Починаючи зі звітного періоду січень 2014 року платники ПДВ подають декларацію за новою формою, затвердженою наказом Міндоходів від 13.11.2013 р. №678. У цій статті ми розглянемо, в яких випадках і як заповнюється оновлена форма додатка Д1 до декларації з ПДВ.
Додаток Д1 заповнюється в тому разі, якщо у звітному періоді відбувається не тільки коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з ПДВ згідно зі ст. 192 ПКУ, але й коригуються обсяги постачання і придбання, за якими з тих чи інших причин ПДВ не нараховувався (про що докладно далі).
У новій формі додатка Д1 є три таблиці. При цьому таблиця 1 розділу І «Коригування податкових зобов'язань» не зазнала змін. Як і раніше, в ній, у розрізі контрагентів-покупців, відображається коригування ПЗ продавця у випадках, передбачених у ст. 192 ПКУ, а також випадки коригування постачань, за якими не нараховувалося ПЗ із ПДВ.
Як зазначено в п. 192.3 ПКУ, результат перерахунку ПЗ продавця відображається на підставі виписаних податкових накладних і розрахунків коригування до них. Підсумки такого перерахунку ПЗ з ПДВ підбивають у графі 10, де показують, наскільки змінилася сума податкового зобов'язання — зі знаком «-» у разі зменшення і знаком «+»1 у разі збільшення.
У разі якщо відображаються зміни обсягу постачання, за яким не нараховувалося ПЗ з ПДВ, то графа 10 у таблиці 1 додатка Д1 не заповнюється.
Як і раніше, результат перерахунку ПЗ і обсягу постачання відображається в наступних рядках декларації з ПДВ:
— у рядку 8.1, якщо відбулося коригування ПЗ із ПДВ. У цьому разі в колонці А відображається зміна обсягу постачання (без урахування ПДВ), а в колонці Б — зміна суми ПДВ за таким постачанням;
— у рядку 8.1.1, якщо відбулося коригування обсягу постачання, за яким не нараховувалося ПЗ із ПДВ. У цьому разі в колонці А відображається тільки зміна обсягу постачання (зрозуміло, без ПДВ).
А от до таблиць 2 і 3 розділу ІІ «Коригування податкового кредиту» додатка Д1 додано нову графу 11, яка, на нашу думку, має виконувати однакові функції, але для різних випадків коригування податкового кредиту з ПДВ.
Заповнення таблиці 2 додатка Д1
Таблиця 2 заповнюється у трьох випадках (виходячи з її форми).
1. Для розшифрування показника рядка 16.1 декларації. У таблиці 2 відображається зміна сум податкового кредиту у випадках, коли вся сума вхідного ПДВ (сума ПДВ, яка входить до ціни придбаних товарів, робіт, послуг, необоротних активів) була віднесена до складу податкового кредиту. Нагадуємо, що, згідно з п. 198.3 ПКУ, право на віднесення всієї суми вхідного ПДВ до складу податкового кредиту виникає тільки в тому разі, якщо такі придбані товари, роботи, послуги, необоротні активи планується використовувати цілком у господарській діяльності2 і в операціях, які оподатковуються ПДВ (за ставкою 0% або 20%). Суми такого податкового кредиту відображаються в рядку 10.1 декларації.
1 На практиці при заповненні податкових декларацій знак «+» перед додатними значеннями не ставиться, відсутність знака і свідчить про додатне значення показника. Того самого правила дотримуються, заповнюючи додаток Д1 в електронній формі (у шаблоні формату XML, затвердженому Міндоходів).
2 Згідно з пп. 14.1.36 ПКУ, господарська діяльність — це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через її відокремлені підрозділи, а також через інших осіб, які діють на користь такої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
2. Для розшифрування показника рядка 16.1.4 декларації (це новий рядок). У таблиці 2 відображаються зміни сум вхідного ПДВ у тих випадках, коли товари, роботи, послуги, необоротні активи були придбані з ПДВ, але наперед була відома мета використання — не в господарській діяльності (наприклад, у разі псування товарів або їх безоплатної передачі, не пов'язаної з рекламою) або в операціях, що не є об'єктом оподаткування ПДВ (ст. 196 ПКУ, а також послуги, надані за межами митної території України згідно з п. 185.1 ПКУ) або звільнених від оподаткування ПДВ (ст. 197 ПКУ, низка операцій згідно з підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ). В цьому разі вся сума вхідного ПДВ не потрапляє до складу податкового кредиту покупця, і в рядку 10.2 колонки А декларації відображається тільки обсяг придбання (зрозуміло, без ПДВ).
