Чи можливо включити до реєстру виданих та отриманих ПН та до складу податкового кредиту транспортний квиток за минулий період (січень, березень) за аналогією до ПН протягом 365 к. д.?
Відповідно до п. 201.11 ПКУ підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, є, зокрема, транспортний квиток, за умови, що він містить загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця. Останнє не стосується тих квитків, форма яких встановлена міжнародними стандартами, але у такому разі, на нашу думку, покупець — платник ПДВ зацікавлений отримати від продавця — платника ПДВ, в якого придбавається квиток, податкову накладну. На відміну від касового чека, за яким встановлено граничну межу протягом дня у сумі 240,00 грн з ПДВ, за транспортним квитком право на податковий кредит виникає незалежно від суми. У розділі II реєстру виданих та отриманих ПН у графі 5 зазначається вид документа з позначенням «ТК» — транспортний квиток.
Зверніть увагу: сьогодні досить великим попитом користуються технології електронних квитків. У цьому разі для відображення податкового кредиту є певні обмеження. Так, справді, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму, і це підтверджується ст. 8 Закону про електронні документи1. Але податківці все ж таки заперечують, заявляючи: оскільки електронний квиток не має матеріальної форми, він не може бути підставою для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ (див. лист ДПА у м. Києві від 25.07.2011 р. №7623/10/31-606). Тим, хто не бажає сперечатися з податківцями з цього приводу, рекомендуємо у такій ситуації звертатися з проханням про видачу ПН.
1 Закон України від 22.05.2003 р. №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг».
Водночас за нормою п. 198.6 ПКУ: «У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної». Отже, право на включення «запізнілого» ПДВ надається лише за податковими накладними та у встановленому часовому обмеженні.
I навряд чи у такій ситуації зможе виручити продавець, адже у нього, найімовірніше, ПН складена за щоденними підсумками операцій з типом причини 11 або як постачання неплатникові податку з типом причини 02. Хоча теоретично, з одного боку, ПКУ не встановлено, в який термін покупець може звертатися за податковою накладною, але прописано, що продавець повинен її надати за зверненням покупця. Законодавство не заперечує права покупця отримати потрібну йому податкову накладну. З іншого боку, якщо вже минули строки для подання декларації за цей звітний період, а за умовами запитання це давніші транспортні квитки, продавець має право відмовити надати податкову накладну (адже йому доведеться здійснювати низку виправлень у своєму обліку). I подавати скаргу через додаток Д8 підстав покупець не має, адже така скарга подається за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на ПК.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»