Перед підприємцями доволі часто постає запитання, чи треба їм придбавати торговий патент. Відразу зауважимо: цей документ потрібен не всім підприємцям. А залежить це передусім від обраної системи оподаткування та способу здійснення розрахунків.
Загальні положення
Насамперед з'ясуймо, що це за документ — торговий патент? Визначення наводиться у пп. 14.1.250 ПКУ, в якому сказано, що це державне свідоцтво з обмеженим строком дії на провадження певного виду підприємницької діяльності та користування яким передбачає своєчасне внесення до бюджету відповідного збору. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності — це сума коштів, яка сплачується за придбання та використання торгового патенту (пп. 14.1.68 ПКУ). Збір сплачується за провадження лише деяких видів підприємницької діяльності згідно зі ст. 267 ПКУ.
Відразу наголосимо: якщо підприємець є платником ЄП, то згідно з пп. 267.1.3 та пп. 5 п. 297.1 ПКУ його звільнено від сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності. А якщо так, то патент платникам ЄП не потрібен, навіть якщо вони займаються тими видами діяльності, для яких підприємці на загальній системі оподаткування мусять придбати торговий патент.
Види підприємницької діяльності, що потребують торгових патентів, встановлено пп. 267.1.1 ПКУ. Отже, якщо підприємець на загальній системі оподаткування здійснює:
1) торговельну діяльність у пунктах продажу товарів;
2) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним КМУ (Перелік №1258);
3) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей)1 —
він зобов'язаний придбати торговий патент2.
1 Не є платниками збору за провадження діяльності у сфері розваг суб'єкти господарювання, які провадять комп'ютерні та відеоігри (пп. 267.1.2 ПКУ).
2 Підпункт 267.1.1 ПКУ передбачає ще один вид діяльності, що потребує наявності торгового патенту, — це торгівля валютними цінностями через пункти обміну іноземної валюти. Але за визначенням того, що таке пункти обміну іноземної валюти, наведеним у пп. 14.1.208 ПКУ, цей вид діяльності для підприємців є недоступним.
Кодексом дано визначення термінів «торговельна діяльність» (пп. 14.1.246 ПКУ), «пункт продажу товарів» (пп. 14.1.211 ПКУ), «платні послуги» (пп. 14.1.151 ПКУ) та «діяльність у сфері розваг» (пп. 14.1.46 ПКУ). Спільна ознака у визначеннях термінів «торговельна діяльність» та «надання платних побутових послуг» — це готівкові розрахунки (або з використанням інших форм розрахунків, включаючи платіжні картки). Як наслідок, тільки у разі, якщо господарська діяльність підприємця передбачає готівкові розрахунки, ще до початку такої діяльності він повинен придбати торговий патент.
До речі, торгові патенти придбаваються окремо за кожним видом діяльності: торговельної діяльності та окремо за надання платних побутових послуг. При цьому, як сказано у пп. 267.4.6 ПКУ, патенти придбаваються окремо для кожного пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг.
Якщо, приміром, підприємець в одному приміщенні займається одночасно виготовленням (пошиттям) штор (фіранок, драпірувань) та продажем швейної фурнітури, причому розрахунки за надання послуг та продаж товарів здійснюються у готівковій формі, йому слід придбати два торгові патенти. Але якщо в одному приміщенні (магазині) продаються різноманітні товари, достатньо лише одного торгового патенту. І навпаки — якщо різноманітні товари продаються у магазині та, наприклад, у малій архітектурній формі (в окремому приміщенні), потрібно придбати окремі патенти на кожен такий пункт продажу. Адже, за визначенням пп. 14.1.211 ПКУ, це різні пункти продажу товарів.
Аналогічна вимога стосується діяльності з надання побутових послуг. Тільки якщо підприємець надає кілька видів платних побутових послуг1 та здійснює за них готівкові розрахунки в одному приміщенні, він може придбати один торговий патент загалом на діяльність з надання платних побутових послуг.
А ось для провадження діяльності у сфері розваг, як сказано у пп. 267.4.8 ПКУ, торговий патент придбавається для кожного окремого грального місця (визначення окремого грального місця наведено у пп. 14.1.132 ПКУ). Якщо окреме гральне місце має кілька незалежних гральних місць (визначення незалежних гральних місць дано у пп. 14.1.117 ПКУ), торговий патент придбавається окремо для кожного з них.
