Валютою контракту є долар США. Як врегулювати ситуацію, якщо оплату за цим зовнішньоекономічним договором було здійснено у валюті контракту, а ВМД оформлено в іншій валюті (японська єна)? Як зняти цей контракт з валютного контролю?
Порядок та умови укладення зовнішньоекономічного договору визначені Законом про ЗЕД1. Складаючи текст договору, сторони мають право використовувати міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій (наприклад, Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів — Iнкотермс), якщо це не заборонено законодавством. Згідно зі ст. 6 Закону про ЗЕД договір укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів2 наведено типову форму договору, що містить його основні умови. У розділах «Ціна та загальна вартість договору» та «Умови платежів» слід чітко визначити валюту ціни та валюту платежу. Відповідно до визначень, які наведені в Iнструкції №1363, валюта ціни — це будь-яка валюта, в якій встановлюється, згідно з умовами договору, ціна товару. Валюта платежу — це будь-яка валюта, в якій здійснюється, згідно з умовами договору, оплата товару. Валюта ціни (в нашому випадку це японська єна, яка зазначена у ВМД) відрізняється від валюти платежу (долар США, яким здійснено платіж). Спільна постанова КМУ та НБУ від 21.06.95 р. №444 стосовно незбігу валюти ціни та валюти платежу зазначає: «Якщо в договорі (контракті) валюта ціни не буде відповідати валюті платежу, у платіжних умовах договору (контракту) додатково зазначається курс перерахунку валюти ціни у валюту платежу». Пунктом 1.4 Iнструкції №136 визначено: «Якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни, то банк з метою контролю за повнотою розрахунків за цією операцією використовує передбачені у договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу».
1 Закон України від 16.04.91 р. №959-ХII «Про зовнішньоекономічну діяльність».
2 Затверджене наказом Мінекономіки від 06.09.2001 р. №201.
3 Iнструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. №136.
Тобто важливо, щоб ЗЕД-договір містив умови перерахунку валюти ціни у валюту платежу. Якщо договір не має таких умов, то варто підписати додаткову угоду до нього, де будуть зазначені умови щодо крос-курсу для проведення перерахунку валюти ціни у валюту платежу. Чинним законодавством України не заборонено самостійно визначати умовами договору порядок перерахунку валюти ціни у валюту платежу. Перевіряючи повноту розрахунків за валютною операцією, банк використовує передбачені в договорі умови перерахунку валюти ціни у валюту платежу. Якщо ж сторони не сформулюють необхідну умову договору або сформулюють її нечітко, то обслуговуючий банк згідно з п. 1.4 Iнструкції №136 для контролю за повнотою надходження валютної виручки використає курс, в даному випадку — на останню дату публікації у «Financial Times».
Таким чином, якщо сторони договору не розмежували валюту ціни та валюту платежу, необхідно укласти додаткову угоду до контракту, в якій передбачити, що поставка здійснюється у японських єнах, а оплата — в доларах США, та передбачити крос-курс перерахунку валют. Тільки в цьому разі вдасться зняти операцію з валютного контролю і не платити штрафні санкції. Наприклад, у додатковій угоді може бути таке речення: «Платіж має здійснюватися у доларах США за крос-курсом долар США/японська єна, який встановлюється у такому співвідношенні: 1 до 0,8749».
Любов ПРИЙМА, податковий консультант