Наше підприємство замовило у Німеччині товари вартістю 250 євро. Нерезидент надішле їх нам поштою після того, як ми здійснимо передоплату. Як розмитнюється товар за таких умов? Які можуть бути наслідки, наприклад при реалізації товару?
Спочатку варто пригадати ст. 234 МКУ, де сказано, що товари (за винятком підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (зокрема і юрособи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент 300 євро, не є об'єктом оподаткування митними платежами.
Фактурна вартість товару — це ціна товару, що зазначена у рахунку-фактурі (фактурі-проформі, касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів) (див. п. 1.2 Порядку №581). Якщо сумарна фактурна вартість таких товарів перевищує еквівалент 300 євро, то таке надходження оподатковується митом та ПДВ.
Додатково варто врахувати і приписи ст. 277 МКУ, в якій сказано, що об'єктами оподаткування митом, зокрема, є:
— товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, що ввозяться на митну територію України підприємствами, крім підакцизних товарів;
— товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до ст. 234 МКУ (розуміємо: фактурна вартість товарів, що перевищує еквівалент 300 євро), та розділами V і VI ПКУ.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 МКУ).
Зазначимо також, що датою виникнення податкових зобов'язань зі сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого ПЗ відповідним органом (ст. 278 МКУ).
Отже, те, чи товар підлягає оподаткуванню, залежить від його загальної фактурної вартості та умов переміщення, зокрема у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. У ситуації, яку ми розглядаємо з огляду на вищенаведені норми МКУ, отриманий від нерезидента товар не підлягатиме оподаткуванню митом.
Варто також згадати, що товари, які переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю (див. ст. 319 МКУ). І митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершуються тільки після проведення встановлених законами України для кожного товару видів контролю (ч. 8 ст. 319 МКУ).
Проте у частині 4 ст. 233 МКУ зазначено, що у пункті пропуску через державний кордон України до товарів, які переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та види контролю (див. ч. 1 ст. 319 МКУ) не застосовуються.
Порядок та умови здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, прописано в Порядку №680/108.
Додатково зауважимо, що переміщення (пересилання) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, які відповідно до ст. 234 МКУ (еквівалент до 300 євро) та ст. 196 ПКУ не є об'єктом оподаткування митними платежами, здійснюється без подання дозвільних документів та без проведення інших, крім митного, видів контролю (ч. 3 ст. 237 МКУ).
Щодо декларування товарів, отриманих поштою
Товари, які не є об'єктом оподаткування митними платежами, відповідно до ст. 236 МКУ, декларуються в усній формі на підставі товаросупровідних документів. Декларування товарів здійснює оператор поштового зв'язку. Як передбачено у п. 4.3 Порядку №680/108, митний контроль і митне оформлення товарів, що містяться у міжнародних поштових відправленнях (далі — МПВ; див. абз. 1 розділу 1 Порядку №680/108), здійснюються за відсутності відправника (одержувача) товарів. Виробничий підрозділ оператора поштового зв'язку, який обробляє МПВ, пред'являє їх працівнику митниці для митного контролю та митного оформлення. Так, товари, які переміщуються у МПВ, підлягають декларуванню митним органам (п. 3.1 розділу 3 Порядку №680/108).
Для такого декларування товарів використовуються уніфіковані міжнародні бланки встановлених форм згідно з положеннями актів Всесвітнього поштового союзу (п. 3.2 розділу 3 Порядку №680/108):
— митна декларація CN 23 (обов'язкова при пересиланні посилок, можлива при пересиланні дрібних пакетів, бандеролей);
— ярлик «Митниця CN 22» (можливий при пересиланні дрібних пакетів та бандеролей).
При цьому, як випливає з Порядку №680/108, декларування (на відповідній власній митниці) має проводити саме відправник (непрямо про це сказано у п. 3.3 розділу 3 Порядку №680/108).
Якщо ж відправник не декларував товари (декларування на відповідній власній митниці може проводити відправник), які надіслав, або ж не має митної декларації CN 23, то відповідний працівник поштової служби складає у трьох примірниках акт за формою 51, у якому наводить поіменний перелік предметів у посилці (п. 3.3 розділу 3 Порядку №680/108). Такий акт підписує і посадова особа відповідного підрозділу митниці. Один примірник акта долучають до супровідних документів посилки, другий — залишається у поштовому відділенні, а третій потрапляє на митницю.
