• Посилання скопійовано

Податківці не мають права доступу до житла громадян без рішення суду, навіть якщо громадянин — підприємець

ФОП зареєстрована за своєю домашньою адресою. Чи можуть до неї приходити додому з перевірками? Було багато різних розмов, що можуть «вриватися» до помешкання та заарештовувати майно. Чи правда це?

Згадані розмови активізувалися після прийняття Конституційним Судом України рішення від 12 червня 2012 р. №13-рп/2012 щодо конституційності окремих положень Податкового кодексу України. За поданням народних депутатів, Конституційний Суд України вирішив, що Конституції відповідає проголошений у ПКУ обов'язок платника податків допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом (пп. 16.1.13 ПКУ) і кореспондуючого з цим обов'язком права зазначених органів доступу до таких приміщень (пп. 20.1.11 ПКУ). Адже питання стосується перевірок саме ФОП, а перевірка, що проводиться податковими органами, відповідно до вимог п. 75.1 ПКУ, загалом, може проводитись або у приміщенні податкового органу (коли йдеться про невиїзну перевірку), або за місцезнаходженням платника податків (коли йдеться про виїзну перевірку). Причому місцезнаходження платника податків, зважаючи на приписи п. 45.1 ПКУ, прив'язують до місця реєстрації ФОП як СГД.

Як бачимо, наведені у рішенні КСУ норми містять такі винятки, як «житло громадян», тобто до такого житла податковий орган не має права доступу, навіть якщо воно використовується для одержання доходів чи провадження господарської діяльності.

Річ у тім, що, відповідно до ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Проте найбільше розмов у пресі спричинило визнання конституційними пп. 94.2.2, 94.2.5 ПКУ, згідно з якими адміністративний арешт майна платника податків може бути застосовано, якщо з'ясовується, що фізособа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон, а також якщо немає реєстрації особи як платника податків в органі ДПС, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або якщо платник податків, що отримав податкове повідомлення чи має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам.

Проте і щодо цих випадків законодавство не встановлює можливості для посадових осіб податкового органу входити до житла громадян та проводити у них огляд чи обшук без спеціального рішення суду. До речі, при застосуванні адміністративного арешту рішення про його застосування має бути перевірене судом протягом 96 годин (п. 94.10 ПКУ). Його перевірка здійснюється відповідно до ст. 183-3 КАС1. I право податкових органів просити суд надати дозвіл на проникнення до житла у цьому випадку в КАС не передбачено.

1 Кодекс адміністративного судочинства від 06.07.2005 р. №2747-IV.

Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., аудитор

До змісту номеру