В обох випадках постачальник, якщо відбуваються операції, передбачені ст. 192 ПКУ (повернення товарів, повернення передоплати, перегляд ціни в договорі), надає покупцю — платнику ПДВ розрахунок коригування до податкової накладної на весь обсяг змін (об'єкт оподаткування і суму ПДВ). І вже завдання покупця — платника ПДВ відобразити в таблиці 2 підсумок змін, що відбулися: спочатку заповнити графи 1 — 10, у яких відобразити дані про постачальника: виписану ним раніше податкову накладну, як використану для підтвердження права на податковий кредит (заповнювався рядок 10.1), так і не використану (заповнювався рядок 10.2); отриманий розрахунок коригування; суму змін обсягу постачання без урахування ПДВ і суми ПДВ. А після цього відобразити в графі 11 те, як зміниться сума ПДВ за цією операцією, раніше показана в рядку 10.1 декларації (саме сума такої зміни ПК з ПДВ переноситься до рядка 16.1 декларації, див. приклад 1). Якщо зміни ПК з ПДВ не відбулося, оскільки весь вхідний ПДВ покупець не відображав у складі ПК, у результаті суму обсягу придбання без ПДВ відобразив у рядку 10.2, то до рядка 16.1.4 декларації переноситься значення з графи 9, а саме — зміна обсягів постачання без урахування ПДВ (див. приклад 2).
Приклад 1 Підприємство купило товари на суму 1200 грн, у т. ч. ПДВ 200 грн. Усю суму ПДВ підприємство відобразило в рядку 10.1 декларації (скористалося правом на податковий кредит). Після повернення товару на суму 600 грн на підставі розрахунку коригування до податкової накладної підприємство-покупець відображає в таблиці 2 у графі 9 «-500», у графі 10 «-100» і у графі 11 «-100», зменшуючи таким чином суму раніше визнаного в декларації податкового кредиту. Значення графи 9 таблиці 2 додатка Д1 у такому разі переноситься до рядка 16.1 колонки А декларації, а значення графи 11 — до колонки Б цього рядка.
Приклад 2 Підприємство купило товари на суму 1200 грн, у т. ч. ПДВ — 200 грн. Суму обсягу придбання без ПДВ (1000 грн) підприємство відобразило в рядку 10.2 декларації (права на податковий кредит не мало). Після повернення товару на суму 600 грн на підставі розрахунку коригування до податкової накладної підприємство-покупець відображає в таблиці 2 у графі 9 «-500», у графі 10 — «-100», а графу 11 у разі подання декларації в електронному вигляді не заповнює, у разі подання декларації у паперовому вигляді — прокреслює, оскільки зменшення податкового кредиту не було. Значення графи 9 у такому разі переноситься до колонки А рядка 16.1.4 декларації.
3. Для розшифрування показника рядка 16.1.1 декларації. Хоча в підсумковому рядку таблиці 2 і передбачене розшифрування показника рядка 16.1.1 декларації, але платникові ПДВ важко зрозуміти, що саме Міндоходів хотіло побачити в цьому рядку. Адже таблиця 2, як випливає з її назви, повинна відображати коригування показників, відображених у рядку 10 декларації. Але в рядку 10 усього два підлеглі рядки 10.1 і 10.2, зміну даних за якими ми відображаємо в інших рядках декларації, розглянутих вище, — 16.1 і 16.1.4! Більше того, виходячи з назви рядка 16.1.1 декларації та порядку її заповнення в цьому рядку повинні бути відображені коригування обсягів придбання, за якими не нараховувався ПДВ. Проте в рядку 10 декларації таких обсягів придбання немає!
Якщо ж визнати, що Міндоходів «забуло» відкоригувати назву таблиці 2, то єдиний рядок, до коригування раніше відображеного значення якого підходить рядок 16.1.1 декларації з ПДВ виходячи з його назви, — це рядок 111. Тому третій випадок заповнення таблиці 2 — це зміна обсягів постачання за товарами, роботами, послугами, необоротними активами, придбаними без ПДВ. У декларації з ПДВ такі обсяги постачання відображаються в рядках 11.1 (якщо такі придбання використовуються в оподатковуваній ПДВ діяльності) і 11.2 (якщо використовуються в діяльності, яка не є об'єктом оподаткування або звільнена від оподаткування ПДВ).
