«Свіжоспечений» Закон №50831 (опубліковано у «Голосі України» від 11.08.2012 р. №147) вносить чергові зміни до багатьох положень ПКУ.
Податковий кодекс з усіма змінами передплатники отримають наступного тижня. А у «ДК» №36 ми докладно розглянемо ці податкові новації та їхні наслідки для платників податків. Cьогодні ж пропонуємо вашій увазі експрес-огляд основних змін.
Більшість положень Закону №5083 набрали чинності з дня, наступного після дня опублікування (тобто з 12.08.2012 р.), крім окремих абзаців п. 89 розділу I Закону, які стосуються нових розділів ХVIII-1 та ХVIII-2 ПКУ і наберуть чинності з набранням чинності новим КПКУ (тобто з 20.11.2012 р.)2, та деяких положень, що набирають чинності з 1 січня 2013 року.
Сама назва Закону №5083 може ввести в оману — адже з неї зовсім не випливає, що проведення адмінреформи може зумовити істотні зміни в оподаткуванні. А внесені Законом №5083 до ПКУ зміни є важливими!
Зміни щодо структури та повноважень органів ДПС
Пунктом 3 розділу II Закону №5083 скасовується дія Закону про ДПС3, а відповідні норми щодо компетенції працівників податкових органів перенесені до ПКУ. I зробити це слід було вже давно: адже з прийняттям ПКУ втратили чинність усі податкові закони, крім Закону про ДПС. Тепер настала і його черга.
1 Закон України від 05.07.2012 р. №5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні».
2 Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. №4651-VI. Опубліковано у «Голосі України» від 19.05.2012 р. №90 — 91. Набирає чинності через 6 місяців з дня його опублікування (тобто з 20.11.2012 р.), крім деяких положень, для яких передбачено особливий порядок введення в дію. Попередній КПКУ від 28.12.60 р. втрачає чинність з 20.11.2012 р. відповідно до нового КПКУ №4651.
3 Закон від 04.12.90 р. №509-ХII «Про державну податкову службу в Україні».
Функції органів ДПС виокремлено у новій ст. 19-1 ПКУ, якою доповнено розділ I ПКУ, а також Кодекс доповнюється новими розділами XVIII-1 та XVIII-2. Розділ XVIII-1 ПКУ присвячується врегулюванню деяких особливостей правового статусу посадових осіб органів ДПС, а розділ XVIII-2 стосується податкової міліції.
Функції та структура органів ДПС. Тепер загальні функції податкових органів визначатимуться у ст. 19-1 ПКУ, а їхні права встановлено (як і раніше) у ст. 20 ПКУ. У зв'язку з проведенням адмінреформи в оновленому ПКУ не буде визначено назву центрального органу ДПС. Він іменується як «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики», а центральний митний орган — «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи».
Зміни у структурі органів ДПС стосуються встановлення додаткових органів ДПС, а саме: на сьогодні на другому (обласному) рівні маємо податкові органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, а тепер — матимемо такі органи ще й в округах (на два і більше регіони). Проте, певно, це не буде додатковий рівень податкових органів, — можливо, це буде своєрідний аналог міжрайонних ДПI, але на обласному рівні (тобто міжобласний орган ДПС на декілька областей).
Також зазначимо, що значна частина нормотворчих функцій (затвердження різних форм декларацій і порядків) у сфері адміністрування податків змінами до Кодексу віднесено до компетенції Мінфіну. Щоправда, назву «Міністерство фінансів» замінено на «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики».
Оскарження рішень органів ДПС. Зверніть особливу увагу на те, що дворівнева структура адміністративного оскарження рішень контролюючих органів не змінилася. Проте, зважаючи на реорганізацію структури податкових органів та введення органів ДПС в округах, слід буде перед поданням скарги визначати, якому саме органу потрібно подавати скаргу. Остаточні рішення за скаргами в адміністративному порядку, як і раніше, прийматимуть центральні податковий та митний орган (проте, як уже зазначалося, тепер у законі немає їхніх офіційних назв (п. 56.10 ПКУ). А вимоги щодо оформлення скарги, порядок подання та їх розгляду встановлюватимуться не центральним податковим органом, а центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (тобто на сьогодні — Мінфіном). Ці зміни внесено до п. 56.20 ПКУ. На Мінфін, відповідно до оновленого п. 58.1 ПКУ, також покладається обов'язок встановлювати форму та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення та розрахунку грошового зобов'язання.
