• Посилання скопійовано

Назва посади може і не відповідати Класифікатору професій

Які наслідки того, що назва посади не збігається з назвою професії у Класифікаторі професій (ДК 003:2010)?

Таке питання виникає у наших читачів нерідко. Воно зумовлене тим, що у п. 2.14 Iнструкції №581, яка передбачає порядок ведення трудових книжок працівників, зазначено: «Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій». З огляду на це працівники відділів кадрів та інші відповідальні особи побоюються, що у разі невідповідності посади Класифікатору професій працівник матиме певні проблеми, зокрема під час призначення пенсії.

1 Iнструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. №58.

Однак докладніше ознайомлення з вимогами чинного законодавства змушує дійти зовсім протилежних висновків.

Відповідно до принципу свободи трудового договору, що випливає зі ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно зі ст. 21 КЗпП, трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства (установи, організації) або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові. Певні обов'язки має і роботодавець. Жоден акт чинного законодавства не зобов'язує працівників та роботодавців обирати для реалізації права на працю виключно роботу з переліку, що є у Класифікаторі професій. Зміна або скасування класифікаторів професій не може тягнути і не тягне за собою зміни чи припинення трудового договору або жодних юридичних наслідків для сторін трудового договору (а за останні 10 років ми мали щонайменше три державні класифікатори професій).

Iз цього випливає, що працівник може влаштуватися на будь-яку роботу, обумовлену трудовим договором, вільно укладеним між ним і роботодавцем. Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП, укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

А вже пункт 2.4 зазначеної Iнструкції №58 передбачає, що всі записи у трудовій книжці (у т.ч. і записи про приймання на роботу) вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), і повинні точно відповідати тексту такого наказу (розпорядження).

Iз цього послідовно випливає, що зміст вільної угоди між працівником і роботодавцем (трудового договору) під час її укладення має бути відтворений спочатку в наказі або розпорядженні про зарахування на роботу, а потім у суворій відповідності до нього перенесений до трудової книжки.

Таким чином, якщо в наказі про приймання на роботу відповідно до укладеного трудового договору зазначено посаду, якої немає у Класифікаторі, виникає дилема: якою нормою Iнструкції №58 скористатися: пунктом 2.4 (записавши назву посади відповідно до наказу) чи 2.14 (вибрати найбільш підходящу із Класифікатора)? На нашу думку, слід виконати приписи саме першої норми і внести до трудової книжки запис про приймання на роботу відповідно до наказу (адже видання наказу передбачено КЗпП, а Державним класифікатором професій — ні).

Так, наприклад, як це не дивно, до 2003 р. у Класифікаторі професій не було професії «юрист», проте була професія «юрисконсульт» (хоча вузи вже тоді готували і тепер готують юристів, а не юрисконсультів), а після внесення змін у класифікаторі є обидві професії. I найбільш класичний приклад: до 2002 р. Класифікатор передбачав посаду «менеджер» лише у готелях або підприємствах громадського харчування. Проте це не означає, що трудові договори десятків тисяч людей, які працювали на відповідних посадах, яких не було у Класифікаторі професій, є незаконними.

Наявність у Класифікаторі посади «директор фінансовий» не означає, що людина, яка працює на посаді «фінансовий директор», де змінено порядок слів, обіймає свою посаду незаконно. Є й інші законодавчі неузгодженості. Так, наприклад, якщо стаття 48 Закону України від 17.01.2002 р. №2984-III «Про вищу освіту» передбачає серед основних посад науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів посаду «професор», то Класифікатор професій передбачає на сьогодні посаду «професор кафедри». Чимало професій і посад, передбачених списками №1 і №2, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (які є доволі деталізованими), немає у чинному Класифікаторі професій. Наприклад, не знайдено1 у Класифікаторі таких посад, як оператор з дослідження свердловин, газогенераторник тощо.

1 Автор свідомо вживає термін «не знайдено», адже Класифікатор професій, по суті, не є нормативно-правовим актом, не встановлює правових норм і не зареєстрований у Мін'юсті юстиції, тож не можна бути впевненим у його автентичному тексті.

Щодо пенсійного законодавства, то наявність страхового стажу на сьогодні залежить не від найменування посади, а від суми страхових внесків та кількості періодів, за які їх сплачено. I лише для осіб, які мають спецстаж, що дає право на пільгову пенсію, важливий правильний запис про найменування у трудовій книжці. Але для таких осіб, як правило, відповідні посади і найменування робіт передбачено спеціальними нормативними актами, що регламентують особливості пенсійного забезпечення.

У підсумку слід визнати, що норма, наведена в п. 2.14 Iнструкції №58, з одного боку, є застарілою, а з іншого, — «напівмертвою», оскільки на практиці не діє. Тож доцільно відповідну норму вдосконалити. А працівники, які працюють на посадах (виконують роботи), що дають право на спеціальне пенсійне забезпечення, повинні стежити, щоб найменування посад у їхніх трудових книжках відповідало не Класифікатору професій, а спеціальному документу, що регламентує порядок призначення пенсій.

Завершуючи ж трудові відносини з тим чи іншим роботодавцем, доцільно мати не лише запис у трудовій книжці, але й відповідні довідки про виконувану роботу (а можливо, і про розмір заробітної плати).

Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., аудитор

До змісту номеру