Наші законотворці продовжують удосконалювати норми Податкового кодексу, хоча не минуло і року від попередніх масштабних змін до ПКУ, внесених славнозвісним Законом №36091 (див. «ДК» №33/2011). Верховна Рада Законом України від 24.05.2012 р. №48342 (далі — Закон №4834) внесла чергові зміни до ПКУ. Закон №4834, а отже і зміни до ПКУ, набирають чинності з 1 липня 2012 року, за невеликим винятком: деякі зміни набирають чинності або з 1 січня 2013 року, або одночасно з набранням чинності відповідними пов'язаними законами.
Загальні зміни
Усі зміни, внесені коментованим законом до ПКУ, певно, можна розподілити на категорії — позитивні, негативні та просто технічні.
1 Закон України від 07.07.2011 р. №3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України».
2 Закон опубліковано в «Голосі України» від 27.06.2012 р. №117.
Зміни, внесені до загального розділу ПКУ, та зміни, що стосуються адміністрування податків, такі:
1) черговий раз уточнюються деякі терміни, які використовуються у ПКУ, а саме: змін зазнали, зокрема, визначення відокремленого підрозділу, вуглеводневої сировини, особи — платника ПДВ, постачання товарів, прибудинкової території, розміщення відходів;
2) уточнено, що податковою адресою юрособи є місцезнаходження такої юрособи, а відомості про це мають бути в ЄДР юросіб та фізосіб-підприємців;
3) якщо на підприємстві немає особи, яка відповідає за ведення бухобліку, або у договорі з аудиторською фірмою (аудитором чи ФОП, що надає бухгалтерські послуги) не передбачено право підпису на звітності, то цілком достатньо лише підпису керівника. Тобто з 1 липня керівнику на податковій звітності двічі підписуватися не потрібно;
4) узагальнюючі податкові консультації можуть оприлюднюватися у тому числі через Iнтернет;
5) право податкової застави не застосовується і податкова вимога не надсилається (не вручається) платникові податків, якщо загальна сума податкового боргу не перевищує 20 н. м. д. г., що на сьогодні становить 340 грн (до змін — 1 н. м. д. г. — 17 грн);
6) зміни щодо порядку взяття на облік юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб органами ДПС: поки податкові органи не повідомлять державного реєстратора про взяття на облік такого суб'єкта господарювання як платника податків, виписку з ЄДР не отримаєте;
7) банки та інші фінансові установи відкривають поточні й інші рахунки платникам податків за наявності документів, виданих органами ДПС, що підтверджують взяття їх на облік у цих органах, або виписки з ЄДР;
8) уточнено, що нові форми податкових декларацій (розрахунків) набирають чинності для складання звітності за податковий період, наступний за періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.
Виконання умов ст. 79 ПКУ, якою встановлюються особливості проведення документальної невиїзної перевірки, надає посадовим особам податкового органу право розпочинати проведення документальної невиїзної перевірки.
Умови проведення документальної невиїзної перевірки
- Наявність підстав для проведення перевірки, визначених ст. 77 та 78 ПКУ.
- Надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку:
— копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки;
— письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Причому акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації не лише вручається особисто платникові податків чи його законним представникам, а й може надсилатися рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У разі проведення фактичних перевірок копію наказу про проведення такої перевірки можна вручати не лише платникові податків чи його представнику, а й особам, які фактично проводять розрахункові операції. А якщо результатом фактичної перевірки буде прийняття податкового повідомлення-рішення, то таке ППР приймається керівником (його заступником) ДПС протягом десяти робочих днів з дня реєстрації (надходження) акта такої фактичної перевірки до органу ДПС за основним місцем обліку платника податків (зміни внесені до п. 86.8 ПКУ).
Змінами передбачено нові штрафні санкції у разі несплати авансових внесків з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які накладаються у розмірі 50% суми податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, визначених за податковий (звітний) період, у якому такі аванси не були сплачені (ст. 126 ПКУ доповнено новим п. 126.2).
Докладніше про ці зміни можна буде прочитати у наступному номері «ДК».
Зміни щодо оподаткування прибутку підприємств
Змін у розділі III ПКУ зазнали статті, що відповідають за перелік як доходів, так і витрат. Найцікавіші зміни щодо податкових доходів такі:
1) до інших доходів буде включатися й отримана оплата товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених у період перебування платника на спрощеній системі оподаткування (новий пп. 135.5.14 ПКУ);
2) уточнено, що не відносяться до доходу кошти або майно, попередньо внесені до статутного капіталу і неповернуті засновнику/учаснику через те, що просто нема що (чим) повертати при припиненні діяльності такого платника шляхом ліквідації юрособи (пп. 136.1.13 ПКУ доповнено новим абзацом).
