Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2014 р. у справі №814/4753/13-а
Про визнання недійсними установчих документів, припинення юридичної особи
Суттєво. Правові підстави визнання недійсними установчих документів юрособи внаслідок фіктивного підприємництва виникають лише у разі доведеності у порядку кримінального провадження ознак цієї фіктивності в діях її керівництва.
! Юрособам
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шеметенко Л. П. судді Домусчі С. Д., судді Кравець О. О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до приватного підприємства «Макма-Плюс», реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції про визнання недійсними установчих документів, припинення юридичної особи,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2013 року Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства (далі — ПП) «Макма-Плюс», реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції про визнання недійсними з моменту реєстрації установчих та реєстраційних документів ПП «Макма-Плюс» та припинення юридичної особи.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що ПП «Макма-Плюс» було зареєстровано з подальшою передачею в управління підставній особі, що не мала наміру провадити фінансово-господарську діяльність підприємства, з метою прикриття незаконної господарської діяльності, ухилення від сплати податків тощо.
Відповідач — ПП «Макма-Плюс» заперечень на позов не надав.
Відповідач — реєстраційна служба Миколаївського МУЮ зазначив, що він є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки позовні вимоги ґрунтуються виключно на порушенні вимог ГК України щодо здійснення підприємницької діяльності та визнання фіктивною діяльності ТОВ «Макма-Плюс». Також зазначав, що всі дії щодо державної реєстрації ПП «Макма-Плюс» були вчинені відповідно до положень Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, в зв'язку з тим, що його постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені такі обставини справи.
ПП «Макма-Плюс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 13 грудня 2007 року та як платник податків було взяте на облік в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 13 грудня 2007 року за №14039742.
Засновником та директором цього підприємства виступив Петров Ю. Ю.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив із того, що правові підстави визнання недійсними установчих документів юридичної особи внаслідок фіктивного підприємництва виникають лише у разі доведеності ознак фіктивності в діях керівництва суб'єкта господарювання, однак позивачем не надано доказів того, що у порядку кримінального судочинства доведено факт створення фіктивного підприємства — ПП «Макма-Плюс», мало того, не надано навіть копій пояснень, протоколів допиту засновника, директора або інших осіб, які містили б у собі інформацію про реєстрацію ПП «Макма-Плюс» з подальшою передачею в управління підставній особі, що не мала наміру провадити фінансово-господарську діяльність підприємства.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва зазначається, що ПП «Макма-Плюс» було зареєстровано з подальшою передачею управління підставній особі, яка не мала наміру провадити господарську діяльність, з метою ухилення від сплати податків, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 55-1 ГК України, позивач обґрунтовано звернувся до суду з цим позовом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи з такого.
Частиною 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» визначено вичерпний перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством, якими є:
— визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом;
— провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
— невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону;
— неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
— наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням;
— визнання судом юридичної особи — емітента такою, що відповідає ознакам фіктивності;
— неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, передбаченої законом;
— нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль;
— неутворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 55-1 ГК України, ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою — підприємцем, у тому числі визнання реєстраційних документів недійсними:
— зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (утрачені, загублені) та підроблені документи;
— не зареєстровано в державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;
— зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, без вісті зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізувати повноваження;
— зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників.
Згідно з ч. 1 ст. 205 КК України, фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що правові підстави визнання недійсними установчих документів юридичної особи внаслідок фіктивного підприємництва виникають лише у разі доведеності в порядку кримінального провадження ознак цієї фіктивності в діях керівництва суб'єкта господарювання.
На обґрунтування позову ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва посилається виключно на «зібрані матеріали», які нібито вказують на фіктивність діяльності ПП «Макма-Плюс», при цьому навіть не конкретизуючи, що саме за матеріали маються на увазі та хто надавав їм правову оцінку.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги як необґрунтовані та погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, правильно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195, 197; п. 1 ч. 1 ст. 198; ст. 200; п. 1 ч. 1 ст. 205; ст. 206; ч. 5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, —
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області — залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2013 року — залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л. ШЕМЕТЕНКО Судді: С. ДОМУСЧІ, О. КРАВЕЦЬ