Є ситуації, коли сформоване від'ємне значення ПК з ПДВ у декларації з ПДВ відображається вже понад 1095 днів з моменту виникнення права на ПК з ПДВ. Постає запитання: чи має право платник ПДВ використовувати таке від'ємне значення з ПДВ у наступних періодах після закінчення 1095 днів? Одразу зауважимо: Міндоходів категорично проти.
Сума вхідного ПДВ включається до податкового кредиту з ПДВ у тих випадках, коли отримані товари/послуги використовують в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ПКУ). Звичайно ж, ПК з ПДВ буде лише за наявності у вас правильно оформленої податкової накладної чи інших документів, що дають право на ПК згідно з п. 201.11 ПКУ (п. 198.6 ПКУ).
Датою виникнення права на податковий кредит з ПДВ буде дата тієї події, що відбулася раніше:
— або дата списання коштів з банківського рахунка;
— або дата отримання товарів, послуг, підтверджених податковою накладною (п. 198.2 ПКУ).
Тож у більшості випадків суми ПДВ, сплачені (нараховані) підприємством за товари (послуги), потраплять до ПК з ПДВ за ПН незалежно від того, чи було сплачено за такі товари (послуги), чи ні. Такої прив'язки у ПКУ просто немає. Головне тут — щоб такі товари (послуги) використовувалися в оподатковуваних операціях у межах госпдільності.
Загальні правила поводження з ПК з ПДВ, який уже відображено у декларації, встановлено, зокрема, у ст. 200 ПКУ.
Сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою ПЗ з ПДВ (рядок 9 декларації з ПДВ) та сумою ПК з ПДВ (рядок 17 декларації з ПДВ), відображених у декларації з ПДВ1 за звітний (податковий) період (п. 200.1 ПКУ). Якщо ж після виконання цих арифметичних дій у платника ПДВ виникає від'ємне значення ПДВ (сума ПЗ з ПДВ менша від суми ПК з ПДВ за звітний податковий період) (відображаємо у рядку 19 декларації з ПДВ), то така сума враховується на зменшення суми податкового боргу з ПДВ (показуємо у рядку 20.1 декларації з ПДВ), що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у т. ч. розстроченого або відстроченого боргу) (п. 200.3 ПКУ). Якщо ж вам пощастило і ви не маєте податкового боргу, то таке від'ємне значення зараховується до складу ПК з ПДВ у наступному податковому періоді (рядок 20.2 декларації з ПДВ).
1 Форма декларації затверджена наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492.
Якщо ж і в наступному податковому періоді сума від'ємного значення не буде повністю використана для погашення ПЗ з ПДВ за такий період, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Держбюджету, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України — сумі ПЗ, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг (п. 200.4 ПКУ). Тут слід враховувати обмеження п. 200.5 ПКУ. Такі суми, що підлягають відшкодуванню з бюджету, можна отримати на рахунок платника ПДВ або ж спрямувати на зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, що виникнуть у наступних податкових періодах (п. 200.6 ПКУ). Відображають такі дані у рядку 23, а саме у рядках 23.1 та 23.2 декларації з ПДВ, звісно, на добровільних засадах (п. 200.6 ПКУ).
А ось суми, які не потрапили до розрахунку бюджетного відшкодування, платники ПДВ мають повне право використати для зменшення ПЗ з ПДВ у наступних податкових періодах. Суми ПК з ПДВ за товарами (послугами), які так і не були оплачені, за загальним алгоритмом декларації з ПДВ повинні потрапити до рядка 24. На це, зокрема, вказують і податківці — лист від 13.09.2012 р. №1868/0/61-12/15-3115 (№61/0/21-12/15-3110).
Часто буває так, що від'ємний показник ПДВ за минулі періоди досить довго повністю не використовується для погашення ПЗ з ПДВ за податкові періоди. Причини цього можуть бути різні, наприклад значний ПК з ПДВ, який виник у зв'язку з придбанням товарів/послуг (особливо на початку діяльності підприємства), і відповідно ПЗ з ПДВ за такі періоди виникали у досить незначній сумі. Або ж платники для заспокоєння перевіряльників спеціально не використовували (або використовували лише частково) від'ємне значення ПК з ПДВ.
Та все ж трапляється, що таке від'ємне значення ПДВ було сформовано понад 1095 днів тому. Чимало платників ПДВ стикалися з тим, що податківці вимагали такий від'ємний показник ПДВ, ПК з ПДВ за яким був сформований понад 1095 днів тому, зняти і надалі не використовувати для зменшення ПЗ з ПДВ до сплати до бюджету. I це незалежно від того, чи таке від'ємне значення сформоване з ПК з ПДВ за товарами (послугами), які було оплачено, чи за товарами (послугами), які не було оплачено. Підстав для такого фіскального твердження у розділі V ПКУ не знайти.
Проте варто врахувати, що у разі несплати за товари (послуги) податківці категорично радять сторнувати від'ємне значення ПДВ (у рядку 24 декларації з ПДВ), якому вже понад 1095 днів (минув строк позовної давності згідно зі ст. 257 ЦКУ). Зокрема, перевіряльники стверджують, що такі товари (роботи, послуги) після закінчення строку позовної давності набувають статусу безкоштовно отриманих. Адже за п. 198.3 ПКУ податковий кредит з ПДВ звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій — не вище від рівня звичайних цін, відповідно до ст. 39 ПКУ), у зв'язку з придбанням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг. А отже, за логікою податківців, придбання не було. Свою позицію з цього питання ДПСУ висловила у листах від 16.05.2012 р. №13869/7/15-3417-16 та від 06.04.2012 р. №10155/7/15-3417-03, а також у ЄБПЗ, підкатегорія 130.25.
Але платники ПДВ мають контраргументи. Бо згідно з пп. 14.1.13 ПКУ до безоплатно наданих товарів (робіт, послуг) належать:
а) товари, що надаються за договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошової чи іншої компенсації вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без вимоги щодо компенсації їхньої вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання та використані нею.
Згідно з вищенаведеним трактуванням отримані підприємством товари як у момент одержання, так і в момент закінчення строку позовної давності не належать до безоплатно наданих. Крім того, цілком можливо, що такі товари (послуги) ще будуть оплачені. Та й, найімовірніше, є первинний договір купівлі-продажу або принаймні листування чи рахунки між суб'єктами господарювання, які засвідчують факт узгодження оплати за поставлені товари (роботи, послуги). А отже, поки не буде документально засвідчено, що така поставка є безкоштовною і, що головне, немає вимоги оплати від постачальника, не варто говорити, що такі товари передано чи отримано безкоштовно. Адже попередньо було погоджено, що за такі товари (роботи, послуги) буде заплачено.
Є й судові рішення з цього питання на користь платників податків: наприклад ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012 р. у справі №2а/0270/3149/12 та ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 р. у справі №2а/0470/3511/12. У них, зокрема, сказано, що ПК з ПДВ коригувати не треба. Як аргумент на користь платників податків судді називають відсутність у ПКУ обов'язку коригувати ПК з ПДВ за операціями, за якими минув строк позовної давності. Як додатковий аргумент можна навести те, що постачальник цих товарів вчасно нарахував собі ПЗ та сплатив його до бюджету.
Тож, якщо податківці налаштовані фіскально, будьте готові до судових спорів, щоб обстояти своє право на від'ємні показники ПК з ПДВ.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»