• Посилання скопійовано

Звіт про власний капітал

Невід'ємною частиною річної фінансової звітності є звіт про власний капітал. Сама форма не є важкою у заповненні, але все ж таки має певні особливості. Крім того, у принципі вона є новою1 для всіх платників податків, адже звіт про власний капітал за новою формою подаватимуть вперше.

Як зазначено в п. 1 р. II НП(С)БО 1, фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

1 Нова форма звіту про власний капітал (ф. №4) та консолідованого звіту про власний капітал (ф. №4к), затверджена наказом Мінфіну України від 07.02.2013 р. №73, діє з 19.03.2013 р.

А от згідно з п. 3 р. I НП(С)БО 1 звіт про власний капітал відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Цей звіт в обов'язковому порядку складають усі юрособи, крім банків, бюджетних установ та суб'єктів малого підприємництва, які застосовують П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва».

Проаналізувавши норми НП(С)БО 1, можна дійти висновку, що, як і раніше, звіт про власний капітал підприємства повинні подавати у складі річної фінансової звітності. Щоправда, у цьому випадку варто врахувати і норми п. 5 р. IV НП(С)БО 1, де зазначено, що якщо період, за який складено фінзвіт, відрізняється від звітного періоду, то причини і наслідки цього мають бути розкриті у примітках до фінзвітності. Тож цілком імовірно, що фінзвітність (у т. ч. й звіт про власний капітал) підприємства можуть складати не лише за річний звітний період. А отже, складати звіт про власний капітал можливо і за будь-який інший період, а не лише річний (наприклад за квартал, на вимогу власників чи інших зацікавлених осіб (потенційних інвесторів).

За загальним правилом, фінзвітність має надавати можливість її користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні звітні періоди та фінансові звіти різних підприємств (п. 4 р. III НП(С)БО 1). А от згідно з п. 10 р. II НП(С)БО 1 для забезпечення порівняльного аналізу інформації звіту про власний капітал підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік (оскільки ця форма, на відміну від форм №1, 2, не містить порівняльних даних). Звісно, це правило не стосується випадків, коли суб'єкт господарювання був зареєстрований лише у звітному році. Адже показників за попередній звітний рік у нього просто не буде.

Розглядаючи форму цього звіту, можемо побачити, що, як і раніше, вона є розшифруванням змін, що відбулися протягом року в розділі I пасиву балансу, — показники цього розділу балансу повністю повторюються у формі №4 (на початок року — з чого, власне, і починається форма (після проведення коригувань на початок року), і наприкінці — чим вона закінчується).

Зауважимо, що звичні для бувалих бухгалтерів графи звіту про власний капітал дещо змінили найменування. Так, до зміни форми ми мали графу «Статутний капітал», яка тепер має назву «Зареєстрований капітал». У ній фіксують статутний капітал згідно з установчими документами, що зареєстровані в установленому порядку. Крім того, тут зазначають і пайові внески членів КСП, ЖБК, споживчих товариств, кредитних спілок та інший зареєстрований капітал.

За своєю суттю графа «Зареєстрований капітал» — це об'єднаний варіант звичних граф «Статутний капітал» та «Пайовий капітал» зі старої форми звіту про власний капітал.

Додатково варто згадати графу «Капітал у дооцінках». Саме в цій графі і показують капітал, який виник у результаті дооцінки активів (основних засобів, нематеріальних активів, фінансових інструментів) підприємства.

Саме показники з граф №3 — 9 звіту про власний капітал і показують у розділі I «Власний капітал» балансу.

Зауважимо, що у звіті про власний капітал можна не зазначати статті, за якою немає інформації до розкриття (п. 4 р. II НП(С)БО 1). Але от якщо на початок звітного року за статтею є залишок, її слід наводити у звіті. Протягом звітного року цей залишок може бути або змінено, або перенесено на наступні звітні періоди без змін.

Крім того, завжди можна додавати статті зі збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей фінзвітності, наведених у додатку 3 до НП(С)БО 1. Щоправда, за умови, що стаття відповідає таким критеріям (п. 4 р. II НП(С)БО 1):

— інформація є суттєвою;

— оцінка статті може бути достовірно визначена.

Нагадаємо, що суттєва інформація — це інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінзвітності. Суттєвість інформації визначається відповідними Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або Міжнародними стандартами фінансової звітності та керівництвом підприємства (п. 3 р. I НП(С)БО 1).

Зауважимо, що у звіті про власний капітал таких додаткових статей може бути 10 (з кодами 4111 — 4291). Зокрема, п'ять рядків додатково можна зазначити у частині, що стосується іншого сукупного доходу за звітний період (рядок 4110 звіту про власний капітал).

Не слід забувати, що на сьогодні є дві форми звіту про власний капітал. Одна — це форма №4, яку повинні застосовувати всі підприємства. А ще є форма №4-к (додаток 2 до НП(С)БО 1), яку застосовують для формування консолідованої фінзвітності підприємств.

Так, у звіті про власний капітал за формою №4-к слід одночасно показати зміни у власному капіталі материнської компанії та дочірнього підприємства.

З вигляду звіт про власний капітал за ф. №4-к майже ідентичний до форми №4, але у консолідованому звіті є графа 11 «Неконтрольована частка».

