Права споживачів — для СГД
на єдиному податку
Які документи повинен надавати ФОП — платник ЄП на вимогу покупців за надані послуги або при продажу товарів та яка передбачена відповідальність у разі невидачі відповідних документів?
А що на практиці?
Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок (див. п. 6 ст. 9 Закону про РРО).
Разом з тим, згідно із п. 15 ст. 3 Закону про РРО, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону про захист прав споживачів. Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.
Таким чином, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку зобов'язаний надати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, зокрема товарний чек, що засвідчує передавання прав власності на них від продавця до покупця.
У разі невидачі на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи — підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом про захист прав споживачів (про відповідальність докладніше див. відповідь на запитання №44).
Які обов'язкові реквізити повинен містити товарний чек, щоб не було порушень норм Закону про захист прав споживачів?
А що на практиці?
Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом про РРО. При цьому законодавчо визначено окремі випадки звільнення продавця від обов'язкового надання покупцю складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій, або розрахункових квитанцій, заповнених вручну.
Водночас пунктом 15 статті 3 Закону про РРО передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватися покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Тобто такі документи видаються на вимогу покупця.
Разом з тим, якщо форму та зміст фіскального касового чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов'язковим відповідно до Закону про РРО, визначено підпунктом 3.2 Положення №614, то форма та зміст товарного чека на сьогодні законодавчо не визначені. Тому суб'єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми, підтверджує таку позицію і консультація наведена в ЄБПЗ.
Проте фахівці Міндоходів у ЄБПЗ зазначають, враховуючи норми Закону про захист прав споживачів та Закону про РРО, що товарний чек повинен містити напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам підпункту 3.2 Положення №614, за винятком зазначення в ньому фіскального номера реєстратора розрахункових операцій, напису «Фіскальний чек». У такому випадку, беручи до уваги роз'яснення фахівців Міністерства доходів та зборів, товарний чек повинен містити таку інформацію:
- назву та адресу господарської одиниці (фактично це найменування фізособи — підприємця);
- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, — індивідуальний податковий номер платника ПДВ, перед номером друкуються великі літери «ПН»;
- для СГ, що не є платниками ПДВ, ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери «ІД» (реєстраційний номер облікової картки платника податків);
- якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, — то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);
- вартість одиниці виміру товару (послуги);
- найменування товару (послуги);
- літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);
- позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;
- загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»;
- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком — літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка — великі літери «ПДВ»;
- порядковий номер чека, дату (день, місяць, рік) проведення розрахункової операції;
- напис «Товарний чек»;
- за наявності у підприємця печатки — засвідчувати товарний чек печаткою.
Чи зобов'язані водії, які здійснюють перевезення пасажирів (зокрема і «єдиноподатники»), видавати пасажирам квитки?
А що на практиці?
Згідно із ст. 39 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт», пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Для пасажира документом для регулярних пасажирських перевезень є квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду — посвідчення особи встановленого зразка).
Відповідно до п. 41 Правил №176, пасажир повинен мати квиток на проїзд, квитанцію на перевезення багажу міжміськими маршрутами регулярних перевезень, які дійсні тільки на зазначений у них день і рейс автобуса.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.05.2006 №503 (далі — Наказ №503) затверджено Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування.
Але якщо ФОП, що здійснює перевезення пасажирів, є платником ЄП, то він не застосовує розрахункові книжки та реєстратори розрахункових операцій відповідно до п. 6 ст. 9 Закону про РРО.
Водночас, згідно з п. 15 ст. 3 Закону про РРО, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо), при наданні послуг зобов'язані надавати покупцю послуг на його вимогу чек або інший письмовий документ, що засвідчує надання послуг, з метою виконання вимог Закону про захист прав споживачів. Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.
Тому фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, не зобов'язані застосовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій. Але з метою виконання вимог Закону про захист прав споживачів та Правил №176 такі особи зобов'язані видавати на вимогу пасажирів відповідні документи, зокрема квитки за формою, затвердженою Наказом №503.