Нормами пп. 267.1.2 ПКУ передбачено випадки, коли підприємців на загальній системі звільнено від придбання торгових патентів, — це особи, які:
— провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності (пп. «в» пп. 267.1.2 ПКУ). А це означає, що від придбання патенту звільнено лише підприємців, які провадять торговельну діяльність з лотків і прилавків, що надаються їм в оренду та розташовані у межах сфери торгівлі ринків усіх форм власності. Якщо, приміром, підприємець реалізує товари з автомагазину на території ринку, то за визначенням пп. 14.1.211 ПКУ це класифікується як пункт продажу товару (пункт пересувної торговельної мережі), що потребує наявності патенту. І підприємцю, який провадить діяльність, приміром, у кафе, розташованому на території ринку, не уникнути придбання патенту. Адже, згідно з тим самим пп. 14.1.211 ПКУ, це окремий пункт продажу (бо немає факту оренди лотка чи прилавка у ринку);
— здійснюють продаж продукції, перелік якої наводиться у підпунктах «г» (особисто вирощена продукція рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці, власна продукція бджільництва) та «е» (низка товарів вітчизняного виробництва) пп. 267.1.2 ПКУ2;
— провадять комп'ютерні та відеоігри (останній абзац пп. 267.1.2 ПКУ).
1 За умови що такі послуги також передбачені у Переліку №1258.
2 Також звільнено від придбання патенту низку операцій: підприємці, які сплачують держмито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік, реалізують продукцію власного виробництва фізособам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать СГ (пп. «г» та «є» пп. 267.1.2 ПКУ).
Крім того, у п. 267.2 ПКУ наводиться перелік товарів, торгівля якими передбачає придбання пільгового торгового патенту (що означає нижчу ставку збору).
Строк дії торгового патенту становить 60 календарних місяців (пп. 267.7.1 ПКУ). Строк дії патенту на провадження діяльності у сфері розваг — 8 календарних кварталів (пп. 267.7.3 ПКУ). Датою придбання торгового патенту є зазначена у ньому дата.
Увага: якщо підприємець бере участь у ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, пов'язаних із демонстрацією та продажем товарів, за нормою пп. 267.4.7 ПКУ він придбаває короткотерміновий торговий патент. Патент у цьому разі придбавається та оплачується за місцем провадження такої діяльності (пп. 267.5.1 ПКУ). А строк його дії становить від 1 до 15 календарних днів (пп. 267.7.2 ПКУ), визначається за заявкою підприємця та наводиться у самому торговому патенті.
Отже, підсумуймо: якщо підприємець застосовує спрощену систему оподаткування, торговий патент йому не потрібен. Якщо підприємець на загальній системі оподаткування здійснює розрахунки виключно у безготівковій формі, наявність торгового патенту не потрібна. В окремих випадках, навіть у разі здійснення розрахунків готівкою (це залежить від виду продукції/товарів), підприємці також працюють без придбання патентів.
Порядок придбання торгового патенту
Щоб отримати торговий патент, підприємець подає заявку на його придбання. Важливо пам'ятати, що заявка подається за місцем сплати збору. Своєю чергою, місце сплати збору визначається за пп. 267.5.1 ПКУ:
— підприємці, які здійснюють торговельну діяльність, надають платні побутові послуги за Переліком №1258 або здійснюють діяльність у сфері розваг, заявку подають за місцем розташування пункту продажу товарів (магазину, іншої торговельної точки) чи пункту з надання платних послуг, пункту надання послуг у сфері розваг;
— якщо патент придбавається з метою торгівлі через пересувну мережу: автомагазин, розвозка, — заявку подають за місцем реєстрації (обліку) підприємця1. У формі заявки зазначають фактичну адресу: магазину чи пункту з надання послуг, грального місця або позначення «виїзна торгівля».
