Облік витрат на створення веб-сайта

Підприємство хоче створити веб-сайт, де розмістить каталоги продукції та її докладну характеристику. Як правильно відобразити витрати підприємства на послуги хостингу, домену, надання послуг зі створення та просування сайта? На нематеріальний актив чи на витрати звітного періоду?

У сучасних умовах бізнесу для знаходження потенційних покупців без створення сайта мало хто обходиться. Визначення терміна «веб-сайт» трапляється лише у наказі Держкомзв'язку і Держкомтелерадіо¹, це: «сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Iнтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Iнтернет».

Для розроблення сайта підприємство несе певні витрати: на послуги зі створення веб-сторінки, реєстрації домену, просування, підтримки сайта, послуги з розміщення даних сайта на сервері іншого СГД (хостинг) тощо.

Для створення сайтів компанії звертаються до сторонніх фахівців або створюють сайт самотужки. Відповідно, у процесі створення постає запитання: понесені витрати є витратами операційної діяльності чи підприємство створює нематеріальний актив (далі — НА)? Так, відповідно до П(С)БО 8² аналізуються ознаки НА. Зокрема, якщо одночасно виконуються такі умови (п. 4, 6, 7 П(С)БО 8):

1) підприємство має намір, технічну можливість та ресурси для доведення активу до стану, в якому він придатний для реалізації або використання;

2) актив може бути ідентифікований (вартість може бути достовірно визначена);

3) є імовірність отримання майбутніх економічних вигід;

— у такому випадку понесені витрати на створення формують первісну вартість НА.

Одразу зазначимо: навіть якщо створений НА і назвати в обліку «Веб-сайт», не всі витрати на його створення та доведення до стану, в якому він придатний для використання, сформують його первісну вартість. Адже, виходячи з груп НА, зазначених у п. 5 П(С)БО 8, такий НА може належати до авторських прав та суміжних із ними прав. Так, витрати на просування сайта і його дослідження (тестування) не є НА, а отже, належать до витрат звітного періоду, в якому були понесені (п. 9 П(С)БО 8).

Згідно з ч. 1 ст. 433 ЦКУ та ст. 8 Закону про авторське право³, веб-сайт може належати до об'єктів права інтелектуальної власності (авторського права) у частині витрат на створення його унікального контенту, дизайну та комп'ютерних програм, які було створено спеціально для функціонування такого веб-сайта. Якщо на сайті розміщено звичайну інформацію у вигляді каталогів товарів і така комерційна пропозиція не має ознак творчої праці автора, тоді не коректно стверджувати, що ця інформація є об'єктом права інтелектуальної власності. Отже, у частині витрат на створення сайта об'єктом авторського права можуть бути не всі витрати, а лише ті, які було спрямовано на створення нових та унікальних творів.

¹ Наказ Держкомзв'язку і Держкомтелерадіо від 25.11.2002 р. №327/225 «Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади».

² Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Мінфіну від 18.10.99 р. №242.

³ Закон України від 23.12.93 р. №3792-XII «Про авторське право і суміжні права».

Нагадаємо: якщо веб-сайт було створено працівниками підприємства (у т. ч. фізособами, яких було найнято на підставі цивільно-правового договору) на замовлення (за розпорядженням) роботодавця, то, згідно з п. 2 ст. 16 Закону про авторське право, виключне майнове право на службовий твір (веб-сайт) належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (або цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем). У разі якщо створення веб-сайта здійснювалось сторонньою організацією, то треба простежити за тим, щоб у договорі була передбачена передача підприємству-замовнику виключних майнових авторських прав (ст. 31 Закону про авторське право).

За користування доменним іменем сплачують реєстраційний внесок. Чи відноситься до первісної вартості НА у вигляді сайта створення доменного імені? Як правило, компанії сплачують абонплату за користування доменним іменем, і такі суми належать до витрат. У цьому випадку у бухобліку використовують рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів», призначений для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати у майбутніх звітних періодах. Витрати визнаються шляхом систематичного розподілу між відповідними звітними періодами.

Аналогічно відображають витрати у податковому обліку. Відповідно до п. 138.5 ПКУ такі витрати визнаються витратами того періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухобліку. Понесені витрати у вигляді абонплати за користування доменним іменем відносять до складу витрат на збут як витрати, пов'язані з реалізацією товарів (робіт, послуг) підприємства.

Хостинг — це виділення місця на вінчестері сервера іншого СГД під дані вашого веб-сайта. Цю послугу надають як інтернет-провайдери, так і компанії, що спеціалізуються на наданні послуг хостингу. Такі послуги можуть надаватися разом із послугами з підтримки та обслуговування веб-сайта. Вартість таких послуг як у бухгалтерському, так і в податковому обліку відображають у складі витрат у періоді нарахування, що має підтверджуватися первинними документами.

Приклад Підприємство — платник ПДВ прийняло рішення створити веб-сайт. Наказом керівника встановлено термін використання сайта — 5 років, на програмний комплекс якого було витрачено 12000,00 грн без ПДВ. Підтримка й оновлення контенту (який надається провайдером) веб-сторінки щомісяця становлять 400,00 грн без ПДВ, абонплата на квартал за користування доменним іменем — 90,00 грн без ПДВ. Відображення в обліку операцій за умовами прикладу показано у таблиці. Згадані витрати були понесені підприємством протягом одного місяця.

Таблиця

Облік витрат на створення веб-сайта

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»