При зміні в останні роки тендерного законодавства ми аналізували в основному ті з них, що стосувалися правового регулювання процедур державних закупівель. Сьогодні розглянемо особливості участі у таких закупівлях, а саме: у найскладнішій та публічній процедурі — конкурсних торгах. Сподіваємося, практичні поради, що містяться у статті, стануть у пригоді і учасникам процедур закупівель, і замовникам.
Iнформація щодо закупівель на веб-порталі
Закон №2289 у п. 12 ч.1 ст. 8 передбачає функціонування інформаційного веб-порталу уповноваженого органу з питань державних закупівель. Такий веб-портал розміщено в Iнтернеті за адресою: www.tender.me.gov.ua. Саме на цьому порталі розміщуються всі основні повідомлення про проведення процедур закупівель та інша інформація, передбачена законом. Водночас відповідна інформація публікується в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель».
Для доступу до оголошень та документації на порталі інтернет-користувачеві слід зареєструватися. Зробити це доволі просто — ввести повну назву, електронну адресу та інформацію про контактну особу. Реєстрація безкоштовна та не потребує підтвердження.
Фільтр у кожній рубриці на веб-порталі уможливлює пошук того чи іншого повідомлення за різними критеріями. Для учасника на стадії планування участі у закупівлі цікавим може бути насамперед відбір закупівель за галуззю.
Хто такий учасник процедури закупівлі
Учасник процедури закупівлі — фізична особа, в тому числі фізична особа — підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка письмово підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та/або подала пропозицію конкурсних торгів, або цінову пропозицію, або взяла участь у переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника.
Пункт 33 ч. 1 ст. 1 Закону №2289
Початок участі у закупівлі
Учасник, який бажає взяти участь у закупівлі, знаходить на веб-порталі інформацію про проведення процедури, що містить посилання, скориставшись яким можна потрапити до тексту оголошення про закупівлю. Це оголошення містить коротку інформацію про закупівлю, інформацію про замовника. На порталі до оголошення приєднується файл із документацією конкурсних торгів (далі — ДКТ).
Одержання конкурсної документації
Після завантаження ДКТ із веб-порталу можна докладно ознайомитися з її змістом. ДКТ, зокрема, містить кваліфікаційні критерії до учасників, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у т. ч. відповідну технічну специфікацію.
Проте на практиці доцільно подати безпосередньо комітету з конкурсних торгів запит про надання ним ДКТ. Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону №2289, така ДКТ безоплатно надсилається або надається замовником протягом 3 робочих днів з дня отримання відповідного запиту від будь-якої фізичної/юридичної особи.
До речі, учасник, який не подавав заявку про надання йому ДКТ, не позбавляється права участі у закупівлі. Але є ризик неправильного складання тендерних пропозицій (у разі якщо замовник внесе зміни до ДКТ, а учасник цього не відстежить).
Підготовка пропозиції конкурсних торгів
Після завантаження ДКТ з веб-порталу чи одержання від замовника слід уважно її вивчити. Одним із найперших елементів змісту документації конкурсних торгів стаття 22 Закону №2289 передбачає інструкцію з підготовки пропозицій конкурсних торгів.
До цієї інструкції відповідно до стандартної ДКТ (див. Наказ №919) належать елементи, що передбачають, зокрема:
1) порядок оформлення пропозиції конкурсних торгів;
2) зміст пропозиції конкурсних торгів учасника;
3) порядок забезпечення пропозиції конкурсних торгів;
4) строк, протягом якого пропозиції конкурсних торгів є дійсними.
При підготовці пропозицій конкурсних торгів треба дуже уважно дотримуватися всіх вимог ДКТ. Важливими є і такі тонкощі, як порядок поміщення пропозицій до конверта (конвертів може бути декілька), і порядок проставлення підписів та печаток (приклад 1), у т. ч. на конверті чи конвертах, зроблені на них написи (приклад 2). Другорядних питань тут немає, адже, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 29 Закону №2289, невідповідність пропозиції конкурсних торгів умовам підготовки документації конкурсних торгів — підстава для відхилення такої пропозиції.
Приклад 1 Відповідно до стандартної ДКТ, усі сторінки пропозиції конкурсних торгів учасника процедури закупівлі повинні бути пронумеровані та містити підпис уповноваженої посадової особи учасника процедури закупівлі, а також відбитки печатки. Згідно з примітками до цієї вимоги, вона не стосується учасників, які здійснюють діяльність без печатки відповідно до чинного законодавства, а також випадків подання оригіналів чи нотаріально засвідчених документів, виданих учаснику іншими організаціями (підприємствами, установами). Згідно з цією вимогою, решта документів мають містити підпис уповноваженої особи та печатку не лише наприкінці документа, а й на кожній сторінці.