Форму заявки (як і форми самого торгового патенту — звичайного, пільгового і короткотермінового) наразі встановлено наказом ДПАУ від 28.02.2011 р. №1092. У момент подання заявки відомості, на підставі яких заповнено заявку, звіряють з оригіналами або нотаріально посвідченими копіями документів (пп. 267.4.2 ПКУ): випискою або витягом з Єдиного держреєстру, документом, що засвідчує право власності (оренди) на приміщення, де здійснюється діяльність, документом про повну або часткову сплату збору. Під час придбання патенту слід сплатити суму збору за один місяць (або квартал — для діяльності у сфері розваг. Збір можна сплатити й авансовим внеском до кінця календарного року, про що далі). У заявці зазначають найменування документа, дату, період, за який сплачено.
1 Відповідно до п. 63.3 ПКУ, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) нерухомого майна, об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
2 Але на сайті Міндоходів розміщено проект наказу Міндоходів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення торгових патентів, форми Заявки на придбання торгових патентів», тож потрібно стежити за тим, яка форма заявки, що подається, є чинною.
У триденний термін з дня подання заявки особі видається відповідний торговий патент (пп. 267.4.3 ПКУ). Пам'ятайте: торговий патент видається особисто фізособі-підприємцю.
Зверніть увагу: у разі зміни місцезнаходження магазину, пункту з надання платних послуг (місця пункту розваг) підприємець подає письмову заяву щодо зміни місцезнаходження. На підставі такої заяви до торгового патенту вносять відповідні записи, засвідчені підписом відповідальної особи та печаткою податкового органу. У п. 9 Порядку №109 (затверджений наказом ДПАУ від 28.02.2011 р. №109) не уточнюється форма такої заяви, тож подається вона у довільній формі.
Порядок сплати збору
Перед поданням заявки за місцем розташування пункту продажу товарів (пункту з надання платних послуг, послуг у сфері розваг) або за місцем обліку особи потрібно внести суму збору за один місяць (квартал для послуг у сфері розваг) за кожним торговим патентом (пп. 267.5.3 ПКУ). Згодом ця сплачена сума зменшує суму збору, яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) його дії. Найменування документа, дата, період, за який сплачено збір, зазначаються у рядку 5 заявки. Суму, яку СГ сплатив перед придбанням патенту, вписують наприкінці заявки у рядку «Внесено збір у сумі». Надалі збір у торговельній діяльності та наданні послуг сплачуватиметься, як правило, щомісяця наперед не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному. Але за здійснення діяльності у сфері розваг збір сплачують щокварталу не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу (пп. 267.5.2 ПКУ). Кодексом не заборонено сплачувати збір авансом, але тільки до кінця календарного року (пп. 267.5.4 ПКУ).
Виходячи зі змісту норм п. 267.3 ПКУ, ставка збору залежить від місцезнаходження діяльності, асортименту товарів або виду платних послуг. Ставки збору встановлюються сільськими, селищними та міськими радами з розрахунку на календарний місяць (для торговельної діяльності та надання побутових послуг) у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, але у межах ставок, установлених пп. 267.3.2 — 267.3.4 ПКУ. Ставки збору у сфері розваг визначаються відповідно до пп. 267.3.6 ПКУ (їх розмір є різним і залежить від виду та способу надання таких послуг). Зрештою, дізнатися про суми збору можна на офіційному сайті органів місцевого самоврядування або на сайті та інформаційних стендах територіального органу Міндоходів (ДПІ).
Ставка збору за короткостроковий торговий патент за один день становить 0,02 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року (у 2014 році — 24,36 грн).
Ставка збору за пільговий торговий патент — 0,05 розміру мінімальної заробітної плати щорічно (у 2014 році — 60,90 грн).
Пам'ятайте: отримання торгового патенту означає, що щомісячне нарахування та внесення збору відображаються в автоматизованій інформаційній системі територіального податкового органу за місцем придбання торгового патенту. Тож у разі невчасної сплати за наступний місяць (квартал) дія патенту анулюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулося порушення.
Які наслідки такого порушення? По-перше, відповідно до норм пп. 267.5.5 ПКУ, не сплачені в установлені строки суми збору вважаються податковим боргом. А це означає, що у разі невчасної сплати до підприємця застосовують штрафні санкції у розмірі 50% від суми збору (останній абзац п. 125.1 ПКУ), а також на суму податкового боргу нараховується пеня у порядку, встановленому пп. 129.1.1 та абз. 1 п. 129.4 ПКУ. По-друге, оскільки дію патенту анульовано, провадити діяльність, яка потребує його наявності, заборонено. У разі якщо підприємець продовжуватиме провадити цю діяльність без чинного патенту, на нього очікує відповідальність, також передбачена п. 125.1 ПКУ. Розмір штрафу залежить від виду здійснюваної діяльності.
