Камеральні перевірки, скоріш за все, завжди будуть актуальним та найбільш неврегульованим видом перевірок, адже навіть прийняття ПКУ фактично нічого не змінило у порядку та строках їх проведення. Про це та інше — докладніше у цій статті.
Нагадаємо, що Законом №2181 було введено лише обов'язок податкового органу визначати податкові зобов'язання платникові податків унаслідок проведення камеральної перевірки. Водночас порядок проведення таких перевірок та строки їх проведення визначалися у Методичних рекомендаціях, затверджених наказами ДПАУ, що не були зареєстровані в Мін'юсті.
Наприклад, Наказ ДПАУ від 11 грудня 2006 року №766 та Наказ ДПАУ від 5 грудня 2008 року №761 — щодо податку на прибуток, Наказ ДПАУ від 18 квітня 2008 року №266 — щодо ПДВ та дод. 5 до декларації з ПДВ, Наказ ДПАУ від 7 червня 2011 року №333 — у частині контролю за справлянням акцизного податку та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
Відтак частими були випадки, коли платники податків дізнавалися про проведення камеральної перевірки навіть роком пізніше після подання податкової звітності.
Щоправда, форму акта камеральної перевірки щодо земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та фіксованого сільгоспподатку затверджено Наказом ДПАУ від 17.07.2006 р. №416, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.07.2006 р. за №872/12746.
З прийняттям Податкового кодексу України ситуація погіршилася — адже маємо лист ДПАУ від 21.06.2011 р. №17197/7/15-0617 (див. «ДК» №31-32/2011) щодо оформлення акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів.
Порядок проведення камеральних перевірок
За пп. 75.1.1 ПКУ камеральна перевірка є одним із видів перевірок, яка проводиться у приміщенні органу ДПС виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Порядок її проведення встановлено ст. 76 ПКУ, яка не визначає термінів проведення таких перевірок. Цією статтею не врегульовано всіх питань щодо порядку проведення «камералок» та оформлення їх результатів. Своїм листом ДПАУ намагається залагодити ці проблеми.
Для проведення такої перевірки не передбачено прийняття наказів чи направлень, не треба й згоди платника податків на її проведення (п. 76.1 ПКУ).
Проте за результатами камеральної перевірки складається акт. Напрошується висновок, що такий акт складається лише в разі виявлення порушень під час складання податкової звітності. Перелік вимог до податкової звітності наводиться у ст. 48 ПКУ. За відсутності виявлених порушень раніше складалась довідка, тепер такий документ не передбачено положеннями Кодексу (п. 86.1 ПКУ). Як свідчить остання практика проведення камеральних перевірок, такі перевірки проводяться лише в тому разі, якщо звітність не подано платником, подано із запізненням або у ній виявлено арифметичну (методологічну) помилку. Водночас ДПАУ не уточнює, які помилки звітності є арифметичними (методологічними) і яким чином оформляються результати перевірки, якщо помилка не призвела до викривлень податкових зобов'язань. На сьогодні мало що змінилося, адже й надалі ДПI на місцях вимагають від платника первинні документи. Зазначимо, що акт не складається за відсутності арифметичної або методологічної помилки в поданій податковій декларації (розрахунку) та в разі, якщо до початку камеральної перевірки платник вже подає нову звітну або уточнюючу декларацію (розрахунок) з виправленими показниками.
Також звертаємо увагу на те, що результати камеральної перевірки оформляються відповідно до вимог статті 86 Кодексу (п. 76.2 ПКУ). А отже, платник податків має право подавати заперечення, бути присутнім під час їх розгляду та оскаржувати винесені податкові повідомлення-рішення за результатами проведення камеральної перевірки в адміністративному та/або судовому порядку.
Строки проведення перевірки
Закон №2181 не містив строків для проведення саме камеральних перевірок, не було спеціальних вказівок і у Законі про ДПС.
Тепер, як і раніше, ПКУ не визначає строки проведення камеральної перевірки поданої платником податків податкової звітності. Правда, це не стосується бюджетного відшкодування, камеральну перевірку розрахунку суми якого податковий орган проводить протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації (п. 200.10 ПКУ).
Щодо податкової звітності щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів, то на сьогодні камеральна перевірка проводиться у терміни, встановлені ДПАУ у коментованому листі:
1) протягом 30 к. д. (або 60 к. д.), наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному місяцю (або кварталу). У разі подання декларацій (розрахунків) з порушенням граничного строку, подання уточнюючих декларацій (розрахунків), нових звітних декларацій (розрахунків) камеральна перевірка проводиться протягом 30 к. д. (або 60 к. д.), наступних за днем отримання такої декларації (розрахунку);
2) камеральні перевірки декларацій щодо земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та фіксованого сільгоспподатку проводяться протягом 60 к. д., наступних за останнім днем граничного строку подання таких декларацій. У разі подання декларацій з порушенням граничного строку подання, уточнюючих декларацій, нових звітних декларацій камеральна перевірка проводиться протягом 30 к. д., наступних за днем отримання такої декларації.
У разі виявлення арифметичних та/або методологічних помилок (порушень) у звітних деклараціях щодо земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а також із фіксованого сільгоспподатку та неотримання органами ДПС протягом звітного податкового періоду (року) нових звітних або уточнюючих декларацій камеральні перевірки проводяться після камеральних перевірок звітних декларацій щомісяця протягом 30 к. д., що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Наслідки для госпсуб'єктів
Строки проведення камеральних перевірок окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів, установлені коментованим листом, загалом збігаються зі строками, зазначеними у Наказі ДПАУ від 17.07.2006 р. №416 «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів» (документ на сьогодні ще не скасовано).
Проте цим документом запроваджуються строки проведення камеральних перевірок, запроваджених на виконання вимог пп. «в» пп. 4.2.2 Закону №2181. I вони жодним чином не стосуються положень чинного ПКУ.
Зазначимо, що Мін'юст вже не раз нагадував ДПАУ про те, що листи — це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть мати лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. У разі встановлення листами нових правових норм вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що їх видав, та скасуванню (лист Мін'юсту від 01.07.2011 р. №21186-10.1).
Тож чи відповідатиме податковий орган за неналежне дотримання строків проведення камеральних перевірок? Зрозуміло, що в разі виникнення спору платникові податків доведеться звертатись до суду.
Проте, на нашу думку, дані камеральної перевірки не можуть бути підставою для проведення документальної невиїзної перевірки (п. 79.1, пп. 75.1.2 ст. 75 ПКУ).
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»