У пункті 4 р. I НП(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність» вказано, що неконтрольована частка — частина чистого прибутку (збитку), сукупного доходу та чистих активів дочірнього підприємства, яка не належить материнському підприємству (прямо або через інші дочірні підприємства). А отже, у згаданій статті слід зазначати саме ту частину статутного капіталу, яку не контролює материнська компанія госпсуб'єкта.

Тепер пропонуємо вашій увазі кілька порад щодо заповнення звіту про власний капітал.

У рядках групи «Коригування»: 4005 «Зміна облікової політики», 4010 «Виправлення помилок», 4090 «Iнші зміни» зазначають зміни, які відбулися із власним капталом у зв'язку зі змінами в обліковій політиці, виправленням помилок за результатами попередніх звітних періодів та подіями, які відбулися вже після дати попереднього балансу. При цьому слід керуватися нормами П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».

Скориговано показник за підсумками рядків 4000 «Залишок на початок року», 4005, 4010, 4090 відображають вже в рядку 4095 «Скоригований залишок на початок року». Саме показники цього рядка мають відповідати залишкам по кожному показнику розділу I пасиву балансу на початок року.

Зауважимо, що показник рядка 4100 «Чистий прибуток (збиток) за звітний період» повинен відображати збільшення/зменшення власного капіталу за рахунок прибутку чи збитку. При цьому цей показник повинен дорівнювати значенню рядків 2350/2355 звіту про фінансовий результат (звіту про сукупний дохід).

Дехто запитає, що саме слід показувати в рядку 4110 «Iнший сукупний дохід за звітний період». Адже у старій формі звіту про власний капітал такого рядка не було. Так, відповідно до п. 3 р. I НП(С)БО, інший сукупний дохід — доходи і витрати, які не включені до фінансових результатів підприємства. Погодьтесь, не так і багато аналітичної інформації.

Але розібратися у цьому допоможе аналіз форми звіту про фінансовий результат (звіту про сукупний дохід). Так, виходячи з його розділу II «Сукупний дохід» тут слід показати:

— дооцінку (уцінку) необоротних активів;

— дооцінку (уцінку) фінансових інструментів;

— накопичені курсові різниці;

— частку іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств;

— інший сукупний дохід.

Додатково для розкриття інформації про інший сукупний дохід у звіт про власний капітал можна додати рядки (відповідно до наведеного вище переліку показників, це будуть: 4111, 4112, 4113, 4114, 4116). Їх показують лише за умови, що така інформація відповідатиме критерію суттєвості.

Заповнення рядків групи «Розподіл прибутку»: 4200 «Виплати власникам (дивіденди)», 4205 «Спрямування прибутку до зареєстрованого капіталу», 4210 «Відрахування до резервного капіталу», на думку автора, не становитиме надмірної складності для бухгалтерів, тому окремо на них не зупинятимемось.

Але тут варто пригадати про додаткові (вписувані) рядки 4215 «Сума чистого прибутку, належна до бюджету відповідно до законодавства», 4220 «Сума чистого прибутку на створення спеціальних (цільових) фондів», 4225 «Сума чистого прибутку на матеріальне заохочення». Вони зацікавлять тих, хто належить до державного (комунального) сектору економіки. Адже саме вони повинні спрямовувати частку нерозподіленого прибутку до державного та місцевих бюджетів. Крім того, такі суб'єкти господарювання мають право використовувати отриманий прибуток для створення цільових фондів та спрямовувати його на матеріальне заохочення працівників.

Що ж до заповнення групи рядків «Внески учасників», то тут зазначимо, що в рядку 4240 «Внески до капіталу» слід навести дані про збільшення зареєстрованого капіталу (зазначеного в установчих документах, пайового капіталу та іншого зареєстрованого капіталу).

А от у рядку 4245 «Погашення заборгованості з капіталу» зазначають зміни, що відбулися внаслідок погашення заборгованості з капіталу (наприклад, внаслідок збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до зареєстрованого капіталу підприємства).

Щодо частини «Вилучення капіталу» (рядки 4260, 4265, 4270, 4275) зазначають дані про зменшення власного капіталу підприємства внаслідок викупу акцій (часток), вилучення частки в капіталі.

Можна навести і додатковий рядок 4280 «Зменшення номінальної вартості акцій» — із самої назви зрозуміло, що саме в ньому потрібно наводити.

Усі показники, які не знайшли місця в попередніх рядках, потраплять у рядок 4290 «Iнші зміни в капіталі».

Ще один додатковий рядок — 4291 «Придбання (продаж) неконтрольованої частки в дочірньому підприємстві». Саме у цьому рядку материнські компанії, що складають консолідовану звітність, зокрема консолідований звіт про власний капітал за формою №4-к, показують операції з неконтрольованими частками дочірнього підприємства.

Зауважимо, що неконтрольована частка визначається як добуток відсотка наявних голосів, які не належать материнському підприємству, відповідно до власного капіталу, чистого прибутку (збитку) та сукупного доходу дочірніх підприємств з урахуванням суми нереалізованого прибутку (збитку) від внутрішньогрупових операцій (крім випадків, пов'язаних з об'єднанням (придбанням) підприємств) (п. 5 р. II НП(С)БО 2).

Решту рядків — 4295 та 4300 — усі заповнять без особливих проблем.

Нормативна база

  • НП(С)БО 1 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 07.02.2013 р. №73.
  • НП(С)БО 2 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність», затверджене наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. №628.
  • П(С)БО 6 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затверджене наказом Мінфіну від 28.05.99 р. №137.

Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру