З 2004 року ми користуємося Єдиним державним реєстром юросіб та фізосіб-підприємців, хоча останнім часом він дещо змінився. Серед відомостей, які він містить, є дані про керівника юрособи та обсяг його повноважень. Усім добре відомо, що у разі зміни керівника слід вчасно повідомити держреєстратора. Але строків для цього не встановлено. I оскільки в певний момент це зачіпає інтереси контрагента, то наслідки можуть бути вкрай неочікуваними. Про них і піде мова у цій статті.
Під час проведення державної реєстрації юрособи та у подальшому, якщо виникає необхідність внести зміни до статуту чи до відомостей, що є в ЄДР, госпсуб'єкт подає відповідні реєстраційні картки. Дані з цих карток і становлять основну частину інформації про таку юрособу, яка потрапляє до ЄДР.
Серед усієї інформації в ЄДР наразі нас цікавить лише керівник та його повноваження.
Iнформацію про виконавчий орган (керівний склад), його повноваження на ведення госпдіяльності від імені юрособи засновники включають до статуту, але лише частина з неї потрапляє до ЄДР — про неї ми і розповімо.
Висновок 1: чинне законодавство встановлює певні вимоги, які засновники мають враховувати під час обрання керівного складу (керівника) та визначення його компетенції на загальних зборах. Це, зокрема, особа керівника та межі його діяльності на цій посаді (обмеження щодо управління товариством, повноваження на розпорядження майном, представництво перед третіми особами, вирішення інших питань діяльності, крім тих, що віднесено тільки до компетенції загальних зборів, тощо).
За загальними вимогами, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління ТОВ є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 ЦКУ).
Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб (ч. 2 ст. 99 ЦКУ).
Відповідно до ст. 65 ГКУ, для керівництва госпдіяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначають (обирають) керівника підприємства.
Право встановити обсяг повноважень та їх обмежень виконавчого органу (чи керівника) належить засновникам, про що слід зазначити у статуті. Йдеться про можливість обмежити повноваження керівника на укладення правочинів, наприклад з відчуження майна на суму, що становить 50 і більше процентів майна товариства (абз. 2 ч. 2 ст. 98 ЦКУ).
Висновок 2: до ЄДР потрапляють саме відомості як про органи управління юрособи (виконавчий орган чи керівник в одній особі) — П. I. Б. та реєстраційний номер облікової картки платника податку (РНОКПП) як осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юрособи, — так і про осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у т. ч. підписувати договори (скажімо, засновники, заступники керівника тощо), а також дані про наявність обмежень на укладення договорів, іншого представництва.
Але, як завжди, не обійшлося без проблем. Річ у тім, що, з одного боку, ми всі орієнтуємося саме на відомості, зазначені в ЄДР. Адже ч. 3 ст. 18 Закону про держреєстрацію містить правило, за яким «...якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості». А у ч. 3 ст. 92 ЦКУ передбачено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юрособи не має юридичної сили, крім випадків, коли юрособа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
З іншого боку, маємо певну невизначеність щодо строків, а також самої необхідності вносити ці дані до ЄДР. Адже жоден інший закон, крім Закону про держреєстрацію, на це не вказує.
Розгляньмо зазначене вище на прикладах.
Приклад 1 Сторони готові до підписання угоди, але бажають запобігти ризикам визнання цієї угоди недійсною через відсутність повноважень керівників. Як контрагентам довідатися П. I. Б. керівника (особи, яка підписує договір як керівник) та наявність обмежень при укладенні угод?
Загалом багато хто вже звик орієнтуватися на інформацію, подану в мережі Iнтернет. Тож для перевірки П. I. Б. керівника можна скористатися даними ЄДР, розміщеними на офіційному веб-сайті Державної реєстраційної служби України.
Але, по-перше, веб-сайт не визначає дату, станом на яку ці дані було внесено до ЄДР. До того ж на цьому сайті відкрито далеко не всю інформацію про юрособу — це стосується, зокрема, обмеження повноважень на укладення угод щодо майна товариства. Водночас наразі на веб-сайті ЄДР можна побачити інформацію про наявність або відсутність обмежень щодо представництва від імені юрособи.
