Підприємство у 2011 році було платником податку на прибуток і ПДВ на загальних підставах. У 2011 році підприємство здійснювало операції, які як обкладаються, так і не обкладаються ПДВ, внаслідок чого протягом року здійснювалося пропорційне віднесення сум ПДВ до ПК. У 2012 році підприємство стало платником єдиного податку, статус платника ПДВ зберігся. Як підприємству у 2012 році відображати результати розподілу ПК з ПДВ (нас цікавить та частина ПДВ, яка не потрапляє до ПК)?
Перебування на спрощеній системі оподаткування, з одного боку, дає значні переваги і спрощує облік платника податку, з іншого — позбавляє деяких прав щодо оподаткування, у т. ч. права на податкові витрати, принаймні щодо придбаних товарів та послуг. Тобто якщо, згідно з пп. 139.1.6 ПКУ, платник податку на прибуток, зареєстрований платником ПДВ, має право відносити ПДВ, сплачений при придбанні товарів, робіт, послуг, у сумі, не включеній до ПК з ПДВ, на витрати з придбання таких товарів, робіт, послуг, то платник єдиного податку такого права не має.
Адже главою 1 р. ХIV ПКУ взагалі не передбачено ведення обліку таких податкових витрат. Об'єктом оподаткування «єдиноподатника», на відміну від платників, які перебувають на загальній системі оподаткування, є дохід, отриманий у грошовій формі, а не різниця між доходом і витратами.
Але щодо ОЗ ситуація дещо інша. Пунктом 292.2 ПКУ передбачено, що при продажу ОЗ юрособами — платниками єдиного податку дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких ОЗ, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу. Визначення терміна «балансова вартість ОЗ» наведено у пп. 14.1.9 ПКУ — це сума залишкової вартості таких ОЗ, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації. Але ПКУ не визначає, яка саме залишкова балансова вартість ОЗ мається на увазі у п. 292.2 — бухгалтерська (розрахована за П(С)БО 7 «Основні засоби»1) чи податкова (розрахована за нормами розділу III ПКУ). З нашого погляду, оскільки платник єдиного податку — юрособа, він має визначати залишкову балансову вартість ОЗ за правилами бухобліку, адже на нього поширюється дія Закону про бухоблік2. Нарахування податкової амортизації главою 1 р. ХIV ПКУ не передбачено.
1 Затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. №92.
2 Закон України від 16.07.99 р. №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Пункт 8 П(С)БО 7 передбачає, що до первісної вартості ОЗ потрапляє сума непрямих податків, яка не відшкодовується підприємству. Тобто сума ПДВ, сплачена при придбанні або створенні ОЗ, яка не потрапила до ПК з ПДВ, включається до первісної вартості ОЗ і безпосередньо впливає на залишкову балансову вартість ОЗ і розмір оподатковуваного доходу від його продажу.
Приклад Підприємство — платник податку на прибуток і ПДВ 03.04.2011 р. придбало ОЗ групи 5 вартістю 120000 грн (у т. ч. ПДВ — 20000 грн). Термін експлуатації — 5 років, ліквідаційну вартість встановлено на рівні нуля, для амортизації використовувався прямолінійний метод. З 01.01.2012 р. підприємство перейшло на єдиний податок, але залишилося платником ПДВ. При цьому і в 2011 р., і в 2012 р. підприємство використовувало цей ОЗ як в оподатковуваних, так і в неоподатковуваних операціях. Коефіцієнт розподілу ПК з ПДВ у 2011 р. становив 0,7. Дата введення в експлуатацію об'єкта ОЗ — 10.04.2011 року. 31.01.2012 р. підприємство продає цей об'єкт ОЗ за 110000 грн (з ПДВ). Потрібно розрахувати суму, яка потрапить до доходу, що обкладається єдиним податком, у зв'язку із продажем об'єкта ОЗ1.
Як ми зазначали вище, залишкова балансова вартість об'єкта ОЗ, яка визначалася за правилами податкового обліку, коли підприємство було платником податку на прибуток, не застосовується при визначенні бази обкладення єдиним податком. Слід застосовувати залишкову балансову вартість за даними бухобліку на дату продажу.
Припустімо, що і в бухобліку для амортизації цього ОЗ використовувався прямолінійний метод.
Первісна вартість об'єкта ОЗ у 2011 р. — 120000 : 1,2 + 20000 х (1 - 0,7) = 106000 грн.
Згідно з п. 29 П(С)БО 7, нарахування амортизації проводиться щомісяця; починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт ОЗ став придатним для корисного використання; припиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта ОЗ. Отже, нарахована амортизація дорівнює: 106000 : 60 х 9 = 15900 грн, де 9 — це кількість місяців з травня 2011 р. до січня 2012 р., тобто період нарахування амортизації об'єкта ОЗ.
Залишкова балансова вартість об'єкта ОЗ на 31.01.2012 р. — 106000 - 15900 = 90100 грн.
Дохід, що обкладається єдиним податком, від продажу ОЗ ? 110000 : 1,22 - 90100 = 1566,67 грн.
1 Для спрощення прикладу беремо ОЗ, що експлуатувався менше 12 місяців, а отже, перерахунок розподілу ПК з ПДВ за ним згідно з п. 199.4 ПКУ не проводився.
2 Згідно з п. 1 п. 292.11 ПКУ, ПДВ не включається до складу доходу платника єдиного податку, який одночасно є платником ПДВ.
Такий дохід слід зазначити в рядку 2 (а звідти він буде перенесений до рядка 1) у складі доходу, що обкладається податком за ставкою 3%, у податковій декларації платника єдиного податку — юрособи, затвердженій наказом Мінфіну від 21.12.2011 р. №1688.
Як буде відображено у податковому обліку операцію з перерахунку ПК з ПДВ за проданим ОЗ і чи потрібно це робити, ПКУ і ДПСУ, знову ж таки наразі, чіткої відповіді не дають. Натомість є пряма норма у п. 199.4 ПКУ, яка змушує платників ПДВ робити перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання. Оскільки за об'єктом ОЗ у наведеному вище прикладі не було 12 місяців використання, на думку автора, здійснювати перерахунок ПК з ПДВ за ним не потрібно.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»