Крім того, з переліку прав податкових органів, визначених у ст. 20 ПКУ, вилучено здійснення контролю за наявністю свідоцтва про держреєстрацію юридичних та фізичних осіб — суб'єктів господарювання (зміни до пп. 20.1.29 ПКУ). Тобто скасовано одну з підстав для проведення фактичних перевірок.
Податкова міліція. Новий розділ XVIII-2 ПКУ стосується правового врегулювання статусу податкової міліції (далі — ПМ). При цьому структура ПМ залишилася попередньою. Відповідно до Закону №5083, підрозділи ПМ, як і раніше, утворюватимуться при податкових органах усіх рівнів (від ДПС до районних, міжрайонних та інших ДПI). Дещо змінилося формулювання одного із завдань ПМ. Якщо до таких завдань Закон про ДПС відносив «розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів», то тепер це завдання сформульоване так: «розшук осіб, які переховуються від слідства та суду від кримінальних та інших правопорушень у сфері оподаткування та бюджетній сфері»1. Iнші завдання залишилися без істотних змін. Повноваження органів ПМ перенесено зі ст. 21 Закону про ДПС до ст. 350 ПКУ та доповнено новими завданнями, які стосуються злочинів, скоєних у бюджетній сфері.
1 Докладніше це питання буде розглянуто у «ДК» №36/2012.
Перелік прав, що надаються посадовим особам податкової міліції, як відомо, було визначено змінами, внесеними при прийнятті ПКУ до Закону про ДПС (відповідно до Закону від 02.12.2010 р. №2756-VI). Тож тепер перелік цих прав не змінився - просто відповідна норма перенесена до ПКУ.
До речі, зміни ПКУ, які регламентують функції органів ДПС та діяльність податкової міліції, набирають чинності з наступного дня після опублікування, тобто з 12.08.2012 р. Проте частина завдань податкової міліції (визначені пп. 350.1.1 — 350.1.3 ПКУ) будуть покладені на неї з набранням чинності новим КПКУ, тобто з 20.11.2012 р.
Зміни щодо податку на прибуток
Відповідно до Закону №5083, звітність з податку на прибуток та сплата податкових зобов'язань з цього податку з 01.01.2013 р. матимуть свої особливості. У зв'язку з цим з 01.01.2013 р. п. 57.1 ПКУ буде доповнено новими абзацами.
1. Подання звітності. Вирішальним критерієм з точки зору подання звітності з 01.01.2013 р. для платників податку на прибуток буде величина доходів за останній річний звітний податковий період:
1) якщо такий дохід становитиме більше 10 мільйонів гривень, такі платники щомісяця повинні будуть сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток у порядку та в строки, встановлені для місячного податкового періоду, — у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік. При цьому такі платники протягом року декларацій не повинні подавати, але повинні сплачувати щомісячні авансові внески. Зазначені платники вперше з декларацією за 2012 рік повинні подати розрахунок щомісячних авансових внесків1. Форма цього розрахунку невідома. Цілком вірогідно, що це може бути окремий додаток до річної декларації. Слід врахувати, що «...дванадцятимісячний період сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік». Тобто у січні-лютому 2013 року розрахунок авансових внесків повинен відбуватися відповідно до оновленого п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ. А сплата таких внесків повинна бути «у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця». Щодо терміну подання річної звітності з податку на прибуток слід звернути увагу на п. 152.9 ПКУ, відповідно до якого базовим податковим періодом з метою розділу III ПКУ є календарний квартал. Зміни до цього пункту не внесено, тож відповідно до пп. 49.18.2 ПКУ навіть і річну звітність з податку на прибуток слід подавати протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Тобто за 2012 рік декларація з прибутку має бути подана не пізніше 9 лютого 2013 року (у зв'язку з тим, що ця дата припадає на вихідний день, останній день подання декларації — 11.02.2013 р.);
1 Якщо платники податку на прибуток є новоствореними, виробниками сільгосппродукції та неприбутковими установами (організаціями), вони не підпадають під авансову сплату податку на прибуток.
2) якщо у суб'єктів господарювання дохід не перевищує 10 мільйонів гривень, такі платники не сплачують авансових внесків та не подають податкової звітності з податку на прибуток протягом поточного звітного року. Тобто сплачують податок тільки за результатами річної декларації у строки, вказані у пп. 49.18.2 ПКУ.
Новостворені підприємства вперше подають річну звітність з податку прибуток за період з дати реєстрації та до закінчення календарного року. Авансові внески при цьому не сплачуються. А вже залежно від показників поданої першої декларації платник повинен буде сплачувати (або не сплачувати) авансові внески у наступному звітному році.
Крім того, Законом №5083 передбачено окремі правила звітності для збиткових підприємств або для тих, хто отримав «нульовий» прибуток. Докладніше про це — у наступних числах «ДК».
Щодо славнозвісного додатка ОК до декларації можемо потішити всіх платників: так, вилучено абз. 2 і 3 п. 152.3 ПКУ, які зобов'язували платника податку разом з відповідною декларацією з прибутку подавати органу ДПС перелік доходів та витрат у розрізі контрагентів-«єдиноподатників». Ця норма набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування закону, тобто з 12.08.2012 р., і вже звітуючись за 9 місяців додатка ОК подавати не потрібно.
2. Зміни в оподаткуванні. Багато змін до розділу III, утім, як і до інших розділів ПКУ, пов'язані з проведенням адміністративної реформи в Україні. Проте є й істотні, які стосуються окремих платників, зокрема підприємств залізничного транспорту. Такі зміни чинні з 12.08.2012 р.
Відредаговано також встановлений Законом від 24.05.2012 р. №4834-VI порядок відображення так званих старих збитків1, які утворилися станом на 01.01.2012 р. (з урахуванням збитків станом на 01.01.2011 р.). Згадаймо, що на повне погашення останньої 25-відсоткової частки старих збитків у 2015 році (25% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування) стояло обмеження. Детальніше див. у «ДК» №28/2012. З 12.08.2012 р. обмеження щодо погашення останньої 25%-ї частки старих збитків скасовано. Тобто остання 25% частка також має право враховуватися при визначенні ПЗ з прибутку у наступних періодах аж до повного погашення.
Зміни щодо єдиного податку
1. Групи платників ЄП. Завдяки змінам за умови відповідності протягом календарного року критеріям, установленим у п. 291.4 ПКУ, до груп платників ЄП з 12.08.2012 р. додано нові (з урахуванням обмежень, установлених п. 291.5 ПКУ). Це, зокрема:
п'ята група — фізособи-підприємці, які протягом календарного року не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20-ти. При цьому обсяг доходу не має перевищує 20 млн грн;
шоста група — юрособи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб та обсяг доходу не перевищує 20 млн грн.
2. Ставки ЄП. Тепер відповідно до п. 293.3 ПКУ відсоткова ставка ЄП для п'ятої (фізособи) і шостої (юрособи) груп платників ЄП становить:
7% доходу — у разі сплати ПДВ;
10% доходу — у разі включення ПДВ до складу ЄП.
Отже, бути платником ЄП та одночасно платником ПДВ може:
1) фізособа, яка належить до третьої або п'ятої групи ЄП, відповідно зі ставкою оподаткування 3 або 7% доходу;
2) юрособа, що належить до четвертої або шостої групи ЄП, відповідно також зі ставкою оподаткування 3 або 7% доходу.
Є свіжі новини і для «ювелірників». У зв'язку з цим згадаймо, що Законом №4834 з 1 липня 2012 року для них було встановлено ставку ЄП у розмірі 5%. А з 12.08.2012 р. «ювелірники» можуть застосовувати ставку ЄП 5% або 10% без сплати ПДВ (пп. 293.3.2 ПКУ). Тобто «ювелірники» не можуть бути платниками ПДВ!
Законом №5083, зокрема, встановлено (зміни до пп. 2 пп. 298.2.3 ПКУ), що у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, визначеного пп. 4 п. 291.4 ПКУ (5 млн грн), платниками четвертої групи, які використали право на застосування іншої ставки, встановленої для шостої групи, їх обов'язок — перейти на сплату інших податків і зборів — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.2
3. Новостворені суб'єкти господарювання. Відповідно до оновленого абз. 2 пп. 298.1.2 ПКУ, новостворені СГД, які обирають ставку ЄП для третьої — шостої групи, можуть стати «спрощенцями» з дня їх держреєстрації, за умови, що протягом 10 днів3 з дня такої реєстрації подали до органу ДПС заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.
1 Про них ми писали у «ДК» №28/2012.
2 Внесено зміни також і до пп. 1 пп. 298.2.3 ПКУ, які стосуються платників першої — третьої груп. Докладніше про це — у «ДК» №36/2012.
3 Зверніть увагу: норма не уточнює, які це дні — робочі чи календарні.
Нагадаємо, що ті новостворені ФОП, які хочуть зареєструватися платниками ЄП першої або другої групи, повинні подати заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та відповідної ставки ЄП до закінчення місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація (пп. 298.1.2 ПКУ).
Зміни щодо «спрощенців» набрали чинності з 12.08.2012 р.
Зміни щодо податку на додану вартість
1. Реєстрація платником ПДВ та ЄП. Визначення терміна «особа» (пп. 14.1.139 ПКУ) з метою розділу V ПКУ, до якого нещодавно Законом №4834 вже вносилися зміни, коментованим Законом №5083 було відкориговано у зв'язку із впровадженням нових груп «єдиноподатників» та ставок ЄП. Відповідно, тепер під визначення «особа» підпадають платники ЄП за ставкою 5% (або 10%), які добровільно переходять на сплату ЄП за ставкою 3% (або 7%).
Отже, відтепер бути платником ЄП та одночасно платником ПДВ може:
1) фізособа, яка належить до третьої або п'ятої групи ЄП, відповідно зі ставкою оподаткування 3 або 7% доходу;
2) юрособа, що належить до четвертої або шостої групи ЄП, відповідно також зі ставкою 3 або 7% доходу.
Реєстрація платником ПДВ для платників ЄП можлива лише у разі бажання такої особи обрати ставку ЄП 3% або 7%. Як такої обов'язкової реєстрації платником ПДВ для платників ЄП немає, навіть якщо обсяг оподатковуваних операцій сягнув граничних 300 тис. грн. Тобто перебування на ставці ЄП 5% та 10% не передбачає обов'язкової реєстрації особи платником ПДВ.
За бажанням можливо змінити ставку ЄП з 5% або 10% на 3% або 7% без проблем. При цьому слід подати заяву на реєстрацію за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Порядку №13941) за місцем своєї реєстрації.
2. Обов'язкові реквізити ПН. Перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної встановлено п. 201.1 ПКУ. Завдяки змінам з 12.08.2012 р. до них належить, серед інших, «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України» (пп. «ї» п. 201.1 ПКУ). Нагадаємо, що обов'язкові реквізити ПН зазначають в окремих рядках ПН.
Безумовно, така зміна передбачає і зміну форми ПН. Наразі форму ПН, затверджену Наказом №13792, не змінено, тож «новий реквізит», на думку редакції, можна зазначати у графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця».
Проте цей реквізит можна проставляти й у графі 4 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» податкової накладної. Щодо зазначення у ПН нового обов'язкового реквізиту при здійсненні постачання залишків імпортованого товару продавцем-посередником, який не був безпосереднім імпортером, наразі незрозуміло, на якій підставі він може це зробити: адже такий платник не має інформації стосовно митної декларації імпортера! Незрозумілою також є ситуація, якщо здійснюється постачання «залежалого» імпортного товару — адже і в цьому випадку митної декларації вже може не бути фізично. Нам залишається тільки зачекати на роз'яснення ДПСУ та сподіватися, що нова форма ПН буде затверджена незабаром. Отже, з 12.08.2012 р. на всіх етапах продажу «неукраїнських товарів» продавці зобов'язані у ПН зазначати додатковий новий обов'язковий реквізит.
3. Автоматичне бюджетне відшкодування. Нагадаємо, платник ПДВ, який має право на БВ з ПДВ і подав заяву на БВ та відповідає критеріям, визначеним п. 200.19 ПКУ, має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку. Увага: критерії автоматичного БВ доповнено новою умовою: «великий платник податків не декларував від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року» (пп. 200.19.8 ПКУ). Відтепер, щоб мати право на автоматичне БВ, великим платникам податку потрібно враховувати новий додатковий критерій.
4. Iнші зміни. Відповідно до п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово до 1 січня 2014 року від обкладення ПДВ звільняються операції з постачання на митній території України, а також у митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД3.
1 Наказ Мінфіну від 07.11.2011 р. №1394 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість».
2 Наказ Мінфіну від 01.11.2011р. №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної».
3 Не звільняються від ПДВ операції з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, і такі операції оподатковуються податком у загальному порядку (абз. 4 п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).
Але перше постачання таких зернових і технічних культур сільськогосподарськими підприємствами — виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові і технічні культури у сільгосппідприємств-виробників, обкладається ПДВ. Змінами згадана норма, а точніше, її абзац перший доповнено винятком щодо звільнення від обкладення ПДВ, а саме: постачання зазначених вище зернових і технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з ПДВ оподатковуватиметься на загальних підставах. Нагадаємо, норми ст. 199 ПКУ щодо розподілу ПК з ПДВ за необоротними активами, на п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не поширюються, і весь ПДВ за необоротними активами, що використовуються у такій діяльності, відноситься повністю до складу ПК з ПДВ.
Усі зміни щодо ПДВ набрали чинності з 12 серпня 2012 року.
Податок на доходи фізичних осіб
1. Законом №5083 з 12.08.2012 р. збільшено розмір сум страхових платежів, які може сплатити за працівника роботодавець-резидент за недержавним пенсійним страхуванням або добровільним страхуванням життя такого працівника, без утримання з працівника ПДФО (зміни до пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ). Тепер він не становить розмір, визначений пп. 169.4.1 ПКУ (1500 грн у 2012 році), а дорівнює п'яти розмірам мінімальної зарплати, «встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік». Яку конкретно зарплату при цьому мав на увазі законотворець, наразі не зовсім зрозуміло, адже розмір мінімальної зарплати змінюється протягом року. Це положення потребує уточнень з боку податківців, а на нашу думку, це може бути розмір мінімальної зарплати, який діє на початок місяця, за який сплачуються страхові платежі.
2. З 01.01.2013 р. дохід від продажу фізособами брухту чорних металів не обкладатиметься ПДФО (зміни до пп. 164.2.18 ПКУ). Також оновлено редакцію пп. 165.1.25 ПКУ, відповідно до якого раніше можна було не відносити до складу оподатковуваного доходу фізособи суму доходу, отриманого за здану (продану) вторинну сировину та побутові відходи, за брухт дорогоцінних металів, проданий НБУ. У новій редакції цього підпункту до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, «сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України».
3. З 12.08.2012 р. відповідно до оновленого пп. 165.1.52 ПКУ, від обкладення ПДФО звільняється інвестиційний прибуток не лише від операцій з борговими зобов'язаннями НБУ, а й за «казначейськими зобов'язаннями України, емітованими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти». Аналіз змін — у «ДК» №36/2012.
4. З 12.08.2012 р. за ставкою 5% відтепер оподатковуватимуться доходи у вигляді інвестиційного прибутку від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у т. ч. від зміни курсу іноземної валюти (п. 167.2 ПКУ).