Єдина проблема в тому, що якщо за операціями, звільненими від оподаткування ПДВ, виписуються і податкові накладні, і розрахунок коригування до них, то за операціями, що не є об'єктом оподаткування, такі документи не складаються. А раз немає таких документів, то й розшифрувати зміну обсягів постачання без них не вдасться. Що покупцеві відображати в графах 4 — 7 таблиці 2? У листі від 05.09.2011 р. №9962/5/15-34162 ДПАУ роз'яснювала таке:
«У випадку коригування операцій, що були засвідчені податковими накладними, у графах 2 — 7, 9 таблиці 2 зазначаються відповідні реквізити розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, у графі 10 таблиці 2 — проставляється прочерк, а у графі 8 таблиці 2 поряд із підставою для коригування податкового кредиту з ПДВ зазначається, що це коригування здійснюється за операціями, що були включені до рядка 11.1 чи 11.2 податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період.
1 Редакція «ДК» і раніше припускала мотив заповнення цього рядка, див. статтю Єгорової «Коригування ПК з ПДВ у декларації» у «ДК» №6/2014.
2 Хоча цей лист стосувався порядку заповнення додатка Д1 за формою, яка зараз не діє, автор вважає, що платники ПДВ можуть скористатися наведеними в ньому роз'ясненнями і тепер.
У випадку коригування операцій, що не були засвідчені податковими накладними (придбання товарів/послуг, що не є об'єктом оподаткування, придбання у неплатників ПДВ), у графах 2, 3 таблиці 2 зазначаються відповідні реквізити постачальників, у графах 4 — 7, 10 таблиці 2 проставляються прочерки, а у графі 8 таблиці 2 поряд із підставою для коригування податкового кредиту з ПДВ зазначається, що це коригування здійснюється за операціями, що були включені до рядка 11.1 чи 11.2 податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період».
Заповнення таблиці 3
У таблиці 3 відображається коригування сум вхідного ПДВ у випадках, коли платник ПДВ здійснює розподіл податкового кредиту згідно зі ст. 199 ПКУ. В цьому разі суми вхідного ПДВ відображаються в рядку 15 декларації. Особливістю розподілу податкового кредиту є те, що до податкового кредиту відноситься не вся, а лише частина вхідного ПДВ на підставі отриманої податкової накладної. Таким чином, рядок 15 має два підлеглі рядки: 15.1, у якому відображається та частина вхідного ПДВ, яка, внаслідок розподілу, потрапляє до складу податкового кредиту, і 15.2, в якому відображається обсяг постачання без ПДВ, ПДВ за яким до складу податкового кредиту не потрапляє.
У випадках, передбачених ст. 192 ПКУ, постачальник надає покупцеві розрахунок коригування до податкової накладної. І такий покупець відображає зміни, що відбулися в обсязі постачання та сумі ПДВ за такою податковою накладною, у графах 1 — 10 таблиці 3 повністю, без урахування розподілу сум вхідного ПДВ. А вже у графі 11, на нашу думку, за аналогією з графою 11 таблиці 2, такий покупець повинен зазначити зі знаком «-» або в додатному значенні суму зміни саме суми, раніше віднесеної до складу податкового кредиту (відображеної в рядку 15.1 декларації).
Приклад 3 Підприємство купило товари на суму 1200 грн, у т. ч. ПДВ — 200 грн. Коефіцієнт розподілу податкового кредиту становить 0,6. Підприємство відобразило в рядку 15.1 декларації у колонці А 600 грн, у колонці Б — 120 грн (скористалося правом на податковий кредит), у рядку 15.2 декларації у колонці А 400 грн. Після повернення товару на суму 600 грн на підставі розрахунку коригування до податкової накладної підприємство-покупець відображає в таблиці 3 у графі 9 «-500», у графі 10 «-100», а у графі 11 «-60» (з розрахунку 100 х 0,6 = 60). Зменшуючи таким чином суму раніше визнаного в декларації податкового кредиту. Значення графи 9 таблиці 3 додатка Д1, помножене на 0,6, у такому разі переноситься до рядка 16.1.2 колонки А декларації, а значення графи 11 — до колонки Б цього рядка. Значення графи 9 таблиці 3, помножене на 0,4 (залишок), переноситься до колонки А рядка 16.1.3 декларації.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»