закінчення АТО — законодавці не залишили цим особам перехідного періоду, протягом якого вони могли б відновити своє матеріальне становище та поступово почати виконувати свої зобов'язання у штатному режимі.

1 Див. Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань оподаткування платників єдиного податку, затверджену наказом Міндоходів від 06.05.2014 р. №276, «ДК» №20-21/2014.

2 На цю норму звертає увагу і НБУ в листі від 28.07.2014 р. №18-112/40258 (див. «ДК» №32/2014).

Сума таких ненарахованих відсотків не включається до оподатковуваного доходу учасників АТО згідно з пп. 165.1.53 ПКУ. Одночасно ці проценти виключено зі складу додаткового блага у вигляді вартості безоплатно отриманих послуг, визначеної за правилами звичайної ціни, або суми знижки звичайної ціни (вартості) послуг, індивідуально призначеної для платника ПДФО, під визначення якого підпадають такі проценти (пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ).

Нормативна база

  • КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • Закон про мобілізацію — Закон України від 21.10.93 р. №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
  • Закон про військову службу — Закон України від 25.03.92 р. №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу».
  • Закон про статус ветеранів — Закон України від 22.10.93 р. №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
  • Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
  • Закон про соцзахист військовослужбовців — Закон України від 20.12.91 р. №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».
  • Указ №607 — Указ Президента від 21.07.2014 р. №607/2014 «Про часткову мобілізацію».
  • Інструкція №80 — Інструкція про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, затверджена наказом Міноборони України від 12.03.2007 р. №80.
  • Інструкція №455 — Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. №455.
  • Порядок №100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.
  • Постанова №1644 — Постанова КМУ від 23.11.2006 р. №1644 «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів».

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру