• Посилання скопійовано

Трудова книжка підприємцеві не потрібна

Чи повинна фізособа-підприємець заповнювати свою трудову книжку? Якщо так, то чи самостійно вона це робить, чи це повинен робити Фонд зайнятості?

Відповідно до ст. 48 КЗпП, п. 1.1 Iнструкції №581 трудові книжки, які є основними документами про трудову діяльність працівника, ведуться на всіх працівників, що працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізособи понад 5 днів, у т. ч. осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

1 Iнструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці України, Мін'юсту України, Міністерства соцзахисту населення України від 29.07.93 р. №58 (зі змінами).

Відповідно до пп. 14.1.226 ПКУ фізособа-підприємець підпадає під категорію «самозайнята особа». Згідно з ч. 2 ст. 50 ЦКУ фізособа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації у порядку, встановленому законом.

Факт реєстрації фізособи суб'єктом підприємницької діяльності не породжує трудових відносин, тож інформація про реєстрацію підприємницької діяльності та її здійснення не вноситься до трудової книжки працівника.

Зазначимо, що на сьогодні чинне законодавство не обмежує фізосіб-підприємців у здійсненні трудової діяльності на підставі трудових договорів. Тому підприємці мають право працевлаштуватися як наймані працівники на підприємство, в організацію, установу або до іншого підприємця на підставі трудового договору (усного чи письмового). У цьому випадку внесення до трудової книжки записів про роботу здійснюється на загальних засадах.

Зауважимо також, що аналогічні роз'яснення було викладено у листах Мінпраці від 15.05.2002 р. №06/2-4/133 та від 30.11.2005 р. №06-К54813/26.

Оскільки підприємці підлягають державному соціальному (пенсійному) страхуванню, то, як зазначалося у згаданому листі від 15.05.2002 р., їхня трудова діяльність зараховується до стажу роботи. Це дає право на трудову пенсію відповідно до п. «а» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за умови сплати страхових внесків, що підтверджується відповідною довідкою. Щодо страхового стажу для обчислення пенсії, то воно здійснюється також залежно від сплати страхових внесків у порядку, встановленому Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на це, підтвердженням відповідного стажу підприємця має бути відповідна довідка органу ПФ про сплату страхових внесків, а після запровадження системи персоніфікованого обліку — дані системи такого обліку. Проте навіть ці документи не є підставою для внесення записів про роботу до трудової книжки підприємця.

Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., аудитор

До змісту номеру