По-друге, ні ЦКУ, ні Закон про госптовариства не передбачають обов'язку надати інформацію щодо П. I. Б. керівника та наявності обмежень його повноважень держреєстраторові. Не кажучи вже про те, що не передбачено і строків, у які слід звернутися до держреєстратора у разі зміни керівника (виконавчого органу) чи обсягу його повноважень. Мало того, вони взагалі не встановлюють вимогу вносити такі дані до ЄДР. Тож вважати таку інформацію достовірною через її відсутність у ЄДР досить необачно.
Якщо говорити про самі відомості з ЄДР, що видаються на запит, то той, хто вже отримав витяг з ЄДР, міг бачити, що у розділі щодо обмеження повноважень керівника (виконавчого органу) зазначаються дані лише про наявність відомостей про обмеження чи їх відсутність. Тому інформація з ЄДР фактично відсилає контрагента до статуту, зі змістом якого йому доведеться ознайомитись, якщо у витягу таки буде згадка про наявність обмежень.
Водночас із цього приводу є певна позиція фахівців, про яку ми не можемо не згадати.
Госпсуб'єкти не завжди приділяють належну увагу процедурі підписання договорів. I коли у шапці договору визначено, що «...Iванов Iван Iванович, директор підприємства, що діє на підставі статуту...», то у жодної зі сторін угоди не виникає сумніву щодо статусу керівників та відповідно їхніх повноважень на підписання угод. I, як правило, ніхто не заглядає до статуту. Щоправда, іноді госпсуб'єкти все ж таки намагаються уникнути проблем та вимагають наявності витягу з ЄДР до підписання договору, але й це не завжди рятує. Але про це — далі.
Отже, щоб уникнути спорів між госпсуб'єктами, у Науково-практичному коментарі до ч. 3 ст. 92 ЦКУ автори пропонують у договорах зазначати про те, що сторони ознайомлені з установчими документами.
Автор коментаря до судової практики С. О. Теньков1 звертає увагу на те, що судова практика РФ пішла іншим шляхом — якщо договір підписано керівником, який діє на підставі статуту, то це означає, що друга сторона зобов'язана ознайомитись із таким статутом.
1 Теньков С. О. Коментар судової практики розгляду юридичних помилок у документах. — К.: «Юрінком Iнтер», 2008. — С. 34.
Очевидно, саме тому інформацію щодо обмежень і стали вносити до ЄДР, — щоб встановити обізнаність контрагента про обмеження керівника за наявності витягу. Адже наявність у ЄДР вказівки на обмеження повноважень керівника таки змушує довідатися про них докладніше безпосередньо у статуті.
Увага! З огляду на наведену вище позицію фахівців, на думку автора, варто заглядати до статутів незалежно від того, чи є у витягу з ЄДР вказівка на наявність обмежень керівника, чи ні.
Тож за таких обставин першоджерелом слід вважати все ж таки інформацію зі самого статуту, а не дані ЄДР.
Приклад 2 Від моменту досягнення певних домовленостей щодо укладення угоди до моменту її підписання минув деякий час. Цілком імовірно, що обсяг повноважень керівника міг бути переглянутий і право підписувати саме цю угоду керівник втратив. Як переконатися, що такі зміни справді відбулися, за відсутності будь-яких змін у ЄДР?
Насамперед зазначимо, що такі питання виникають тому, що Закон про держреєстрацію поділяє відомості на такі, що підлягають держреєстрації (обов'язковому внесенню до ЄДР), та такі, що мають вноситися до реєстру (тобто фактично поставлені у залежність від бажання госпсуб'єкта). Принаймні, такий підхід до розподілу інформації, яка підлягає державній реєстрації та яка вноситься до ЄДР через реєстраційні картки, застосовується ВАСУ (наприклад, ухвала від 12.03.2013 р. №К/9991/49997/11).
Але й тут не все просто. Скажімо, відомості про керівника, справді, слід вносити до ЄДР під час первинної реєстрації юрособи та у разі виникнення змін у складі виконавчого органу (керівника в одній особі). Проте, на нашу думку, призначення та зміна керівника із подальшим внесенням даних до ЄДР більше пов'язані з виконанням окремих вимог ПКУ. Зокрема, взяття юрособи на облік ДПI як платника податків або внесення змін до облікових даних платника податків тепер безпосередньо прив'язані до держреєстраторів, що підтверджується випискою з ЄДР.
На відміну від даних про керівника, інформація про наявність обмежень його повноважень не є обов'язковою (вноситься до реєстру як інформативні дані). Вона потрапляє до ЄДР через реєстраційні картки, порядок заповнення яких не вимагає заповнювати всі її реквізити. Те саме стосується і змін, скажімо, в обсягу розпорядження майном та повноважень на укладення угод. Враховуючи, що Закон про держреєстрацію та ведення ЄДР протягом всіх останніх років постійно вдосконалювалися, все ж таки і досі дані про обмеження повноважень керівника можна побачити у витягу у вигляді вказівки «Дані відсутні».
У такому випадку мало би спрацювати правило, наведене у ч. 3 ст. 18 Закону про держреєстрацію, — щодо необізнаності контрагента про обмеження повноважень керівника. Але, як свідчить судова практика, госпсуб'єкти дотримуються думки, що необхідно враховувати наявність рішення загальних зборів про обмеження повноважень як їх законне волевиявлення станом на певну дату. Подальше внесення цього рішення до ЄДР не мало би впливати ні на законність прийнятого засновниками рішення, ні на його чинність у часі.
Суди мають різні позиції з цього питання.
Так, у справі №5009/1050/12 (постанова ВГСУ від 09.04.2013 р.) суд зазначає, що під час укладення договору керівник не мав правових підстав на його підписання, і це підтверджує рішення загальних зборів учасників. Отже, твердження сторін спору, що належним підтвердженням наявності чи відсутності повноважень керівника на укладення угод є саме витяг з ЄДР, є безпідставним. Суд вважає, що контрагенти у будь-якому випадку повинні перевіряти повноваження керівника.
В іншій справі суд не надав такому доказу, як рішення загальних зборів, юридичної ваги, оскільки до ЄДР не було внесено жодних відомостей про наявність обмежень керівника товариства на момент укладення (підписання) договору (постанова ВГСУ від 25.07.2012 р. у справі №5011-56/605-2012).
Висновок 3: під час укладення угод (особливо якщо цьому передували тривалі переговори) не завадить отримати витяг з ЄДР з даними щодо обмеження повноважень керівника. I незважаючи на додаткове застереження (суди все ж спираються на дані ЄДР), варто переконатись у наявності відповідних рішень загальних зборів (учасників ТОВ) щодо можливих змін у повноваженнях керівника (отримати офіційне письмове підтвердження).
Приклад 3 Рішенням загальних зборів керівника було звільнено і замість нього прийнято нового. Але ці відомості не було внесено до ЄДР. У цей же період новопризначений керівник уже з наступного дня після винесення рішення (з дати наказу про його вступ на посаду) підписував договори (угоди, контракти). Чи має він право підписувати угоди, якщо в ЄДР значаться дані його попередника?
У цьому випадку знову ж таки йдеться про повноваження керівника, але наявним є факт невнесення змін до ЄДР щодо керівника та його даних. До речі, ця ситуація не є винятковою. Вище ми зазначали, що строків, у які слід звернутися до держреєстратора у разі зміни керівника (виконавчого органу) чи обсягу його повноважень, не визначено.
Оскільки ми також звертали увагу, що ці зміни більше пов'язані з ПКУ, то за приписами його пункту 66.4 про такі зміни слід повідомити податкові органи протягом 10-ти днів з дня їх виникнення. Причому за недотримання цього строку встановлено відповідальність за п. 117.1 ПКУ.
Водночас все це стосується лише податкових органів та жодним чином не мало би впливати на господарські відносини між госпсуб'єктами.
Але про ці зміни нині повідомляються не податкові органи, а держреєстратор. I доказом того, що ці зміни внесено до облікових даних платника податків податковими органами (які підтверджують їх шляхом надсилання повідомлень органами Міндоходів держреєстратору) є виписка.
Але ми змушені визнати, що ні ЦКУ, ні Закон про госптовариства не містять вимоги повідомляти держреєстратора про такі зміни і не встановлюють відповідних строків. А оскільки у нашій країні всі звикли до того, що відсутність примусу та подальшої відповідальності фактично прирівняно до відсутності обов'язку вчиняти певні дії, то ніхто особливо не поспішає. Тож ці 10 днів за ПКУ можуть бути як рятівною паличкою, так і спричинити серйозні неприємності з боку контрагентів, які у певний момент не визнають укладених договорів та оспорюватимуть факт їх укладення в суді.
Висновок 4: за таких обставин контрагентам слід самостійно подбати про свою обізнаність щодо повноважень керівника та його статусу як керівника через витребування протоколів, рішень загальних зборів тощо. Наявності самих лише виписок чи витягів з ЄДР може бути недостатньо у певний, хоча й досить невеличкий період часу. Проте сам факт наявності їх копії (або оригіналу: витяг можна замовити і про контрагента, а виписку — лише щодо себе) може або переконати, що ця особа є керівником та підтвердити його повноваження, або спонукати до витребування копії статуту.
Якщо звернутися до судової практики, то суди під час судових розглядів також намагаються збирати інші докази, крім даних ЄДР на момент укладення угод. Принаймні в одній справі щодо визнання договорів недійсними ВГСУ скерував справу на новий розгляд у зв'язку з необхідністю з'ясувати час, з якого юрособі стало відомо про ймовірне перевищення повноважень посадовою особою, та обставини, які це підтверджують. Під час укладення договорів установчі документи для ознайомлення не надавалися, про відповідні положення щодо повноважень керівника контрагенту стало відомо лише у процесі розгляду справи (постанова ВГСУ від 14.02.2012 р. у справі №16/507-46/309).
В іншій ситуації суд визнав дійсними повноваження керівника, якого було звільнено рішенням загальних зборів, проте відповідні зміни про якого станом на дату підписання угод не були зареєстровані в ЄДР. Тому у контрагента не було підстав сумніватися у праві керівника представляти юрособу та поставити свій підпис на бланку договору (постанова ВГСУ від 20.06.2013 р. у справі №5016/2913/2012(8/114).
Насамкінець...
Підсумовуючи наведене вище, зауважимо: з одного боку, призначення виконавчого органу чи керівника в одній особі є компетенцією власників (засновників) товариства, з іншого, — Закон про держреєстрацію вимагає зареєструвати цю дію шляхом внесення відомостей про керівника в ЄДР. Те саме стосується і змін керівного складу.
I визначальним у призначенні та зміні керівника, на думку автора, все-таки слід вважати рішення загальних зборів, а не факт реєстрації таких змін в ЄДР — це пов'язано із порядком ведення реєстру, а не з фактом офіціалізації певної особи на посаді керівника.
Щодо інформації про обсяг його повноважень, яка занесена до ЄДР, то вона є офіційною, достовірною, що у разі спору дозволяє посилатися на неї. Якщо цього немає в ЄДР, то всі ризики щодо наслідків за укладеними угодами з такою особою несе контрагент, який недостатньо уважно поставився до перевірки повної інформації стосовно керівника. Адже судова практика намагається йти шляхом надання переваги саме даним ЄДР як підтвердження чи спростування обізнаності контрагента про повноваження керівника та його особи. Подбати про себе мають самі госпсуб'єкти — закон лише вказує на можливі джерела отримання потрібної додаткової інформації для належного укладення угод та їх виконання.
Нормативна база
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- ГКУ— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
- Закон про госптовариства — Закон України від 19.09.91 р. №1576-XII «Про господарські товариства».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»