Зміни щодо плати за надра
1. Фактична ціна реалізації природного газу. Згадаймо, що Законом від 24.05.2012 р. №4834-VI було внесено кардинальні зміни щодо справляння плати за надра. У зв'язку з цим звертаємо вашу увагу: зміни, внесені Законом №4834, будуть внесені до розділу ХI ПКУ з 01.01.2013 р. I тепер Закон №5083 до цих ще не внесених змін вносить нові зміни. Тобто Закон №4834 говорив, що з 01.01.2013 р. за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначатиметься вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини), але крім нафти, конденсату (це зміни Закону №4834). Тепер, з урахуванням Закону №5083, буде: «крім вуглеводневої сировини». Тобто вартість відповідного виду вуглеводневої сировини з 01.01.2013 р. визначатиметься виключно за фактичними цінами реалізації. Саме тому Закон №5803 дає визначення ще й для фактичної ціни реалізації газу. При цьому фактична ціна формуватиметься з 01.01.2013 р. по-різному:
а) для газу природного, що відповідає умові, визначеній у пп. 263.11.51 ПКУ, фактичною ціною реалізації є закупівельна ціна, встановлена національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики для кожного суб'єкта господарювання (який відповідає критеріям, визначеним ст. 10 Закону України від 08.07.2010 р. №2467-VI «Про засади функціонування ринку природного газу»);
1 Це визначення у ПКУ залишилося без змін.
б) для іншого газу природного, видобутого іншими, ніж визначені ст. 10 Закону №2467 категорії газодобувачів, фактичною ціною реалізації є середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період.
Визначення ціни реалізації імпортного природного газу
Середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період, обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та передається ним до 5 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує визначену ціну реалізації відповідної вуглеводневої сировини на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Підпункт 263.6.2 ПКУ (чинний з 01.01.2013 р.)
2. Ставки. Змінено також ставки плати за надра (у відсотках) за окремими позиціями, які стосуються газу природного, — з одночасним скасуванням обмежень щодо мінімуму (у гривнях). А також для нафти, конденсату, газу природного, у т. ч. газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейнового типу, газу колекторів щільних порід знову повернули коригувальні коефіцієнти, встановлені п. 263.10 ПКУ, яких не мало би бути з 01.01.2013 р. (зміни, внесені Законом №4834, мали би набрати чинності з 01.01.2013 р.). Коментований Закон №5803 повертає все назад з цього питання, тобто з 1 січня 2013 року і далі застосовуємо коригувальні коефіцієнти.
3. Строки подання звітності. Для добувачів вуглеводневої сировини з 01.01.2013 р. установлено новий строк подання податкових розрахунків з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до органу ДПС (зміни до пп. 263.11.1 ПКУ). Раніше це був календарний квартал, а з 01.01.2013 р. — календарний місяць. Відповідно зміняться і строки подання податкового звіту — раніше це було 40 календарних днів після закінчення податкового кварталу, а з 01.01.2013 р. — 20 календарних днів після закінчення місяця.
4. Строки сплати. До 31.12.2012 р., коли податковим періодом є податковий квартал, добувачі вуглеводневої сировини сплачують плату за користування надрами авансом до 30 числа кожного місяця поточного кварталу в розмірі 1/3 податкового зобов'язання попереднього кварталу. А з 01.01.2013 р., оскільки податковий розрахунок подаватиметься такими добувачами щомісяця і сплата податкового зобов'язання ними відбуватиметься за такими податковими розрахунками, потреби в авансовій сплаті вже немає, і її скасували, усунувши пп. 263.12.2 ПКУ та вилучивши слова «з урахуванням фактично сплачених авансових внесків» з пп. 263.12.1 ПКУ.
Як бачимо, щодо плати за користування надрами Законом №5083 відредаговано кардинальні зміни (внесені Законом №4834), які набирають чинності з 1 січня 2013 року.
Зміни щодо плати за землю
З 12 серпня 2012 р. до складу земельних ділянок, за які не сплачується податок за землю, додано земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, що відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов'язковість яких надана ВРУ, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (новий пп. 283.1.7 ПКУ).
Ті дипломатичні представництва, які користуються земельними ділянками на територіях та об'єктах історико-культурного призначення на платній основі, сплачуватимуть плату за землю на загальних підставах, але також із певною пільгою — до цієї плати згідно з новим абзацом четвертим п. 276.3 ПКУ не застосовуватимуться підвищувальні коефіцієнти, встановлені цим пунктом.
Наталія КУЦМІДА, «Дебет-Кредит»