Лист Міністерства доходів і зборів України від 31.12.2013 р. №2025/9/99-9910-04-02-10/6095
Щодо визначення датою вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, дати узгодження податкового зобов'язання
Суттєво. Міндоходів висловилося проти внесення змін до КУпАП у частині визначення датою вчинення адмінпорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, у разі складання ППР за результатами перевірок за одні й ті ж порушення дати узгодження ПЗ.
! Платникам податків
Міністерство доходів і зборів України відповідно до листа ВГО «Спілка податкових консультантів України» від 28.11.2013 р. №858 та доручення Кабінету Міністрів України від 06.12.2013 р. №47505/1/1-13 розглянуло резолюцію, ухвалену на засіданні науково-практичного столу на тему: «Преюдиціальні обставини при розгляді справ адміністративним судом» стосовно пропозиції щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) у частині визначення датою вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, у разі складання податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок за одні і ті ж порушення дати узгодження податкового зобов'язання, та повідомляє таке.
Статтею 112 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) передбачено, що притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності. Для більш ґрунтовного аналізу зазначеного твердження слід звернути увагу на ст. 111 Кодексу, яка встановлює фінансову, адміністративну, кримінальну відповідальність за вчинення податкових правопорушень. Відповідно до п. 111.2 ст. 111 Кодексу фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Контролюючий орган, донарахувавши підприємству податкові зобов'язання та штрафні санкції з відповідного податку, тобто застосувавши фінансову відповідальність до підприємства, не позбавлений права притягнути його посадових осіб або до адміністративної, або до кримінальної відповідальності.
Слід зауважити, що фінансова відповідальність застосовується до підприємства, а адміністративна відповідальність згідно зі ст. 163-1 КУпАП, — до керівника та інших посадових осіб підприємства, установи, організації.
Таким чином, не треба ототожнювати та об'єднувати дві різні по суті відповідальності.
Диспозиція ст. 163-1 КУпАП визначає адміністративним правопорушенням порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій порядку ведення податкового обліку, а санкція — застосування до зазначених осіб адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу.
Відповідно до ст. 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Водночас, враховуючи приписи статей 61 та 62 Кодексу, органи доходів і зборів України реалізують функцію здійснення податкового контролю за правильність нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів шляхом проведення перевірок платників податків.
Таким чином, факт здійснення адміністративного правопорушення, виходячи з приписів ст. 276 КУпАП та згідно із нормами Кодексу, зокрема, відповідно до правопорушень у сфері оподаткування може бути встановлено в процесі (під час проведення перевірки) або за наслідками перевірки підприємства, установи, організації чи громадянина (після складання акта перевірки).
Статтею 38 КУпАП визначені граничні строки, в межах яких на правопорушника може бути накладено адміністративне стягнення.
Отже, у зазначених правових нормах законодавець чітко регламентував як строк накладення адміністративного стягнення, так і строк розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Водночас справи про оскарження податкових повідомлень-рішень розглядаються адміністративними судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, яким визначено інші строки розгляду та вирішення спору в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Більше того, у платника податків зберігається право на оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення (про що свідчить законодавчий зміст п. 56.18 ст. 56 та ст. 102 Кодексу, підтверджений правовою позицією Вищого адміністративного суду України). Виходячи із зазначених норм, внесення змін унеможливить притягнення до адміністративної відповідальності винних осіб протягом зазначеного терміну та, як наслідок, може призвести до безвідповідальності останніх.
Отже, викладена в резолюції пропозиція щодо складання протоколів про адміністративне правопорушення на підставі ст. 163-1 КУпАП після узгодження грошового зобов'язання суперечить положенням чинного законодавства та є необґрунтованою.
Заступник міністра А. IГНАТОВ