Наше підприємство часто наймає працівників за строковими трудовими договорами. Як правильно оформити документи у разі звільнення працівників, які працюють за такими договорами?
Доволі часто буває, що роботодавець хоче залишити вкрай потрібного йому працівника на певний строк. Iноді ж, навпаки, трапляється так, що роботодавець намагається уникнути зобов'язань, що виникають у разі укладення безстрокового трудового договору.
Відповідно до ст. 23 КЗпП, строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Підставою для укладення строкового трудового договору на вимогу працівника є його заява про прийняття на роботу, в якій зазвичай зазначають обставини або причини, що спонукають працівника найматися на роботу за строковим трудовим договором, а також строк, протягом якого він працюватиме. Укладання строкового трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням керівника про приймання працівника на роботу.
Строк, на який працівник наймається на роботу, обов'язково має бути зазначено у наказі про приймання на роботу. Iнакше роботодавцю буде доволі складно довести, що працівник працює за строковим трудовим договором, особливо якщо він укладається в усній формі, що не заборонено законодавством і часто буває на практиці. Якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Тобто строковий договір стає безстроковим.
Звільнення працівників, які працювали за строковими договорами, загалом нічим не відрізняється від звільнення працівників, які уклали трудовий договір на невизначений строк. Проте є і деякі особливості.
Припинення трудових відносин у випадку закінчення строкового договору відбувається відповідно до ч. 2 ст. 36 КЗпП. На підставі цієї норми також робиться запис у трудовій книжці працівника.
Припинення трудового договору, укладеного на визначений строк, не потребує заяви або іншого волевиявлення працівника, оскільки він надав свою згоду, коли укладав строковий договір, а роботодавець при цьому не зобов'язаний попереджати працівника про звільнення.
За бажанням працівника у разі припинення договору після закінчення його строку йому має бути надано невикористану відпустку. Якщо час відпустки перевищує строк договору, то його дія продовжується до закінчення відпустки, а датою звільнення є останній день відпустки. У випадку якщо працівник не хоче йти у відпустку, йому виплачується компенсація за невикористану відпустку на загальних підставах.
Звільнення за таким договором жінок (вагітних, а також тих, які мають дітей до 3 років, одиноких матерів, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда), відповідно до ст. 184 КЗпП, здійснюється з обов'язковим працевлаштуванням.
На період працевлаштування за такими жінками зберігається середня заробітна плата, але не більше 3 місяців від дня закінчення строкового трудового договору.
Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»