Приклад 2 Згідно зі стандартною ДКТ, пропозиція конкурсних торгів запечатується в одному конверті, який у місцях склеювання повинен містити відбитки печатки учасника процедури закупівлі. На конверті має бути зазначено: повне найменування та місцезнаходження замовника; назву предмета закупівлі відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів; повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) учасника процедури закупівлі, його місцезнаходження (місце проживання), ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, номери контактних телефонів; маркування: «Не відкривати до _________ (зазначаються дата та час розкриття пропозицій конкурсних торгів»).
Проте, на відміну від стандартної ДКТ, вимогами ДКТ конкретного замовника може передбачатися й інший порядок поміщення конкурсної пропозиції до конверта — поміщення до двох конвертів, надання пропозиції в оригіналі та копії тощо. Одне слово, учасник торгів, подаючи пропозицію, обов'язково перевіряє, чи дотримано всіх вимог щодо її оформлення.
Роз'яснення щодо ДКТ
Якщо учаснику незрозуміло, яким чином оформлювати ті чи інші документи або як підтвердити ті чи інші критерії, доцільно звернутися за відповідними роз'ясненнями. По-перше, їх, як правило, можна отримати у робочому порядку у відповідальних працівників замовника.
По-друге, якщо учасник сумнівається у точності розуміння вимог ДКТ, то, згідно з ч. 1 ст. 23 Закону №2289, він має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання пропозицій конкурсних торгів звернутися до замовника за роз'ясненнями щодо ДКТ. Замовник повинен надати роз'яснення на запит протягом 3-х днів з дня його отримання всім особам, яким було надано документацію конкурсних торгів. Зверніть увагу: право запитувати роз'яснення мають лише учасники, які отримали ДКТ від замовника. Замовник також може проводити збори з метою роз'яснення будь-яких запитів щодо ДКТ із веденням протоколу.
Зміни до ДКТ
Частина 2 ст. 23 Закону №2289 передбачає право замовника з власної ініціативи чи за результатами запитів внести зміни до ДКТ. При цьому строк подання та розкриття пропозицій конкурсних торгів продовжується не менш ніж на 7 днів. Про це протягом 1 р. д. з дня прийняття рішення про внесення змін письмово повідомляють усіх осіб, яким було видано ДКТ.
Отже, як уже зазначалося, незважаючи на розміщення ДКТ на веб-порталі, одержання її на запит безпосередньо від замовника є доцільним, адже інакше учасник може вчасно не дізнатися про важливі зміни, що є для нього сприятливими (наприклад, скасування чи зміни умов тендерного забезпечення).
З огляду на це конкурсні пропозиції не варто подавати завчасу — краще робити це в останній чи передостанній день до встановленого граничного строку. Адже у разі можливих змін учасник мусить відкликати конкурсну пропозицію, а відтак — подати нову.
Подання пропозицій
Окрім згаданих вимог щодо подання пропозиції конкурсних торгів у конверті, ДКТ може передбачати подання окремих спеціальних форм, що додаються до ДКТ. Це, як правило, форми цінової пропозиції або форми додатків до пропозиції конкурсних торгів.
Подаючи цінову пропозицію, слід дотримуватися запропонованої в ДКТ форми, тобто обов'язково зазначити ціну закупівлі, запропоновану учасником на основі аналізу ДКТ, у т. ч. технічних специфікацій (технічного завдання), виділити ПДВ (проставити суму з ПДВ чи без ПДВ).
Підтвердження кваліфікації учасника
Для участі у процедурі закупівлі учасники повинні мати кваліфікаційні дані, що відповідають критеріям, визначеним згідно зі ст. 16 Закону №2289, та відповідати вимогам, установленим ст. 17 Закону №2289.
До кваліфікаційних критеріїв належать:
1) наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
2) наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів;
4) наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами).
У ДКТ, згідно з ч. 3 ст. 16 Закону №2289, зазначається, які конкретно документи мають бути надані учасником для підтвердження відповідності цим критеріям. Це можуть бути установчі документи, довідки, звіти чи копії звітів, рекомендації клієнтів тощо.
Багато критеріїв підтверджуються довідками або інформацією у довільній формі. У цьому разі слід проконтролювати, щоб у цих документах містилася інформація, яку вимагає конкретна норма ДКТ (приклади 3, 4). Якщо ДКТ не передбачає порядку оформлення відповідної довідки, вона зазвичай викладається на бланку підприємства (при наявності), підписується керівником та скріплюється печаткою.
Якщо подання тих чи інших документів не передбачено чинним законодавством для такого учасника, ці документи не подаються. Але у такому разі учаснику доцільно зазначити про це у довідці, складеній у довільній формі, у відповідній частині своєї конкурсної пропозиції.
Приклад 3 ДКТ може передбачати, наприклад, подання учасником довідки у довільній формі з інформацією про наявність у нього відповідного обладнання та матеріально-технічної бази (у власності, в оренді та ін.), необхідної для виконання робіт, що є предметом закупівлі. У відповідному розділі ДКТ може міститися вимога, щоб у такій довідці зазначалися, наприклад, відомості про наявність певних машин і механізмів, транспорту (перелік, модель, рік випуску, технічний стан, власна чи орендована) тощо. У цьому разі слід проконтролювати наявність у довідці повної інформації за кожною з наведених вимог.
Приклад 4 ДКТ може вимагати надання учасником довідки у довільній формі про те, що він не вчиняв нічого такого, що б давало замовникові підстави, передбачені ст. 17 Закону №2289, для відмови йому в участі у процедурі. У такому разі теж надається довідка у довільній формі про те, що посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду у будь-якій формі учасник не пропонував, не давав і не погоджувався дати, учасника не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення та іншу інформацію (передбачену ст. 17 Закону №2289).
Забезпечення у сфері закупівель
Закон №2289 передбачає два різні види забезпечень виконання обов'язків суб'єктів відносин у сфері державних закупівель: забезпечення пропозиції конкурсних торгів та забезпечення виконання договору про закупівлю.
Під забезпеченням пропозиції конкурсних торгів ст. 1 Закону №2289 розуміє надання учасником замовнику гарантій виконання своїх зобов'язань у зв'язку з поданням пропозиції конкурсних торгів. До можливих способів забезпечення належать: порука, гарантія, застава, завдаток, депозит. Найчастіше замовники на практиці використовують поруку або гарантію. Порядок надання та повернення таких забезпечень, а також випадки, коли вони не повертаються, визначаються у ст. 24 Закону №2289.
Під забезпеченням виконання договору про закупівлю розуміється надання учасником замовнику гарантій виконання своїх зобов'язань за договором про закупівлю. Використовуються всі вищеперелічені можливі види забезпечення, а також неустойка. Порядок надання та повернення таких забезпечень визначається у ст. 26 Закону №2289.
Розмір, вид та умови надання забезпечень пропозицій конкурсних торгів, а також забезпечень виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає їх надання), повинні міститися у ДКТ.
Проте доцільність забезпечення пропозиції конкурсних торгів викликає найбільші сумніви. На думку багатьох фахівців, воно передбачене для обмеження кількості учасників. Насправді так і є: адже забезпечення конкурсних пропозицій дозволяє обмежити коло учасників лише тими особами, які мають реальні наміри взяти участь у закупівлі. Сумнівною є і доцільність спеціальних умов щодо забезпечення виконання договору. Обидва види забезпечень так чи інакше обумовлюють відволікання учасниками певних коштів і тому врешті-решт призводять до підвищення ціни товару (роботи, послуги).
Розкриття пропозицій
Порядок розкриття пропозицій конкурсних торгів регулюється статтею 27 Закону №2289. Розкриття здійснюється у день закінчення строку їх подання у час та в місці, що зазначені в оголошенні про проведення закупівлі. До участі у процедурі розкриття замовником допускаються всі учасники або їхні уповноважені представники.
До речі, уповноважені представники повинні мати відповідні повноваження. Також замовник може зажадати від представника пред'явлення паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу.
Під час розкриття перевіряється наявність чи відсутність усіх необхідних документів, передбачених ДКТ, а також оголошуються найменування та місцезнаходження кожного учасника, ціна кожної пропозиції конкурсних торгів або частини предмета закупівлі (лота).
Під час процедури розкриття ведеться протокол, що підписується членами комітету з конкурсних торгів та учасниками, які беруть участь у процедурі розкриття, і підлягає оприлюдненню.
Перебуваючи на процедурі розкриття, представникам учасників слід уважно стежити за оголошенням учасників, що подали пропозиції, переліком наявних чи відсутніх документів (доцільно виписати перелік необхідних документів та відмічати їх наявність). До речі, на практиці трапляються випадки, коли на процедуру розкриття запрошують журналістів (з урахуванням ч. 4 ст. 9 Закону №2289 замовник зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ представників ЗМI на розкриття), а тому ведеться аудіо- чи відеозапис.
