Наше підприємство виготовляє алкогольну продукцію. Під час наклеювання акцизних марок на одиниці продукції деякі з них псуються. Чи можемо ми списати вартість таких марок як втрати сировини та матеріалів, за умови що вони не перевищують затверджених норм? Чи можна включати вартість списаних зіпсованих акцизних марок до витрат у податковому обліку?
Насамперед нагадаємо, що марка акцизного податку — це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (пп. 14.1.107 ПКУ). Згідно з пп. 14.1.109 ПКУ, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів — це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку. Цей порядок визначено Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1251 (далі — Положення №1251). Крім пп. 14.1.107 ПКУ, до бланків суворої звітності акцизну марку відносить також постанова КМУ від 14.05.2012 р. №456 «Деякі питання використання бланків цінних паперів, документів суворої звітності, господарська діяльність з виготовлення яких підлягає ліцензуванню». Хоча у ПКУ акцизну марку віднесено до документів суворого обліку, а у згаданій постанові КМУ вона входить до переліку документів суворої звітності, вважаємо, що обидва документи мають на увазі одне й те саме.
Згідно з п. 226.16 ПКУ марки акцизного податку, не використані для маркування товарів через їх пошкодження, приймаються від покупців марок для утилізації з відшкодуванням фактично сплачених сум акцизного податку відповідно до Положення №1251. Плата за марки поверненню не підлягає. Нагадуємо, що згідно з п. 5 Положення №1251 розмір плати за одну марку акцизного податку для алкогольних напоїв наразі становить 0,27 гривні.
Марки, не використані для маркування товарів у зв'язку з пошкодженням, приймаються від покупців марок для утилізації у порядку, передбаченому пунктами 25 — 27 вищеназваного Положення №1251. Так, пошкоджені марки наклеюють на окремий аркуш паперу формату А3 (290 х 420 міліметрів) у такій спосіб, щоб чітко було видно центральну частину марки, окремі частини розірваних марок повинні бути з'єднані, а загальна частина кожної поверненої імпортером (замовником, виробником) марки повинна становити не менш як 60% початкового розміру. Оформлені належним чином пошкоджені марки разом із реєстром марок повертаються їх продавцю — органу Міндоходів, який складає акт про знищення пошкоджених марок. Перший примірник акта разом із заявою платника про повернення сплаченої суми акцизного податку або про зарахування її в рахунок майбутніх платежів залишається у продавця марок.
У разі неможливості вирівнювання пошкоджених автоматом марок та наклеювання їх на окремому аркуші паперу (наприклад, також у випадках, якщо загальна частина залишку акцизної марки становить менше 60% її початкового розміру) на підприємстві-виробнику утворюється комісія, яка складає акт про списання таких марок. В акті обов'язково зазначають фактичну кількість пошкоджених автоматом марок. До складу цієї комісії входять представник територіального органу Міністерства доходів і зборів за місцезнаходженням виробника алкогольних напоїв (голова комісії) та представник відповідної місцевої держадміністрації. Типової форми такого акта не встановлено, проте слід обов'язково дотримувати вимог щодо зазначення кількості марок та складу комісії.
Нагадаємо, що бухгалтерський облік ще не використаних акцизних марок ведеться за дебетом субрахунку 209 «Iнші матеріали» за ціною їх придбання. Якщо підприємство — виробник алкогольних напоїв дотримує всіх вищеназваних вимог щодо оформлення фактів пошкодження марок, воно має право на списання вартості всіх пошкоджених марок до складу своїх витрат у бухгалтерському обліку. На підставі вищезгаданих актів роблять проведення: Д-т 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» К-т 209 «Iнші матеріали». Крім цього, бланки марок акцизного податку потрібно обліковувати і на забалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку»; записи на цьому рахунку роблять під час надходження (за дебетом) та списання (за кредитом) марок акцизного податку.
Вважаємо, що за умови дотримання всіх вимог Положення №1251 підприємство — виробник алкогольних напоїв має право на витрати й у податковому обліку — у сумі вартості зіпсованих марок акцизного податку, якщо цей факт зафіксовано в актах, передбачених п. 27 Положення №1251. При цьому такі витрати буде включено до інших витрат господарської діяльності, до яких розділом III ПКУ прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат (пп. 138.12.2 ПКУ). Пункт 140.3 ПКУ, який регулює облік технічних (виробничих) втрат товарів, що не перевищують розміру, встановленого КМУ або іншим органом, визначеним законодавством України, для обліку вартості зіпсованих акцизних марок, на нашу думку, не годиться, бо акцизні марки — це бланки суворого обліку, а не товари чи виробничі запаси, які з метою ПКУ вважаються товарами (згідно з визначенням товарів за пп. 14.1.244 ПКУ).
А отже, гадаємо, всю вартість зіпсованих марок акцизного податку, списаних за вищезазначеними актами, можна списати до інших витрат без обмежень. У декларації з податку на прибуток, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 28.09.2011 р. №1213, такі витрати відображають у рядку 06.4.39 додатка IВ до декларації, звідки вони потрапляють до рядків 06.4 та 06 самої декларації.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»