Відповідно до п. 4.11 розділу 4 Порядку №680/108, за наявності документів, необхідних для митного оформлення посилки, посадові особи митниці здійснюють митне оформлення у строк, що не перевищує:
— для відправлень міжнародної прискореної пошти (EMS) із товарними вкладеннями — 2 доби;
— для інших МПВ із товарними вкладеннями — 5 діб.
У передсвяткові дні (через збільшення надходжень посилок) термін митного оформлення може бути збільшено до 10 діб. При цьому митне оформлення відправлень міжнародної прискореної пошти (EMS) здійснюється у першу чергу.
У Порядку №680/108 (див. п. 7.4 розділу 7) також наголошено, що на переліках і супровідних документах до поштових відправлень, які не підлягають оподаткуванню згідно з МКУ та ПКУ, проставляється штамп «БЕЗ СПЛАТИ МИТНИЦІ ПЛАТЕЖІВ». Якщо ж таких документів не передбачено, то штамп ставлять на оболонках поштових відправлень.
До речі, у розділі 8 Порядку №680/108 перелічено предмети, які не підлягають пропуску через митний кордон України у поштових відправленнях.
Предмети, які не підлягають пропуску через митний кордон України у МПВ
Не підлягають пропуску через митний кордон України у МПВ предмети:
заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України;
відправлені з порушенням митних правил, актів Всесвітньої поштової конвенції та нормативно-правових актів, що застосовуються у сфері надання послуг поштового зв'язку;
на переміщення яких через митний кордон України встановлено обмеження внаслідок застосування державних заходів нетарифного регулювання (ліцензування, сертифікації тощо) або щодо яких діє дозвільна система з боку державних органів контролю, у разі відсутності відповідних дозвільних документів.
Розділ 8 Порядку №680/108
Податок на додану вартість
Згідно з пп. 196.1.17 ПКУ, не є об'єктом оподаткування ПДВ ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 300 євро:
— у несупроводжуваному багажі;
— на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях;
— на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) протягом однієї доби у міжнародних експрес-відправленнях.
Отже, жодних нарахувань і сплати мита та ПДВ при отриманні дрібних (до 300 євро) товарних міжнародних посилок не буде.
Не виключено, що у майбутньому ви вирішите реалізувати отриманий від контрагента товар.
Тут варто пригадати, що згідно з пп. «і» п. 201.1 ПКУ, у разі поставки підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, обов'язковим реквізитом податкової накладної (далі — ПН) є, зокрема, код УКТ ЗЕД.
У листі ДПСУ від 29.12.2011 р. №10768/7/15-31171 сказано, що у такому разі в графі 4 ПН «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» повинен зазначатися код УКТ ЗЕД, наведений у митній декларації (далі — МД), якою були оформлені такі товари при ввезенні їх на митну територію України, незалежно від того, чи продавець є безпосереднім його імпортером. При цьому такий код товару згідно з УКТ ЗЕД повинен зазначатися за всім ланцюгом постачання до моменту його продажу кінцевому споживачу або до моменту його використання (споживання).
1 Див. «ДК» №7/2012.
У випадку, який ми розглядаємо, коду УКТ ЗЕД взагалі не буде, адже загальної форми митної декларації (де і проставляють код УКТ ЗЕД) ніхто не складатиме.
Тож виникає запитання: що зазначати у ПН при постачанні товару, який отримали поштою? Рекомендуємо виписати ПН із кодами УКТ ЗЕД, визначеними самостійно. Так, у вищезгаданому листі ДПСУ наголошено, що при постачанні ввезених на митну територію України товарів продавець, який не є безпосереднім імпортером або ж виробником таких товарів, у ситуації коли при придбанні таких товарів він отримав ПН без відповідного коду УКТ ЗЕД, повинен самостійно визначити код товару згідно з УКТ ЗЕД та зазначити його у ПН, яку виписуватиме. Отже, беручи за аналогію таку ситуацію, можна запропонувати самостійно визначити код УКТ ЗЕД. Наприклад, звернутися до Закону України від 19.09.2013 р. №584-VІІ «Про Митний тариф України» і визначити за ним код товару самостійно.
Нормативна база
- МКУ — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. №4495-VI.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Порядок №581 — Порядок справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами, затверджений Наказом Мінфіну України від 22.05.2012 р. №581.
- Положення №680/108 — Положення про митний контроль та митне оформлення міжнародних поштових відправлень, затверджене наказом Держмитслужби України та Держкомзв'язку України від 27.10.99 р. №680/108.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»