Оцінка пропозицій
Порядок розгляду і оцінки пропозицій конкурсних торгів визначено у ст. 28 Закону №2289. Нею передбачено, що замовник визначає переможця торгів з числа учасників, пропозиції конкурсних торгів яких не було відхилено згідно з Законом (у кількості не менше двох), на основі критеріїв та методики оцінки, зазначених у ДКТ.
Закон №2289 встановлює максимальний строк розгляду, оцінки та визначення переможця процедури закупівлі — 20 робочих днів з дня розкриття пропозицій конкурсних торгів. Це означає, що переможець може бути визначений як наступного дня, так і протягом місяця (20 робочих днів — це якраз майже місяць).
Відповідно до ст. 31Закону №2289, у день визначення переможця замовник акцептує пропозицію конкурсних торгів, що визнана найбільш економічно вигідною за результатами оцінки.
Акцепт пропозиції
Протягом 1 робочого дня з дня прийняття рішення про визначення переможця, відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону №2289, замовник повинен надіслати:
1) переможцю торгів повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів;
2) всім учасникам — письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням найменування та місцезнаходження учасника-переможця, пропозицію конкурсних торгів якого визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки.
Повідомлення про акцепт також підлягає опублікуванню в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель».
Не раніше ніж через 14 днів після такого опублікування у бюлетені і не пізніше 30 днів з дня акцепту пропозиції із переможцем укладається договір про закупівлю. Умови цього договору повинні повністю відповідати умовам ДКТ.
Оскарження процедур закупівель
Порядок оскарження процедур закупівлі регулюється у ст. 18 Закону №2289, а органом оскарження відповідно до п. 19 ч.1 ст. 1 Закону №2289 є Антимонопольний комітет України (АМК). Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону №2289, скарга може бути подана тільки особою, право чи законний інтерес якої порушено внаслідок незаконних рішення, дії чи бездіяльності замовника. Перед поданням скарги така особа не зобов'язана, але має право звернутися до замовника з вимогою про усунення порушень у процедурі закупівлі.
До речі, за подання скарги до АМК справляється плата у сумі 5 тис. грн — у разі оскарження процедури державної закупівлі товарів або послуг, 15 тис. грн — у разі оскарження процедури державної закупівлі робіт (постанова КМУ від 28.07.2010 р. №773).
Окрім цього, Законом №2289 установлено спеціальний строк давності для оскарження рішень, дій чи бездіяльності замовника до АМК. Скарги подаються не пізніше 14 днів з дня отримання суб'єктом оскарження повідомлення про відповідне рішення чи дію замовника, що порушує права чи законні інтереси скаржника, або з дня, коли йому стало відомо про порушення його прав чи законних інтересів прийнятим рішенням, дією чи бездіяльністю замовника, але до моменту укладення договору про закупівлю.
При поданні скарги до органу оскарження суб'єкт оскарження надсилає копію скарги замовнику, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржуються. Укладати договір про закупівлю під час процедури оскарження забороняється. Після укладення договору скарги розглядаються лише у судовому порядку.
Що далі?
До тендерного законодавства дуже часто вносяться зміни. У травні прийнятий і 17.06.2012 р. вже набрав чинності новий Закон «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» №4851-VI. Цим законом унесено зміни до Закону №2289 (зокрема, передбачено оприлюднення річного плану закупівель та змін до нього на сайті замовника чи головного розпорядника коштів протягом 5 робочіх днів з дня його затвердження). Окрім цього, Законом установлено низку винятків щодо застосування процедур, передбачених Законом №2289, деякими замовниками.
Крім того, Законом від 07.06.2012 р. №4917-VI, що набрав чинності з 08.07.2012 р., запроваджено нову процедуру закупівель — електронний реверсивний аукціон та передбачено можливість укладення договору про держзакупівлі в електронній формі. Крім того, Верховна Рада прийняла та передала на підпис Президенту Закон, що передбачає незастосування процедур закупівель при здійсненні закупівель державними підприємствами не за бюджетні кошти. Тож чекаємо на відповідні зміни.
Нормативна база
- Закон №2289 — Закон України від 01.06.2010 р. №2289-VI «Про здійснення державних закупівель».
- Наказ №919 — Наказ Мінекономіки від 26.07.2010 р. №919 «Про затвердження стандартної документації конкурсних торгів».
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., аудитор