Наше підприємство взяло в оренду торговельне приміщення. Перед використанням ми вирішили його відремонтувати власними силами. Та, на жаль, так склалося, що вже після 3-х місяців оренди власник розірвав з нами угоду через суд. Договором передбачено право проводити ремонт орендованого ОЗ, але в угоді не передбачено зобов'язання орендодавця компенсувати такі витрати в разі дострокового розірвання договору. Що нам робити з витратами на ремонт?
Насамперед нагадаємо: якщо договір оперативної оренди (лізингу) зобов'язує або дозволяє орендарю проводити ремонти об'єкта оперативної оренди (лізингу), частина вартості таких ремонтів та/або поліпшень у сумі, що перевищує віднесену на витрати згідно з п. 146.11 та 146.12 ПКУ, амортизується орендарем як окремий об'єкт у порядку, встановленому для групи ОЗ, до якої належить об'єкт оренди, що ремонтується (абз. 1 п. 146.19 ПКУ).
А у пунктах 146.11 та 146.12 ПКУ зазначено, що сума витрат, пов'язана з ремонтом об'єктів ОЗ, у т. ч. орендованих, у розмірі, який не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ, що підлягають амортизації, на початок звітного року (на 01.01.2012 р.), відноситься до витрат.
Тож якщо ми вклалися у 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ, що підлягають амортизації, на початок звітного року, то всі витрати на ремонт автоматично потраплять до податкових витрат, як це дозволяє зробити п. 146.12 ПКУ. Якщо ж витрати на ремонт перевищили зазначену межу, на суму перевищення слід створити віртуальний об'єкт ОЗ. При цьому, оскільки в нашому випадку об'єктом оренди є приміщення, новостворений віртуальний об'єкт ОЗ повинен належати до 3-ї групи. Амортизувати такий об'єкт можна буде вже з місяця, наступного за місяцем створення (введення в експлуатацію) такого умовного об'єкта ОЗ (п. 146.2 ПКУ). При цьому не слід забувати, що відповідно до пп. 145.1.2 ПКУ нарахування податкової амортизації здійснюють протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів. Строк корисного використання ОЗ встановлюється наказом по підприємству в момент визнання цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс). Однак такий строк не може бути меншим за мінімально допустимий, який наведено у п. 145.1 ПКУ. Для 3-ї групи це 20 років (див. також «ДК» №16/2012).
Слід пам'ятати, що такі витрати потраплять до податкових на підставі первинних документів (обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухобліку), що підтверджують здійснення платником податку витрат (абз. 1 п. 138.2 ПКУ). Тож після проведення ремонтних робіт потрібно оформити Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ф. №ОЗ-2) (див. також «ДК» №21/2012).
У разі повернення орендарем об'єкта оренди орендодавцю внаслідок закінчення дії орендного договору орендар у звітному періоді, в якому повертається такий ОЗ, повинен збільшити свої витрати на суму вартості умовного об'єкта ОЗ, яка амортизується (за умови, що такий об'єкт було створено), за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об'єкта основних засобів (пункти 146.16 та 146.20 ПКУ).
I найголовніше — жодних часових обмежень щодо права на віднесення до податкових витрат затрат на ремонт орендованого майна у ПКУ немає. Тому у вашій ситуації всі витрати, понесені на ремонт основного засобу, який у вас перебував лише 3 місяці, можна віднести на податкові витрати (за правилами, наведеними вище).
Василь БРЮХОВИЦЬКИЙ, «Дебет-Кредит»