Що може зробити підприємець для поновлення дії патенту? Виходячи з того, що бланки торгових патентів є документами суворого обліку (кожен торговий патент має серію та шестизначний номер), у разі анулювання дії патенту підприємцю доведеться наново пройти весь шлях його отримання.
Порядок використання торгового патенту
Підпунктом 267.6.2 ПКУ встановлено вимогу, що торговий патент має бути доступним для огляду. За порушення порядку використання торгового патенту: «оригінал торгового патенту повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності — біля реєстратора розрахункових операцій ... у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри» — пунктом 125.1 ПКУ встановлено окрему відповідальність: штраф у розмірі збору на один календарний місяць (на один квартал у сфері розваг).
Торговий патент, розміщений для загального доступу, має властивість псуватися. А за провадження діяльності без обов'язкового для отримання торгового патенту, як зазначалося вище, передбачено чималий штраф. Тому, щоб запобігти пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо), дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у місцях, визначених цією частиною (себто пунктом 267.6 ПКУ). При цьому оригінал такого патенту зберігається у відповідальної особи СГ, яка зобов'язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам (пп. 267.6.3 ПКУ).
Якщо підприємець припиняє діяльність, яка підлягає патентуванню, потрібно заздалегідь, до 15 числа місяця (у разі діяльності у сфері розваг — кварталу), що передує такому періоду, в якому діяльність не буде здійснюватися, письмово повідомити територіальний податковий орган, який видав патент. Підприємець подає лист (повідомлення) у довільній формі, і за наявності авансової сплати йому повертається надміру сплачена сума збору. Оригінал торгового патенту повертається контролюючому органу, який його видав (пп. 267.7.5 ПКУ).
Також коротко зазначимо, що не завжди вимога щодо придбання торгового патенту тягне за собою іншу вимогу — застосовування реєстраторів розрахункових операцій. Виходячи з норм ст. 10 Закону про РРО, якщо підприємець здійснює торгівлю за Переліком №1336, наприклад роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, розрахунки у готівковій формі дозволено проводити без застосування РРО, але із застосуванням розрахункових книжок i книг обліку розрахункових операцій1 (щоправда, з урахуванням граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій, який встановлено у Переліку №1336).
Облік патентів
Сплачені суми за придбання торгових патентів підприємець має право зарахувати на зменшення податку на доходи фізичних осіб. Таке право передбачено пп. 177.5.3 ПКУ. А це означає, що протягом року щомісячні (щоквартальні) сплати збору за торгові патенти не впливають на сплату щоквартальних авансових платежів з ПДФО, які сплачуються за нормами пп. 177.5.1 ПКУ. Лише під час остаточного розрахунку ПДФО за звітний податковий рік у річній податковій декларації2 підприємець враховує сплачену протягом року суму збору на зменшення податкового зобов'язання (на підставі документального підтвердження факту сплати).
1 Див. Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. №417.
2 Затверджена наказом Міндоходів від 11.12.2013 р. №793.
Суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, сплачені протягом звітного періоду (року), відображають у рядку 04 розділу ІІ додатка 5 декларації. Згодом сплачені суми зменшують суму ПДФО, про що свідчить показник рядка 05 розділу ІІ додатка 5. Але на зменшення ПДФО враховується сума збору, фактично сплаченого підприємцем протягом звітного податкового року, у розмірі, що не перевищує суму ПЗ. Як сказано у п. 6 розділу IV Інструкції №793, значення рядка 05 дорівнює додатному значенню різниці між значеннями рядка 03 та рядка 04. Якщо різниця між значеннями рядка 03 та рядка 04 від'ємна, то значення рядка 05 дорівнює нулю.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Перелік №1258 — Перелік платних побутових послуг, на провадження діяльності з надання яких придбавається торговий патент, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1258.
- Перелік №1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336.
- Інструкція №793 — Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджена наказом Міндоходів від 11.12.2013 р. №793.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»