Зміни щодо витрат такі:
1) нерозподільні постійні загальновиробничі витрати, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції, визнаються витратами у період їх виникнення — уточнення зроблено у п. 138.4 ПКУ. Цю зміну, певно, можна вважати формально-нейтральною, бо і раніше загальновиробничі витрати відносилися до собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до П(С)БО 16, а там і так зазначено, що нерозподільні постійні загальновиробничі витрати визнаються витратами у період їх виникнення;
2) гарантовані постачальники (ліцензіати з постачання природного газу за регульованим тарифом) за касовим методом будуть визнавати деякі свої витрати, втім, як і за таким самим принципом деякі доходи згідно з новим п. 137.20 ПКУ;
3) до витрат на охорону праці можна відносити не лише витрати за переліком, що встановлюється Кабміном, а й за галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
Решта змін щодо прибутку такі:
1) уточнено, що амортизації підлягають у тому числі і витрати на виготовлення нематеріальних активів;
2) витрати пов'язані з 10% «ремонтним» лімітом визнаються просто витратами і не прив'язуються до витрат того періоду, в якому такий ремонт і поліпшення були здійснені;
3) зміни стосуються платників податку на прибуток, які мають відокремлені підрозділи та сплачують податок консолідовано, зокрема вилучено вимогу подавати податковому органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу розрахунок ПЗ щодо сплати консолідованого податку;
4) уточнено визначення «балансової вартості валюти» для операцій продажу-придбання іноземної валюти;
5) на страховиків (платників, діяльність яких оподатковується за ст. 156 ПКУ) поширюється обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів;
6) при будь-якій оплаті послуг реклами від нерезидента (не має значення, чи за себе, чи за посередницьким договором) треба нараховувати додаткові 20% податку відповідно до п. 160.7 ПКУ.
Цікава зміна, що стосується порядку відображення збитків, а точніше старих, а якщо ще точніше, то тих, що є відображені у платника у податковій звітності станом на 01.01.2012 р., — такі збитки ті платники, в яких дохід за 2011 рік менший від одного мільйона гривень, включатимуть у повній сумі до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року та наступних звітних (податкових) періодів до повного погашення такого від'ємного значення. Платники податку, в яких дохід за 2011 рік один мільйон гривень та більше, відображають від'ємне значення станом на 01.01.2012 р. (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік) не зразу і не повністю. Їм для відстрочення дається період з першого півріччя 2012 року і до закінчення 2015 року з розбивкою на чотири рівні частини (визначити 25%). Саме такими частинами платники податку повинні відображати щороку старі збитки до закінчення 2015 року. На таких «збиткових» платників покладається обов'язок вести окремий облік старих збитків та новоутворених (якщо такі будуть мати місце). У якій це має бути формі, наразі не відомо, найімовірніше — у довільній. Докладніше про відображення старих збитків — у наступних номерах «ДК».
Зміни щодо справляння ПДВ
Як ми вже писали, внесено зміни до визначення особи, яка може бути платником ПДВ. Тим самим зазнали змін і вимоги щодо добровільної реєстрації платником — фактично тепер для добровільної реєстрації платником ПДВ достатньо просто провадити оподатковувані операції — і все: ні обсяги, ні хто твій покупець, не має значення. Тобто добровільній реєстрації платником ПДВ — зелене світло. Відповідно до п. 183.9 ПКУ, завдяки внесеним змінам скорочено терміни реєстрації платником ПДВ в органах ДПС з 10 робочих днів до 5-ти. До негативу можна віднести зміни до п. 184.7 ПКУ щодо умовного постачання при анулюванні реєстрації платником ПДВ. Згаданий підпункт викладено у новій редакції, за якою на платника податку покладається обов'язок нарахувати собі ПЗ (терміна «умовне постачання» вже не буде) в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації щодо товарів/послуг, необоротних активів, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності на кінець періоду реєстрації і за якими попередньо платник відобразив собі ПК з ПДВ. Таке ПЗ треба нарахувати виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів.
Вимога визнати ПЗ в останньому звітному (податковому) періоді за невикористаними товарами/послугами, НА
Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку щодо яких включено до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Підпункт 184.7 ПКУ
Основні зміни щодо ПДВ такі:
1) уточнено базу оподаткування ПДВ для нарахування ПЗ за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу ПК, у разі якщо такі товари/послуги, НА почали використовуватися для здійснення операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що не є господарською діяльністю тощо. Причому якщо надалі такі товари/послуги, НА починають знову використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, то платник ПДВ може собі включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту суми ПДВ, розраховані виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до оновленого п. 189.1 ПКУ;
2) позитивна зміна у разі постачання квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу — чітко визначено базу оподаткування, якою є винагорода, що включає автостанційний збір, та не включається вартість перевезення, що перераховується перевізнику, і сума витрат на страхування пасажирів, яка перераховується страховій компанії (новий п. 189.13 ПКУ);
3) уточнено, що при імпорті товарів база оподаткування, не нижча від митної вартості, при подальшій реалізації стосується безпосереднього імпортера. А датою ПК у разі імпорту товарів (тільки товарів) буде «...дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу». Утім, тут нічого страшного немає, адже і так при розмитненні товарів спочатку треба сплатити суми ПДВ на митницю, і лише після цього на підставі МД платник матиме право на ПК з ПДВ;
4) підправлено порядок пропорційного віднесення сум ПДВ до ПК у разі розподілу за ст. 199 ПКУ. Причому при здійсненні операцій, передбачених пп. 197.1.28 ПКУ, розподіляти податковий кредит вхідного ПДВ не потрібно. Таке уточнення — великий плюс;
Звільнення від оподаткування
Звільняються від оподаткування операції з:
... постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету.
Підпункт 197.1.28 ПКУ
5) до бюджетного відшкодування можна подавати суми ПДВ, сплачені не лише у попередніх, а й у звітному періоді, що також дуже позитивно;
6) податкову накладну можна складати, а відповідно і надавати покупцю, як у паперовому вигляді, так і в електронній формі, звичайно, за дотримання певних умов;
7) період реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі ПН зменшено з двадцяти до п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою її складання. Увага! При буквальному читанні нових норм ПКУ для перехідних податкових накладних, з датою виписування до 1 липня, але на цю дату ще не зареєстрованих в Єдиному реєстрі, вже треба буде застосовувати новий термін реєстрації;
8) чергових змін зазнав порядок оподаткування турагентської діяльності, а саме п. 207.6 ПКУ викладено у новій редакції.
Зміни стосовно «спрощенців»
Хоча глава 1 розділ XIV ПКУ набрала чинності щойно з початку поточного року, проте і вона зазнала змін, причому досить істотних. Оглядово:
1) остаточно вирішено питання з так званими ювелірами, а точніше — тими суб'єктами, які «...здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння». Їм заборонено перебувати у другій групі платників ЄП. Вони можуть реєструватися лише у третій групі за ставкою 5%. Але, найімовірніше, скористатися новими нормами та зареєструватися платником ПДВ можна буде лише з IV кварталу цього року. Як і всім платникам ЄП — фізособам-підприємцям, — їм дозволено торгувати без РРО. Уточнення, а точніше виняток щодо такої «ювелірної» діяльності, зроблено і в переліку заборонених для ЄП видів діяльності, наведеному у пп. 291.5.1 ПКУ. Втім, змін зазнали і ще деякі види діяльності, а саме: уточнено, що платникам ЄП можна здійснювати реалізацію корисних копалин місцевого значення, кур'єрську діяльність та діяльність з надання послуг зв'язку, що не підлягає ліцензуванню;
2) датою списання кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, визнається доходом тільки у платника ЄП третьої групи, який є платником ПДВ, та платника ЄП четвертої групи;
3) наведено визначення безоплатно отриманих товарів для платника ЄП;
4) узгоджено дати реєстрації платником ПДВ та платником ЄП за ставкою 3%;
5) уточнено, що види діяльності за КВЕД009:2010 у заяві щодо сплати ЄП повинні зазначати лише ФОП першої та другої групи, причому немає вимоги зазначати у разі здійснення виробництва також види товару (продукції), що виробляються таким ФОП;
6) платнику ЄП дозволено за дотримання вимог, установлених ПКУ для попередньо обраної групи, самостійно перейти до іншої групи шляхом подання заяви до органу ДПС не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу;
7) у 2012 році не застосовуються ставка ЄП у розмірі 15% доходу та вимога щодо зміни системи оподаткування зі спрощеної на сплату всіх податків у разі здійснення діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника ЄП, віднесеного до першої або другої групи;
8) у 2012 році до платників ЄП за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати сум ЄП не застосовуються штрафні санкції (доповнено п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). Як і не застосовуються адміністративні стягнення (штрафи), передбачені ст. 164-1 КпАП, за неправильне заповнення у 2012 році платниками ЄП книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат (п. 4 розділу II Закону №4834);
9) з'ясовано питання щодо плати за спеціальне використання води, у разі якщо водокористувачі, зокрема юрособи (маються на увазі працівники таких ЮО), фізособи-підприємці та платники єдиного податку, використовують воду для задоволення виключно власних питних та санітарно-гігієнічних потреб. У цьому разі плата за воду не сплачується.
Зміни в обкладенні ПДФО
З 1 липня 2012 р. до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються і «виплати з державного бюджету, пов'язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» — пп. 164.2.14 ПКУ доповнено новим підпунктом «ґ». Оновлений пп. «а» пп. 164.2.17 ПКУ змінив умови визначення доходу, отриманого платником податку як додаткове благо. Не включається до доходу платника не лише сума пенсії, а й сума індексації такої пенсії, яку провели відповідно до закону. Спрощено порядок прийняття рішень профспілками про надання своїм членам виплат чи відшкодувань у встановленому пп. 169.4.1 ПКУ неоподатковуваному розмірі (на цей рік — 1500 грн). Відтепер такі виплати здійснюються за рішенням професійної спілки, її об'єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, а не у розмірах та на цілі, установлені загальними зборами членів профспілки, як це передбачалося пп. 165.1.47 ПКУ раніше.
Дуже позитивна зміна в оподаткуванні доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і полягає вона ось у чому. На суб'єкта господарювання, який здійснює виплати такому ФОП-загальнику, не покладається обов'язок утримувати ПДФО навіть у разі, якщо ФОП здійснює діяльність не у межах обраних ним видів діяльності. Тобто відстежувати, які види діяльності здійснює ФОП на загальній системі оподаткування, для обкладення ПДФО не потрібно. Чого не скажеш у разі нарахування ЄСВ за цивільно-правовим договором, укладеним з ФОП, адже роботи (послуги), що виконуються (надаються), мають відповідати видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Тож хоч-не-хоч, а відстежувати види діяльності, що здійснюються ФОП, треба — якщо не для ПДФО, то для ЄСВ.
Iнші зміни
Зміни до інших розділів ПКУ наведемо оглядово:
1) збір за першу реєстрацію ТЗ для вантажопасажирських автомобілів сплачується за ставками, встановленими для вантажних автомобілів;
2) затвердження форми та порядку подання інформації щодо здійснення обліку та реєстрації ТЗ покладено на Мінфін;
3) екоподаток за розміщення відходів сплачуватимуть лише ті, хто займається їх постійним розміщенням та/або захороненням на професійній основі, на підставі отриманого чинного дозволу;
4) змін зазнали деякі норми розділу Х ПКУ, який відповідає за порядок та сплату рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні. Зокрема, уточнено, що платником рентної плати під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення ЮО є уповноважена особа — один з учасників такого договору про спільну діяльність. А податковий розрахунок з рентної плати у такому випадку треба подавати вже починаючи з календарного місяця, наступного за місяцем, у якому такий договір про спільну діяльність зареєстровано в органах ДПС. З 01.01.2013 р. відповідно до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4834 згаданий розділ Х ПКУ зі всіма внесеними до нього змінами втратить чинність, а сам податок буде вилучено з переліку загальнодержавних податків та зборів, передбачених ст. 9 ПКУ;
5) розділ ХI ПКУ, який відповідає за порядок та сплату плати за користування надрами, також не залишився поза увагою. Зокрема, на платників плати за надра та уповноважену особу у разі здійснення спільної діяльності без створення ЮО, які видобувають нафту, конденсат, газ природний, у т. ч. газ, розчинений у нафті (нафтовий (попутний) газ), етан, пропан, бутан, покладено обов'язок сплачувати авансові внески з плати за користування надрами у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця (у лютому — до 28 або 29 числа) поточного кварталу. Розмір таких авансових внесків дорівнює третині суми ПЗ з плати за користування надрами, визначеної у податковому розрахунку за попередній податковий (звітний) період;
6) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, переноситься на 2013 рік;
7) уточнено, що у разі сплати збору за місця для паркування транспортних засобів, його треба сплачувати за місцезнаходженням об'єкта оподаткування;
8) стосовно суми туристичного збору уточнено, що його треба сплачувати за місцезнаходженням податкових агентів;
9) при визначенні бази оподаткування у разі плати за землю уточнено, що «рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом»;
10) сільськогосподарські товаровиробники, які обрали сплату фіксованого сільськогосподарського податку, для набуття і підтвердження статусу платника податку повинні щороку до 20 лютого, станом на 1 січня поточного року, подавати відповідні документи, перелічені у п. 308.1 ПКУ. Раніше термін подання був до 1 лютого;
11) з'ясовано питання щодо плати за спеціальне використання води, у разі якщо водокористувачі, зокрема юрособи (маються на увазі працівники таких ЮО), фізособи-підприємці та платники єдиного податку, використовують воду для задоволення виключно власних питних та санітарно-гігієнічних потреб. У цьому разі плата за воду не сплачується.
Докладніше про решту змін, з докладним аналізом та прикладами, читайте у наступному номері — спецвипуску «ДК».
Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»