Лист Міністерства юстиції України від 30.10.2013 р. №630-0-2-13/11
Щодо надання роз'яснень положень законодавства України про визнання бухгалтера посадовою особою підприємства в контексті можливості залучення його до кримінальної або адміністративної відповідальності
Суттєво. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку і недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
! Бухгалтерам
Міністерство юстиції розглянуло лист про надання роз'яснень положень законодавства України про визнання бухгалтера посадовою особою підприємства в контексті можливості залучення його до кримінальної або адміністративної відповідальності і в межах компетенції повідомляє таке.
Міністерство юстиції як центральний орган виконавчої влади, що діє відповідно до Конституції, законів України і Положення про Міністерство юстиції України, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №395, не має повноважень з надання роз'яснень щодо порушених у листі питань. Надання консультацій з правових питань здійснюється адвокатами.
Водночас у порядку інформування зазначаємо, що статтею 212 Кримінального кодексу України (далі — КК) передбачено відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять до системи оподаткування, запроваджених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, чи особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження коштів до бюджетів або державних цільових фондів.
Для цілей КК поняття «службова особа» визначається в частині третій статті 18, згідно з якою службовими особами є особи, які постійно, тимчасово або за спеціальними повноваженнями здійснюють функції представників влади або місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах або організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальними повноваженнями, якими особу наділено повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом або повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Своєю чергою, відповідальність за адміністративні правопорушення в галузі фінансів та підприємницької діяльності передбачена розділом 12 Особливої частини розділу II Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП).
Зокрема, згідно зі статтею 164 2 КпАП правопорушеннями визнаються приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектора економіки і звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій і перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрати, розкрадань і безгосподарності.
Відповідно до статті 14 КпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недотриманням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і суспільного порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їхніх службових обов'язків.
При цьому для вирішення питання, чи є особа посадовою особою, слід виходити з правозастосовної практики, яка визначає, що головним критерієм віднесення особи до кола посадових осіб є наявність у неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.
Враховуючи надані Пленумом Верховного суду України в Постанові від 26 квітня 2002 року №5 «Про судову практику у справах про хабарництво» роз'яснення, організаційно-розпорядчими обов'язками є обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних або приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідувачі відділів, лабораторій, кафедр), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири та ін).
Під адміністративно-господарськими обов'язками розуміють обов'язки з управління або розпоряджання державним, колективним або приватним майном (встановлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі мають начальники планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідувачі складів, магазинів, майстерень, ательє, їхні заступники, керівники відділів підприємств, відомчі ревізори і контролери та ін.
Тією самою постановою Пленуму Верховного суду України передбачено, що особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції або виконує обов'язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальними повноваженнями, за умови що зазначені функції або обов'язки покладено на неї управненим органом або управненою службовою особою.
Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні (адвокат, лікар, вчитель та ін.), виробничі (наприклад, водій) або технічні (друкарка, охоронець та ін.) функції, можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що разом із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки.
При цьому зазначаємо, що роз'яснення судів з питань застосування законодавства в частині вирішення справ відповідної судової юрисдикції за наслідками узагальнення судової практики мають рекомендаційний характер.
Також інформуємо, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (далі — Закон).
Так, згідно з частиною третьою статті 8 Закону відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого строку, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства і установчих документів.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку і недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (частина восьма статті 9 Закону).
Заступник міністра — керівник апарату Ю. ІВАЩЕНКО