• Посилання скопійовано

Договір на отримання поворотної фіндопомоги від нерезидента підлягає обов'язковій реєстрації НБУ

Підприємство — юрособа на загальній системі оподаткування отримало поворотну фінансову допомогу від нерезидента, який не є засновником. Як оподатковується ця операція і чи потрібно реєструвати такий договір у НБУ?

Відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ, поворотна фінансова допомога — сума коштів, що надійшла підприємству у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення. Допомога, отримана у коштах і на умовах повернення, з правового погляду є позикою (ст. 1046 ЦКУ). Порядок одержання позик від нерезидентів визначено Положенням №2701. Відповідно до п. 1.7 розділу I зазначеного Положення, договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань в іноземній валюті перед нерезидентами за залученими позиками, у т. ч. за поворотною фінансовою допомогою, підлягають обов'язковій реєстрації Нацбанком. Згідно з п. 1 Указу №734/992, реєстрація договорів здійснюється протягом семи робочих днів з дати надходження необхідних для реєстрації документів. Резидент-позичальник зобов'язаний зареєструвати договір до моменту фактичного одержання коштів. Реєстрація договору підтверджується реєстраційним свідоцтвом, що видається територіальними управліннями НБУ.

1 Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затверджене постановою НБУ від 17.06.2004 р. №270.

2 Указ Президента від 27.06.99 р. №734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства».

Зауважимо, що, відповідно до п. 2 Указу №734/99, у разі одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів до резидентів застосовуються фінансові санкції — штрафи у сумі, еквівалентній 1% розміру одержаного кредиту чи позики (перерахованій за курсом НБУ на день одержання кредиту), з подальшою обов'язковою реєстрацією зазначених договорів. Відповідно до норм Положення №270 та Указу №734/99 органи ДПС про такі договори повідомляти не потрібно.

Щодо податкового обліку поворотної фіндопомоги, то згідно з пп. 136.1.20 ПКУ основні суми отриманих позик, кредитів не враховуються у складі доходів підприємства з метою оподаткування. Відповідно витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів не включаються до складу витрат (пп. 139.1.4 ПКУ). Водночас якщо фіндопомогу, отриману від нерезидентів, не повернено до кінця звітного кварталу, непогашена сума враховується у складі доходів підприємства-позичальника. При цьому якщо в майбутніх звітних періодах підприємство повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину), підприємство повинно збільшити суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного періоду, в якому відбулося таке повернення (пп. 135.5.5 ПКУ). У декларації з прибутку сума у складі доходів відображається в рядку 03.12 додатка IД. Відповідно сума витрат з повернення фіндопомоги — у рядку 06.4.34 додатка IВ.

Зауважимо, що нерезидент може бути платником податку на прибуток. Наприклад, коли є постійне представництво. У цьому випадку оподаткування буде іншим — з нарахуванням умовних відсотків у позичальника на суму неповерненої допомоги (частини) станом на кінець звітного періоду (пп. 14.1.257 ПКУ). I нарешті, оскільки позика повертається коштами, при цьому заборгованість перед нерезидентом за отриманою поворотною фіндопомогою є монетарною статтею балансу, отже, на дату здійснення розрахунків і на дату балансу за нею визначаються курсові різниці відповідно до пп. 153.1.3 ПКУ.

Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру